- 14:51 Помер режисер фільму «Завтра була війна» Юрій Кара
- 14:32 Подешевшали й будуть падати в ціні й надалі: які продукти в Україні стали доступнішими
- 14:07 В Україну вдалося повернути тіла ще тисячі загиблих воїнів
- 13:31 Більше половини пенсіонерів отримують пенсію менше реального прожиткового мінімуму: у ПФУ повідомили про зростання виплат
- 13:19 В Україні скасовують дистанційне навчання у школах
- 13:05 На якому каналі дивитись онлайн «Ільвес» — «Шахтар»: розклад трансляцій та прогноз на матч кваліфікації Ліги Європи
- 12:45 Курсант розстріляв військових на навчаннях на Чернігівщині
- 12:28 «Все виявилося набагато простішим, аніж я уявляла»: ліцеїстка з Миргорода про те, як їй удалося набрати максимальні 800 балів під час НМТ
- 12:05 Юлія Свириденко — новий прем'єр України: 262 нардепи «за»
- 11:59 Чотири секрети, як виростити гарбуз великий і соковитий
- 11:32 «Не встояв ніхто!»: Андрій Данилко поділився унікальними кадрами
- 11:11 Аферисти почали заробляти на «Пакеті школяра»: батьків майбутніх першокласників попередили про загрозу
Людина Легенда. Сьогодні народився Валерій Баранов — багаторічний мер Бердянська
Сьогодні, 19 квітня, 67 років виповнилося б Валерію Баранову. Людині, яку знає кожен бердянець. Людині свого міста, справжньому його символу. Валерій Олексійович пішов з життя 5 травня 2023 року. Яка, як і кожен бердянець, мріяла знову дихати у рідному місті на повні груди.
Валерій Олексійович народився у Бердянську, закінчив місцеву школу і, здобувши вищу інженерну освіту, повернувся працювати у рідне місто. Працював на заводі Южгидромаш, в органах місцевого самоврядування. Вже за незалежності України обирався народним депутатом.
Бердянці чотири рази довіряли Валерію Баранову управління своїм містом. Його обирали мером у 1998, 2002, 2006 і 2020 роках. Нагороджений численними державними нагородами, повний кавалер Ордена «За заслуги».
Містяни його добре знали і довіряли. Разом із ним пішла ціла епоха. Його колеги, виборці, друзі і знайомі називали його людиною Легендою, цінували його за людяність, надійність, доброту, напрочуд рідкісне почуття гумору.
В останній рік життя Валерій Олексійович найбільше хотів знову побачити рідне місто вільним і квітучим під жовто-синім стягом. Найкращою пам’яттю і шаною за десятиліття служіння Бердянську є наближення його найскорішої деокупації та повернення до нормального життя.
232Читайте нас у Facebook
