«Сервізи Полонського фарфорового заводу експонувались на виставках в Парижі та Відні», — експертка Людмила Карпінська-Романюк

«Кавовий сервіз „Серенада“ у чорній глазурі та позолоті викупили прямо з виставки у Монреалі»

— У чому особливість полонського фарфору та, зокрема, сервізів?

— Полонська школа рукотворного фарфору — це ціла сторінка в історії українського декоративного мистецтва. В місті Полонному було розташовано два підприємства з більш ніж сторічною історією. Завод художньої кераміки у другій половині XX століття спеціалізувався на випуску сувенірно-подарункового асортименту. Це були вази, скульптури, чайники, набори для напоїв… А фарфоровий завод масово випускав сервізи для чаю та кави, набори для бульйону, торту та кексу, різноманітні за формою та різної місткості кухлі, чашки з блюдцями, миски, тарілки, піали. Ще у 1960-ті роки тут сформувався стабільний колектив художньої лабораторії під керівництвом Віталія Овчаренка. Авторами нових форм і малюнків були художники Антоніна Мойсеєва, Маргарита Осипова, Інна Щербицька (Голембієвська), Клавдія Гапонюк (Кравченко), Тетяна Потравна, Віталій Горолюк. У період з 1985-го по 2003 рік головним художником заводу став Микола Козак. На той час на підприємстві сформувалися свої традиції у створенні форм та декору. Для виробів масового виробництва, що складали основну масу продукції, характерна гладка поверхня округлих, простих за силуетом форм. Їх оздоблювали за допомогою аерографа, штампа, деколи й малюнків ручного розпису.

Десять років тому вийшла у світ моя книга — альбом «Полонський завод художньої кераміки», яка в Національному конкурсі публікацій на теми гончарства та кераміки в Україні посіла перше місце в номінації «Кращий альбом, каталог» серед видань 2013 року. У виданні — повний огляд роботи цього підприємства, каталог скульптурної продукції, біографії скульпторів та художників. До того часу про майстрів, які тут працювали, практично не було згадок в енциклопедіях, мені хотілося розповісти людям про високу професійність та яскраву індивідуальність тих, хто створював таку красу.

— Які з сервізів Полонського фарфорового заводу найвідоміші та чим вони особливі?

— У 1958 році у Брюсселі відбулася Всесвітня виставка технічних та технологічних досягнень людства після Другої світової війни. Кількість відвідувачів цього форуму сягнула 30 мільйонів осіб. Ця виставка стала першою, де Полонський фарфоровий завод представив свої вироби на міжнародному рівні. Поряд з найкращими зразками світових виробників там демонструвався тонкостінний кавовий сервіз «П-2». При відборі зразків на «Expo-58» цей сервіз привернув увагу виставкової комісії своєю якістю та просвічуваністю черепка, простим лаконічним силуетом, делікатним оздобленням білої поверхні виробів. Форму сервізу виготовив скульптор Віталій Горолюк, а оздобила його смарагдовими та оранжевими смужками із золотим орнаментом головна художниця заводу на той час Маргарита Осипова.

Наступним етапом показу виробів Полонського фарфорового заводу за кордоном був Міжнародний ярмарок восени 1959 року. Він щорічно проводився у французькому місті Марселі та був неодмінною частиною щорічних міських заходів, що відбувалися з кінця вересня до початку жовтня у Парку Chanot, де зустрічались художники, ремісники та експоненти з усього світу. Відкритий у цьому році павільйон України був у центрі уваги. В експозиції фарфорової галузі України були тонкостінні сервізи — для кави «П-2» та чайно-кавовий «П-3».

Також сервізи Полонського фарфорового заводу експонувалися на виставках у Парижі, Відні, Брно. Один з відомих сетів, надзвичайно елегантний та вишуканий, — тонкостінний лікерний набір «Роксолана». Його презентували на виставках не один раз.

Дуже гарний чайний набір «Попелюшка», створений за мотивами відомої казки. Розглядаючи малюнки на блюді для торта та чайних чашках, наче поринаєш у казковий світ.

— Яка краса!

— Цікава історія сервізу «Серенада». Цей гарнітур для кави у чорній глазурі та позолоті викупили прямо з виставки у Монреалі. Новий витвір художниці з використанням глазурі чорного кольору став «візитівкою» Полонського фарфорового заводу, де ця техніка декорування була застосована вперше в країні. Чайний та кавовий сервізи «Серенада» створила заслужена працівниця легкої промисловості Зінаїда Олексенко у 1988−1990 роках. Сервіз з назвою ліричної вітальної пісні, поширеної в період середньовіччя в Італії та Іспанії, яка виконувалась увечері або вночі під вікнами коханої, щоб розповісти про свої почуття, приваблює своєю витонченістю та елегантністю.

«Полонська порцеляна знаходиться в колекціях різних музеїв України»

— Справжні перлини мистецтва! А які полонські сервізи є у багатьох людей?

-- Таких чимало. Полонські сервізи приваблювали людей оригінальним оздобленням, високою якістю, доступною ціною. Стандартна комплектація була зазвичай на 6 та 12 персон. Чайний складається з чашок із блюдцями, десертних тарілок, заварювального чайника, цукорниці, молочника або ємності для вершків, масельнички, таці. Кавовий має ті ж предмети, що й чайний, однак кавові чашки та блюдця менші за розміром, а замість заварювального чайника — кавник. Крім того, до комплекту можуть входити ложки (мірна та цукрова), турка, таця, свічник. Кожен предмет, який використовують під час традиційного чаювання, був створений так, щоб повною мірою розкрити всі нотки чаю. Кожен сервіз має свій стиль, кожен виконано талановитим майстром. Скажімо, Валерій Богач сервіз для кави «Лілея» (на фото у заголовку) присвятив надзвичайно красивій квітці, символу дівочих чар та чистоти. Комплект є прикладом витонченого смаку. Він ідеальний для насолоджування кавою під час довгих затишних розмов, приємних зустрічей та милих побачень. До речі, полонські сервізи великими партіями експортувалися до багатьох країн світу: Сполучених Штатів Америки, Іспанії, Франції, Куби, Йорданії, Саудівської Аравії…

Читайте також: «Кришталь із бабусиного серванта чудово поєднується із сучасним посудом», — дизайнерка інтер'єру Тетяна Денисенко

Полонські роботи знаходяться в колекціях різних музеїв України, в тому числі в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (м. Київ), Сумському художньому музеї, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, Переяслав-Хмельницькому історико-культурному заповіднику, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого, Миргородському краєзнавчому музеї. Основна експозиція розміщена в Полонському історичному музеї.

— Який полонський сервіз ваш улюблений та чому?

— Витонченої краси сервіз для кави «Снігурі» я подарувала мамі на день народження. Роки він стояв у неї в серванті. Зараз він мій улюблений.

Раніше про секрети бабусиних сервантів «ФАКТИ» розпитували старшу наукову співробітницю Національного музею «Київська картинна галерея», співробітницю фондів Музею фарфору та Музею декоративно-прикладного мистецтва в Дрездені Олену Корусь.

Читайте також: Олександр Швець: «Моя мрія ще до кінця не здійснилася»

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

На фото у заголовку: В. Богач. Сервіз для кави «Лілея». Полонський ФЗ. 19

4600

Читайте нас у Facebook