Повістки електронною поштою та «Сертифікат захисника» у «Дії»: які мобілізаційні нововведення пропонують у Раді
В Україні народні депутати працюють над законопроєктом, який має вдосконалити процес проведення загальної мобілізації. Документ планують схвалити до кінця 2023 року, повідомляє BBC.
Так, в першу чергу добровольців до лав ЗСУ хочуть набирати на великих цивільних майданчиках із пошуку роботи — на сайтах Lobby X i Work.ua (згодом їхній перелік хочуть розширити). Вакансії розміщуватимуть військові командири, вони прописують умови та обов’язки, а зацікавлений військовозобов’язаний може самостійно обрати підрозділ, де планує служити. Військкомати виключаються з цього процесу.
У Міноборони кажуть, що для цивільних важливо знати, на яку спеціальність їх готові прийняти.
«Війська потребують фахових спеціалістів, а люди мають чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть. Сьогодні ЗСУ потребують дуже багато спеціалістів із цивільними спеціальностями. Це і водії, і слюсарі, і газозварники, і будівельники», — наголосила заступниця міністра оборони Наталя Калмикова.
Також, для того, аби стимулювати військовозобов’язних, у разі підписання контракту із ЗСУ, банк відразу ж відкриває на ім’я громадянина картку, на якій вже буде певна сума — до 50 тисяч грн. Цей проєкт вже частково почали реалізовувати, однак, поки що коштами місцевих бюджетів.
Журналістам вдалось ознайомитися з найважливішими ідеями Міноборони, які мають бути в законопроєкті, а саме:
• буде зменшено кількість громадян, які матимуть відстрочку від служби (скоротять перелік осіб, які мають відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи, позбавлять цього права тих, хто має близького родича з інвалідністю ІІІ групи);
• позбавлять права відстрочку тих, хто вирішить отримати другу чи третю вищу освіту;
• на військовий облік хочуть взяти іноземців, які до отримання громадянства України служили в армії в інших країнах та осіб, засуджених до тюремного ув'язнення за вчинення кримінальних злочинів;
• готуються «мобілізаційні» зміни в Кримінальний кодекс та Кодекс правопорушень (передбачене збільшення терміну арешту для порушників, штрафи);
• ТЦК отримають більше інструментів для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх до військоматів, оголошення в розшук (для цього військовим вже не потрібна буде допомога поліціянтів);
• українців змусять носити при собі військово-облікові документи і пред'являти їх на вимогу співробітника ТЦК чи уповноваженого чиновника міської влади;
• повістки зможуть вручати не лише особисто під розпис, але і шляхом направлення на електронну пошту чи рекомендованим листом. Після оповіщення громадянин буде зобов'язаний з'явитися до ТЦК протягом 48 годин.
Також у Верховній Раді планують запровадити «Сертифікат захисника», який стане аналогом військового квитка у «Дії».
Військовозобов’язаних змусять оновлювати дані у застосунку кожні 60 днів. Цей сертифікат треба буде демонструвати під час реєстрації прав власності на нерухоме і рухоме майно, одруженні/розлученні, для отримання вищої освіти чи медичних послуг, а також для перетину держкордону.
Зараз точаться дискусії щодо можливості демобілізації тих, хто воює вже майже два роки. Поки що в Генштабі не бачать можливості звільнити із ЗСУ сотні тисяч людей, які були мобілізовані ще на початку повномасштабного вторгнення росії.
Пропонують збільшити тривалість відпусток для військових, а також провести демобілізацію строковиків, термін служби яких завершився. Тобто, йдеться про солдат, яких призвали в 2020−21 роках на строкову службу на 18 місяців, але через запровадження воєнного стану вони не могли звільнитись із лав ЗСУ.
Також у Раді планують розширити перелік підстав для звільнення військових за власним бажанням. Зокрема, таке право отримають: іноземці, які долучились до лав ЗСУ; звільнені з полону (крім тих, хто добровільно здались ворогу; інваліди І і ІІ групи; курсанти-жінки.
Як писали «ФАКТИ», раніше адвокат Сергій Гула розповів, як проходитиме мобілізація шляхом рекрутингу.
289Читайте нас у Facebook