ПОИСК
Світ

Росія вперше за багато років не візьме участі у Мюнхенській конференції з безпеки

22:16 15 лютого 2022
Мюнхенська конференція з безпеки

З 18 по 20 лютого у столиці Баварії пройде Мюнхенська конференція з безпеки. У ній мають намір взяти участь лідери десятків держав, члени урядів та експерти з питань безпеки. Конференція проводиться після дворічної перерви, спричиненої пандемією коронавірусу, на тлі різкого загострення так званої української кризи.

Цікаво, що Росія відмовилася від участі. Її представників у Мюнхені не буде вперше за багато років. Міністерство закордонних справ РФ не змогло дати чіткого пояснення у зв'язку із цим. Було сказано, що інтерес Москви до форуму «помітно впав».

У понеділок, 14 лютого, організатори конференції опублікували Мюнхенську доповідь з безпеки, що стала вже традиційною (Munich Security Report 2022). Документ містить серйозний аналіз стану безпеки у світі з точки зору країн НАТО та актуальні виклики. Одним з авторів доповіді є відомий німецький дипломат Вольфганг Ішингер, який протягом останніх 14 років очолював Мюнхенську конференцію. Після завершення цьогорічного форуму він йде з цієї посади.

Доповідь складається зі 182 сторінок. «У Європі йде війна, і є загроза великого військового конфлікту», — вважає Ішингер. Він також вказує, що «статус-кво у Східній Європі стає дедалі тендітнішим». На думку авторів доповіді, країни НАТО «помилково вважали, що ситуація на Донбасі повільно стає ще одним замороженим конфліктом».

Тепер ставлення до української кризи різко змінилося. Росія дедалі більше сприймається як загроза Заходу.

«Москва домоглася зміни відносин навіть у країнах ЄС і НАТО, які зазвичай вважаються дружніми щодо Росії, таких як Франція, Німеччина чи Італія. Росія навіть у цих країнах дедалі більше сприймається як загроза», — наголошується в доповіді.

Про це свідчать дані так званого Мюнхенського індексу безпеки (Munich Security Index), який конференція віднедавна складає спільно з німецькою фірмою KEKST CNC на підставі опитувань громадської думки. Близько третини громадян Франції, Німеччини та Італії вважають, що є ризик нападу Росії на одну із країн НАТО у Східній Європі. Проте населення цих трьох європейських країн «все ще більш неохоче, ніж у Канаді, США та Великобританії, ставиться до протидії Росії в економічному та військовому плані».

Японія підтримує жорстку відповідь на агресивну політику Москви, а ось країни-партнери Росії з БРІКС — Бразилія, Індія, Китай та ПАР — виступають за економічну та військову співпрацю з РФ.

Аналізуючи ці тенденції, автори Мюнхенської доповіді роблять висновок: «Політика Кремля повільно призводить до того, чого він нібито так побоюється — посилення військової співпраці між європейськими та північноамериканськими демократіями».

Відповідаючи на запитання, як запобігти військовій ескалації зараз, автори доповіді пропонують використовувати «двоєдиний підхід» — комбінацію військової сили та дипломатії.

В інтерв'ю «Німецькій хвилі» (DW) Вольфганг Ішингер, зокрема, заявив: «Дипломатичні рішення можливі, лише якщо вийти за рамки повторення принципів. Я не думаю, що НАТО відмовиться від того, що альянс заявив у Бухаресті у 2008 році, а саме: Україна і, звичайно, Грузія, одного разу стануть членами НАТО. Ми не можемо заявити, що це втратило чинність. Це було б як відвернутися від України, чи не так? Для всіх моїх українських друзів це стало б шоком.

Такого ми не можемо сказати. Однак ми можемо сказати президентові Путіну ось що: «Послухайте, останнє наше рішення про розширення НАТО на схід було ухвалене у 2004 році на підставі консенсусу, як це завжди відбувається в НАТО. З того часу минуло вже 20 років. Усі рішення про розширення НАТО, ухвалені з того часу, стосувалися південного спрямування. Чорногорія, Хорватія — все це не торкається стратегічних інтересів Росії. Щодо України, то навіть добре відоме рішення 2008 року не призвело до будь-яких конкретних кроків, результатом яких стало б членство України в НАТО».

Тому я вважаю, що ми, країни-засновниці НАТО, маємо знайти спосіб переконати російське керівництво, що не варто побоюватися будь-якого плану чи якихось кроків, які НАТО зробить щодо членства України. Чесно кажучи, я думаю, що моя країна, чи Франція, чи багато інших членів НАТО на цьому етапі не захочуть навіть предметно обговорювати питання про те, щоб запросити Україну до альянсу. Я вважаю, що якщо правильно це донести, це могло стати посланням на адресу Москви, спрямованим на початок деескалації".

Читайте також: Філіп Карбер: «Путін розробив свій план більше як рік тому, у ньому продумані кожен момент та кожен крок»

Раніше колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» розповів, чи справді Росія найближчими днями нападе на Україну і чи допоможуть нам у цьому випадку наші західні партнери.

Фото: Вікіпедія

635

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів