«Марія вже збиралася з синочком виписуватись з пологового. А вночі прилетіла ракета»: на Запоріжжі поховали вбите рашистами немовля
«Братик та дві сестрички з нетерпінням чекали, коли малюка привезуть додому»
— Родина Марії та Віталія — порядна, скромна, на обліку ніде не перебувала, — розповіла «ФАКТАМ» односелиця Надія, яка попросила не афішувати її прізвища. — Жінка раніше підробляла, але у зв’язку із народженням трьох дітей останні роки перебувала вдома. Та й знаєте, в маленькому селі де знайдеш ту роботу… Попри те, всіляко брала участь у життя громади. З початком повномасштабного вторгнення до нас приїхали біженці, то Марія допомагала їм всім чим могла.
Голова родини Віталій працює механізатором. І день, і ніч у ТОВ «Нива», ви б бачили, які в нього натруджені руки. За це його й поважають колеги та керівництво. Марія сама із багатодітної родини, має двох сестер. Старша працює завідувачкою бібліотеки, молодша виховує маленьких діток, перебуває у декреті. У Віталія — брат та сестра, батько помер, лишилась матір.
Подружжя мріяло про велику родину, у них вже було двоє спільних діток, вони виховували старшу донечку, яку народила жінка від першого шлюбу. То ж новина про четверту вагітність стала для них великою радістю. Вони вже все підготували для синочка, старший братик та дві сестрички з нетерпінням чекали, коли його привезуть додому…
За час війни у нас багато людей виїхали з села, дехто й повернувся. Як мені розповідала матір Марії, вона просила її виїхати з дітками на певний час, але жінка вирішила залишитись, тим паче Віталій продовжував працювати у господарстві, влітку були жнива. Вона хотіла бути поруч, підтримувати, готувати…
Востаннє, пригадує співрозмовниця, вона спілкувалась із Марією 21 листопада. Саме тоді вранці жінка й народила.
— Вона у мене оформляла допомогу на дитину, — розповідає Надія. — Я привітала її з народженням синочка. Знаю, що спочатку мав бути Кирило, але тоді сім'я вирішила назвати сина Сергійком. Породілля запитала ще, як реєструвати новонароджену дитинку, повідомила, що в середу, через два дні, вже має виписуватись. Та напередодні вночі я дізналась новину про влучання ракети у лікарню Вільнянська. Бігом зателефонувала родичці Марії. Запитала, чи не вдома вона, бо сталось страшне. Мені відповіли, що жінка втратила дитину. Синочка Віталій навіть не встиг взяти на руки, лише побачив на фото, яке надіслала жінка.
«Працівники ДСНС сказали Марії, що немовляти у кімнаті немає, є лише лялька, яка лежить обличчям до землі»
Вільнянськ — за 30 кілометрів від села Новосолоне. І хоч неподалік знаходиться районний центр Новомиколаївка, пологове відділення там давно закрили. То ж місцеві їздили народжувати туди, або ж у Запоріжжя. За словами односельців, Марія Кам'янецька завчасно приїхала у лікарню й досить швидко та без проблем народила здорового хлопчика. Вони з сином були єдиними пацієнтами у закладі. Близько 2 ночі 23 листопада жінка завершила годувати немовля та вклала його у ліжечко поруч зі своїм. Невдовзі жінка почула тріск, після того пролунав вибух. Ракети С-300 поцілили між пологовим та реанімаційним відділеннями на другому поверсі. Крики лікарів, пацієнтів, море диму та пилу — це те, що відбувалось у перші хвилини на місці трагедії.
— Я спілкувалась із Марією… Знаю, що у палаті впав шмат бетонної стелі. Жінка не постраждала дивом. Босоніж вона кинулась до ліжечка з малюком — там синочка не було, його викинуло зсередини вибуховою хвилею, — каже «ФАКТАМ» міська голова Вільнянська Наталія Мусієнко. — Марія схопила телефон, увімкнула ліхтарик та йшла по уламках кімнатою у пошуках сина. Вона пам'ятає власний крик, яким благала знайти сина. Проте працівники ДСНС запевнили: немовляти у кімнаті немає, є лише лялька, яка лежить обличчям до землі. Марія закричала, що це її син. Вона довго перебувала у стані шоку, кричала за дитиною. Її довго не могли вивести з підвалу. Після того жінку забрали родичі додому, хлопчика — на судмедекспертизу.
Лікар-гінеколог Андрій Козін тоді чергував вночі. Знаю, що перед вибухом він роздягнувся й ліг відпочити. Якби на ньому був би одяг — він би сильно обгорів. В лікаря 30% опіків, він лікується у Запоріжжі, але попри високу температуру переживає за своє відділення. Я впевнена, що він випишеться і повернеться на роботу. Не дивлячись на те, що у сорочці народився. Бо його просто ломами видовбували з-під завалів.
Пологове відділення зруйноване вщент. Та частина, яка залишилась, не підлягає відновленню. Тому пологове відділення буде у дитячому, зробимо там все як треба. Пологи будуть відбуватися. Бо сьогодні Вільнянськ, завтра «прилетить» в іншому місці, тож це місце може стати прилистком для породіль. Ми працювали й будемо працювати, не дивлячись на те, що війна.
Марія не захотіла нести труну з немовлям додому та показувати мертвого братика дітям… Поховали його у селі Новосолоне, навколо маленької труни зібралось близько 15 людей. Лише наступного дня жінка про все розповіла малечі…
За даними Генеральної прокуратури, Сергій став одним із наймолодших загиблих на війні. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло 440 дітей, 851 — отримали поранення. ЗСУ помстилися росіянам за вбивство Сергійка Подлянова. Українські бійці встановили місце установки, з якої росіяни випустили ракету. Артилерія завдала влучного удару та знищила ворожу зброю.
4151Читайте також: «Не можна навіть росіян називати тваринами, тому що тварини піклуються про своїх», — матір травмованої дитини
Читайте нас у Facebook
