«Українська „щедрівка в фарфорі та фаянсі“ вражає красою», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Для розпису посуду вибираються спеціальні фарби, здатні витримати високі температури»

— Наближаються різдвяні та новорічні свята, й цьогоріч, як завжди, рідні та близькі зберуться за столом. Мабуть, у багатьох родинах зберігся святковий посуд, який вироблявся на підприємствах фарфоро-фаянсової галузі України, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Наприклад, для куті, вареників, грибної юшки, голубців, картоплі, риби, грибів, квашеної капусти, страв з квасолі, узвару, пампушок був створений майстрами Будянського фаянсового заводу столовий сервіз «Веселка».

Ще один неймовірний фаянсовий столовий сервіз, створений митцями Борисом Пянидою та Іваном Сенем, — «Вечірня зіронька».

— Як створюється така краса?

— Керамічне виробництво — складний і вартісний технологічний процес. Щоб зрозуміти його закономірності, необхідні знання і роки практики. Першим етапом виготовлення керамічних творів є випал сировинного матеріалу. Для цього необхідна спеціальна піч, яка здатна нагрітися до 1100 градусів. Після випалу посуд можна розписувати. Попередньо робиться ескіз на папері, а потім вже на посуді. Для розпису вибираються спеціальні фарби, здатні витримати високі температури. До них необхідно додавати гліцерин. Чим більше гліцерину, тим світлішим стає колір. Пензлики зазвичай використовуються білячі або синтетичні. При розписі їх необхідно притискати щільно до поверхні виробу. Дуже важливо не помилитися, бо виправити малюнок потім буде неможливо.

Художник-кераміст завжди працює дещо «наосліп», оскільки в процесі випалу фарби змінюють кольори й відтінки. Після розпису виріб занурюється в спеціальну глазур. Наприкінці необхідно здійснити ще один випал — також при температурі 1100 градусів. Ця робота вимагає від художника ще й осягнення принципів «співіснування» живопису і пластики в одному творі. В роботах Бориса Пяниди (1935 — 2020) таке єднання очевидне.

З красою полтавської землі, народними традиціями в оформленні українських хат, ніжною лірикою пісень і філософією древніх легенд пов'язаний світ образів художника. Борис Пянида розповідав, що працюючи над тематичним посудом, він згадував новорічні вечори в рідному селі — засніжені хати, веселих парубків та зворушливо ніжних дівчат, їх пісні, танці та щедрівки — поетичні й мудрі. Набори посуду «Щедрий вечір» та «Вечорниці» експонувалися не тільки в Києві, а й в інших містах.

«Завдяки пористій структурі фаянс зберігає тепло, що особливо актуально при сервіруванні гарячих напоїв»

— До речі, фаянс отримав свою назву від міста Фаенца в Італії, де у XVIII столітті було відкрито перше виробництво, — продовжує розповідь Людмила Карпінська-Романюк. — Однією з особливостей фаянсового посуду є його пориста структура, що надає виробам особливої міцності та стійкості до пошкоджень. Завдяки такій структурі фаянс зберігає тепло, що особливо актуально при сервіруванні гарячих напоїв. Фаянсовий посуд приваблює своєю естетичністю та різноманітністю колірних і візерункових рішень. Завдяки широкому вибору форм та дизайнів фаянсовий посуд можна підібрати під будь-який інтер'єр й таким чином створити затишну атмосферу.

— Які ще особливості фаянсового посуду?

— Як і порцеляна, покрита глазур'ю, фаянс не вбирає запахи. Посуд із фаянсу чудово підходить для щоденного використання — при дбайливому поводженні він прослужить чимало років. У виробах з фаянсу їжа та напої остигають швидше, ніж у порцеляновому посуді. Фаянсовий посуд не витримує високих температур: у посудомийній машині або мікрохвильовій печі — може потріскатися емаль.

— Про це варто знати, щоб зберегти фаянсовий посуд у гарному стані. А які ще святкові набори варто відзначити?

— Дуже гарний фаянсовий набір для компоту «Ніч перед Різдвом», розписаний художницею Галиною Кломбицькою. До його складу входять глечик і чотири кружки. Вражають багатство колірної гами та особливий ліпний декор. При користуванні таким набором святковий настрій гарантований.

«Здавна існувало вірування: якщо обдаруєте когось, обдарування прийде й до вас»

— А які фарфорові набори різдвяного посуду у вас улюблені?

— Це чайний, кавовий та столовий сервізи на тему колядок, створені визначними митцями у 1990-роках Валентиною та Миколою Трегубовими.

Сервіруючи цією красою святковий стіл, за можливості додайте декоративні скульптурні композиції Владислава Щербини «Колядки». Вони відзначаються різноманітністю сюжетів та декору. Наприклад, один із сюжетів такий: під сяйвом Вифлеємської зірки колядник тримає мішок для обдарувань. Адже здавна існувало вірування: якщо обдаруєте когось, обдарування прийде й до вас. Це своєрідна магія: якщо сказали комусь добре слово, то воно обов’язково повернеться до вас.

На Святий вечір в Західній Україні є ще й такий звичай: після святкової вечері дівчата беруть свої ложки й виходять на вулицю. Там вони починають стукати ними, і де загавкає собака, там і знаходиться суджений.

Отож, цікавого чимало. Використовуйте фаянсовий та фарфоровий посуд вітчизняних виробників, милуйтесь ним, бо це наша історія, наше мистецтво. Українська «щедрівка в фарфорі» вражає красою.

Раніше дослідниця історії скла Олена Тахтай розповіла, чим цінний посуд з бабусиних сервантів.

Читайте також: «Користуючись посудом з півником, ви програмуєте себе на успіх і багатство», — експертка з фарфору Людмила Карпінська-Романюк

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

На фото у заголовку: М. та В. Трегубови. Столовий сервіз «Коляда». Коростенський фарфоровий завод. 1990. Фарфор.

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News