«Користуючись посудом з півником, ви програмуєте себе на успіх і багатство», — експертка з фарфору Людмила Карпінська-Романюк

«На блошиних ринках вироби Полтавського фарфорового заводу зустрічаються дуже рідко»

— З часом змінюються мода у дизайні, смаки та уподобання людей, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Проте інтерес до вінтажної порцеляни сьогодні тільки зростає, на що вказує збільшення цін на вторинному ринку. На блошиних базарах вироби Полтавського фарфорового заводу, про який сьогодні піде мова, зустрічаються дуже рідко. Полтаву називають духовним центром України. Це мальовниче місто має давню історію. Й саме тут з 1964-го по 2006-й рік функціював Полтавський фарфоровий завод. Дата його введення в роботу — 30 серпня 1964 року. Планувалося виробництво посуду побутового призначення для масового споживання. В основному це були різноманітні сервізи й тарілки. У 1971 році підприємство придбало швидкісну піч «ПАС-1», що дозволило йому вже до 1972 року збільшити щорічний обсяг з трьох до 8,5 млн виробів. В асортименті продукції з'явилися чайні та столові сервізи, сувенірні набори, а також скульптура, яку використовували для оформлення виставкових експозицій. У 1970-х роках завод випустив серію виробів, присвячених 800-річчю Полтави.

У центрі чайника зображено дівчину в українському народному вбранні, у вінку зі стрічками. Декор інших предметів подібний до «мотивів вазона» у розписах української народної кераміки. Червона палітра декору та золочення підкреслюють святковість моменту. Автор сервізу — заслужений художник України Іван Віцько (1930−2011), який увійшов до плеяди видатних митців ХХ — початку ХХI століття. «Порцеляновий почерк» його прочитується практично у всіх формах, які за майже сорок років свого існування випускав Полтавський фарфоровий завод, де Іван Михайлович був головним художником (1964−1984). Усі, хто знав відомого фарфориста, відзначають його тверду вдачу, гостре й влучне слово, принциповість та безапеляційність у підходах до якості й бездоганності у творенні виробів. У колекції Полтавського обласного краєзнавчого музею зберігається понад 60 одиниць продукції, автором якої є Іван Віцько. Водночас він був абсолютно відкритий до сміливих експериментів з формою, кольором, матеріалами, композиціями.

— У чому особливість полтавських сервізів?

— В малюнках переважав стилізований рослинний орнамент соковитих, яскравих кольорів. Полтавські сервізи мають особливий колорит.

— Помітила, що в оздобленні сервізів багато не тільки квітів, але й фруктів та птахів.

— Це так. Незабаром прийде зима. У морозні вечори приємно прийти додому й зігрітися чаєм у чашці з синім птахом, який є символом щастя, істини та добра. Чайний сервіз «Птах щастя» створений у 1965 році Іваном Віцько.

— Пити чай з такого сервізу — мрія.

— До речі, історія цього напою дуже цікава. Вона налічує близько 5 000 років. За легендою, відкрив чай китайський імператор, який у літню спеку ліг відпочити під деревом, наказавши слугам кип'ятити воду для пиття. Сухий чайний листок упав у воду, імператор скуштував це питво та залишився дуже задоволений. Так з'явився чай. Існують різні варіанти чаювання. Наприклад, англійська чи китайська церемонії тривають кілька годин. Добавки до чаю можуть бути різними — лимон, молоко, мед, варення — полуничне, абрикосове, черешневе… Особливо ароматний чай з м'ятою та смородиновим листом.

От саме з таких порцелянових чашок — легких, тонких і дзвінких, як у сервізі «Слива», — традиційно п'ють чай по-англійськи. Англійці насолоджуються напоєм з класичної пари — чашки та блюдця з порцеляни чи фаянсу. Чайник для заварювання теж краще використовувати порцеляновий. Джордж Орвелл у своєму знаменитому есе A Nice Cup of Tea радив пити з чашок циліндричної форми, у яких напій довше залишається гарячим, саме такі прості форми мають полтавські сервізи.

Читайте також: «Вам пощастило, якщо ви є власником коростенського сервізу», — експертка з фарфору Людмила Карпінська-Романюк

«Півень був не лише символом сонця, а й оберегом»

— Одним з найважливіших атрибутів tea party in English є молочник, — продовжує розповідь Людмила Карпінська-Романюк. - Питання, як правильно наливати: молоко в чай чи навпаки, досі відкрите, британці вже кілька століть не можуть дійти єдиної думки, але без молочника процес неможливий. Зазвичай молочник виготовлений з тонкої білої порцеляни, в ньому молоко виглядає дуже ефектно та апетитно. Об'єм посудини може бути від 100 до 300 мл. Питання використання цукру також є дискусійним. Чимало англійців вважають, що цукор псує смак чаю, але є й шанувальники солодкого чаю. Для них обов'язковим атрибутом tea party in English є фарфорова класична цукорниця. На столику біля каміна матиме чудовий вигляд чайний сервіз на чотири або на шість персон. Українці люблять пити чай з чашок різного розміру.

— Знаю, що дуже цікавий експонат виробництва Полтавського фарфорового заводу є у колекції першого в Україні музею фарфорових фігур, створеного головним редактором «ФАКТІВ» Олександром Швецем.

— Так. В одному з постів у соцмережах Олександр Юхимович написав: «Скажу вам чесно, зустрічати функціональні порцелянові чайники такого розміру мені не доводилося жодного разу. Хоча навіть у нашій колекції чайників безліч — і великих, і маленьких, і взагалі мініатюрних англійських у вигляді будиночків, музичних інструментів, кухонного начиння, машин і т. д, і т.п. Є чайники розписні — яскраві до неможливості. Є чайники, щедро покриті позолотою. Є „статусні“ радянські чайники, як, наприклад, знаменитий чайний сервіз „Бутон“ 1960-х років випуску Баранівського заводу — на чолі з „купецьким“ доливним чайником на 3 літри. Такі „Бутони“ вищого ґатунку йшли в радянські часи в основному на експорт, а дістати їх можна було тільки завдяки зв'язкам у партійній чи торговельній номенклатурі. А тут такий шикарний чайник виробництва Полтавського порцелянового заводу… Так ось, цей величезний і чудово вручну розписаний чайник (та ще й практично не користований!) із двома такими ж величезними кружками мені пощастило придбати кілька днів тому на щотижневій суботній зустрічі у Київському клубі колекціонерів на Лівому березі. Не унікальна, можливо, знахідка, з погляду на роботи, з якими цьому чайнику тепер доведеться сусідити. Але те, що знахідка дуже й дуже рідкісна — це точно».

— Помітила, що півник — один з улюблених художніх образів у полтавських виробах.

— Справді. Для наших предків це був священний та важливий птах. З півнем пов'язано багато повір'їв та звичаїв у культурах різних народів. В давнину півень був зооморфним символом сонця, вважався розпорядником життя, провідником миру на землі, глашатаєм волі Божої. Півень був не лише символом сонця, а й оберегом. Зображення півня були на дахах будинків та флюгерах. Знайшли вони своє різноманітне відображення й в розписах полтавського посуду.

Півнів вишивали на рушниках та на подолах жіночих суконь. Бувши птахом сонця, півень здавна вважався священним. Тому, користуючись посудом з півником, ви програмуєте себе на успіх і багатство. Бажаю, щоб півники на вашому посуді приносили у ваші оселі сонячну радість, створювали позитивний настрій та оберігали теплоту сімейних стосунків.

Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про сервізи Сумського фарфорового заводу.

На фото у заголовку — чайний сервіз з півнем, створений Іваном Віцько у 1965 році

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

1817

Читайте нас у Facebook