Хрещення: як відзначити свято 19 січня і куди не можна використовувати хрещенську воду

У середу, 19 січня, православні та греко-католики відзначають одне з дванадцяти найважливіших після Великодня свят — Хрещення Господа Бога та Спаса нашого Ісуса Христа, або Святе Богоявлення. Це свято, що завершує дванадцятиденний період Святок, у народі називають Водохреще, Хрещення або Йордан.

Історія свята

Відзначати Хрещення Господнє почали дуже давно — ще за життя апостолів. У стародавніх Апостольських Постановах було сказано: «Хай буде у вас у великій повазі день, коли Господь явив нам Божество». Правда, в ті часи це свято об'єднувало одразу три події: Різдво Богонемовля, поклоніння новонародженому Христу волхвів, які принесли йому символічні дари (золото — як Царю царів, ладан — як Богу і Первосвященнику, смирну — як тому, хто має померти на спокуту гріхів людських), і, власне, Хрещення Господнє. І називалося ця урочистість Єпіфанія (з давньогрецької мови — Явлення), або, як звичніше для нас, Теофанія (Богоявлення).

Як самостійне свято відзначати Хрещення Господнє розпочали приблизно з IV століття. Але хоча до другої половини V століття вже в багатьох християнських громадах Хрещення Господнє (саме за ним закріпилася і назва Богоявлення) відзначалося окремо від Різдва, розділення цих свят у всьому християнському світі відбувалося зовсім не одночасно і тривало не одне століття. До речі, наприклад, православна Вірменська апостольська церква 19 січня і в наші дні під загальною назвою Богоявлення святкує Різдво Христове разом із Хрещенням Господнім. Збереглася до наших днів і деяка схожість у богослужінні цих двох свят. А ще і у Різдва, і у Водохреща є Навечір'я (Святий Вечір) із суворим постом.

Подія, якій присвячено свято Хрещення Господнього, докладніше описана євангелістами — Матфеєм, Марком і Лукою та засвідчена Іоаном: Христос прийшов на берег палестинської річки Йордан і прийняв хрещення від Іоана Предтечі, тим самим показавши, за словами Іоана Богослова, що «Слово стало тілом, і мешкало з нами, повне благодаті та істини; і ми бачили славу Його».

До цього моменту Ісусу Христу виповнилося 30 років, до досягнення яких, за старозавітним законом, не дозволялося приймати сан вчителя чи священника. За словами великого візантійського богослова, який жив наприкінці XI — початку XII століття, тлумача Святого Письма блаженного Феофілакта Болгарського, «…цей вік приймає в себе всі гріхи. У першому, дитячому, віці багато нерозумності, у другому, юнацькому, — сильне полум'я похоті та гніву, і в пору мужності — користолюбство. Отже, Господь почекав цей вік, щоб через всі віки виконати закон і освятити нас».

Іоан Предтеча з волі Господа проповідував серед юдеїв хрещення покаяння для очищення від гріхів. Тих, хто покаявся, на знак очищення він занурював у води Йордану, символічно змиваючи їхні гріхи у річковій воді, і говорив: «Йде за мною Сильніший мене, у Якого я не вартий, нахилившись, розв'язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Святим Духом».

Коли до Іоана прийшов Ісус Христос і попросив хрестити його, Господь відкрив Предтечі, що перед ним Син Божий. Іоан сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і Ти приходиш до мене?» На що була відповідь: «Не утримуй! Так слід нам виконати будь-яку правду», — тобто виконати волю Божу.

За переказами, кожного, хто приходив хреститися, Предтеча занурював у воду по шию і тримав так, поки той сповідався у всіх своїх скоєних неправдах. А безгрішний Христос, як сказано в Євангеліє від Матвія, вийшов з води одразу ж.

Під час Хрещення сталося диво: на Христа зійшов у вигляді голуба Святий Дух, а з небес пролунав голос: «Ти Син Мій Улюблений; в Тобі Моє благовоління!» Так Бог Отець засвідчив перед людьми, що Ісус не лише Син людський, а й Син Божий. І вперше видимим чином були явлені всі три іпостасі Господа, а свято Хрещення отримало свою другу назву — Богоявлення.

У ранніх християн була ще одна назва цього свята — день Просвітництва, на знак того, що таїнство Хрещення, очищаючи людину від гріха, ще й просвітлює її Христовим світлом. Пов'язана ця назва була з давньою церковною традицією хрестити новонавернених напередодні свята. З часом охочих стати християнами стало стільки, що довелося здійснювати це таїнство і за іншими датами. Але звичай освячувати воду в Навечір'я Хрещення, вже безпосередньо не пов'язаний із новонаверненими, залишився.

Взагалі велике освячення води стало головною рисою цього свята. Але в церкві довгий час не могли дійти спільної думки у питанні, один чи два рази потрібно здійснювати водосвяття.

Спершу це робили один раз. Ще в IV столітті святитель Іоан Златоуст писав: «Христос хрестився і освятив природу вод; і тому у свято Хрещення всі, почерпнувши води опівночі, приносять її додому і зберігають протягом усього року…» Пізніше, у X столітті, водосвяття перенесли з опівночі на Навечір'я.

До IV-V століть належить інша церковна традиція, яка виникла і спочатку існувала лише в Єрусалимській церкві. Там було заведено проводити друге освячення води на річці Йордан на згадку про Хрещення у ній Спасителя.

Поступово двічі освячувати воду почали у всіх православних церквах. У Східній Європі традиція проводити водоосвячення в Навечір'я і в саме свято Богоявлення остаточно утвердилася тільки в 1667 році. Причому, як правило, перше освячення відбувається у храмах, а друге — як у храмі (або на вулиці поруч із ним), так і на відкритих водоймах (що в народі називається ходіння до Йордану).

Водосвятні молебни напередодні і в день свята проводяться після закінчення святкової літургії. Колір вбрання священнослужителів — білий.

Віряни намагаються відвідувати храми в ці дні не тільки для того, щоб набрати освяченої води, а й для того, щоб бути присутнім на святковому богослужінні, подякувати Господу за жертву, яку він приніс заради нашого спасіння, за всі милості, які він нам посилає, помолитися за себе та своїх близьких.

Тропар свята

Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, об’явилось поклоніння Святій Тройці, бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух у вигляді голубиному слова Його стверджував. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив.

Кондак свята

Явився Ти сьогодні світові, і Світло Твоє, Господи, відзначилось на нас, що розумно славимо Тебе. Ти прийшов і явився — Світло Неприступне.

Освячена як у Навечір'я, так і у свято Богоявлення вода називається у православ'ї великою Агіасмою, тобто великою Святинею, що має абсолютно однакову силу. На знак її особливого шанування в Хрещенський Святвечір встановлено суворий піст: до освячення води віряни по можливості намагаються взагалі не їсти, а після водоосвячення сім'ями збираються за столом із пісними стравами.

В Україні заведено ще за тиждень до свята вирізати у покритих льодом водоймах ополонки у формі хреста. Після святкового богослужіння 19 січня воду в ополонках освячують священники. Віряни набирають цю воду, що володіє тими самими властивостями, що й освячена напередодні, щоб віднести її додому та використовувати за необхідності. А особливо сміливі просто пірнають у освячену водойму.

Хрещенська вода — як правильно її використовувати

Хрещенська вода завжди вважалася святинею, що лікує духовні та тілесні недуги. Протягом року цю воду з молитвою п'ють, окроплюють нею житло та все господарство, щоб бути здоровими та захиститися від усілякої нечисті. Але треба завжди пам'ятати, що ця вода зберігає в собі благодать Божу і дійсно є святинею, тому використовувати її потрібно з особливою побожністю. Навіть якщо така вода з якоїсь причини стала непридатною для вживання, вилити її потрібно в місці, по якому ніхто не тупцює — в горщик для квітів або у водойму з проточною водою.

Святиню не можна використовувати для приготування їжі або, наприклад, просто додавати її до чаю чи кави. Не можна напувати святою водою тварин, у тому числі домашніх улюбленців, адже пити її треба з побожністю, вірою та молитвою. Але дозволяється кропити нею тварин, просячи у Господа дарувати їм здоров'я.

Хрещенську воду можна пити щодня і дозволено робити це навіть тим, хто тимчасово відлучений від таїнства Причастя, та нехрещеним людям. Але завжди треба пам'ятати, що це джерело Божої благодаті, а не магічний оберіг «від пристріту» або той, «що знімає псування».

За традицією робити це заведено натще, але за необхідності можна вживати воду і після їжі. Напередодні Богоявлення і в день свята дозволяється пити святу воду без жодних обмежень.

Народні прикмети

З Хрещенням Господнім пов'язана величезна кількість народних традицій та прикмет. Вважалося, що погода у цей день дає унікальну можливість визначитися з видами на врожай у новому році.

• Зіркова ніч у Хрещенський Святвечір обіцяє багатий врожай ягід та горіхів.
• На жаль, повний місяць, який на нас чекає цієї ночі, за народними прикметами, означає, що треба готуватися до повені.
• Хмарна погода на Хрещення обіцяє багатий врожай зернових. Зокрема, сніг у цей день — до врожаю гречки (якщо він іде вранці — вродять ранні сорти, вдень — середні, увечері — пізні).
• А ясна та холодна погода — до посушливого літа та можливого неврожаю.
• Іній на деревах на Водохреще дає можливість добитися того, щоб яра пшениця «вродила, як гай». Для цього треба сіяти її навесні обов'язково у середу — саме на цей день тижня припадає свято цього року.
• А якщо на Хрещення ви помітите зграйки риб у водоймах, бджолярі цього року зберуть багато меду.

Фото: https://ua.depositphotos.com/

2240

Читайте нас у Facebook