«Велика війна на Балканах могла б відвернути увагу від України. Це те, про що мріяв путін», — Віталій Кулик

— Нинішнє загострення на Балканах не створювалося штучно, — вважає Віталій Кулик. — Цей конфлікт розпочався давно. Ще у 2012 році між Сербією та Косово почалася так звана паспортна війна. Щось схоже на сьогоднішній конфлікт там відбувалося у 2016—2017 роках. Тоді стався відомий інцидент із «Потягом дружби», який мав пройти від Белграда до Косова. Вагони цього поїзда рясніли написами «Косово — це Сербія». Косівський уряд поставився до подібної акції з боку сербів дуже серйозно, і він вирішив докласти всіх зусиль, щоб «Потяг дружби» не перетнув кордон Косова. У Белграді в екстреному порядку зібралася Рада національної безпеки, на якій тодішній президент Сербії Томислав Ніколич заявив, що сам особисто візьме до рук зброю та піде воювати проти косоварів. До кордонів із Косово були стягнуті війська. З іншого боку у бойову готовність була приведена косовська поліція. Але все закінчилося після наказу прем'єр-міністра Сербії зупинити «Потяг дружби» на прикордонній станції Рашка. Нібито існувала загроза мінування залізниці. На цьому ескалація у 2016 році закінчилася.

Саме через сербські номерні знаки та документи загострення в регіоні сталося у 2021 році. І два роки тому косовари погодилися відкласти свої вимоги щодо номерних знаків та паспортів на місяць. Як і зараз. Я назвав би сербсько-косівський конфлікт більш віртуальним явищем.

— З огляду на те, що Сербія — це союзники росії, путін може бути зацікавлений у великій війні на Балканах?

— Справді, путін мріяв про цю війну. Я знаю, що починаючи з минулого року в окремих рекрутингових центрах деяких європейських країн збирали найманців для можливих бойових дій на території Західних Балкан. Але оскільки почалося велике вторгнення росії в Україну, повноцінно путіну розморозити конфлікт на Балканах не вдалося. Розпорошувати свою увагу та ресурси на дві війни росія не змогла б через втрату ініціативи у лютому-березні під Києвом. І виходить, що все, що може запропонувати сербам у рамках сербсько-російської дружби москва, — це невелика купка «вагнерівців».

— Нардеп Гончаренко закликав Україну ввести в Косово українські війська.

— Я виступаю за позитивну русофобію. Але коли вона втрачає здоровий глузд, то стає небезпечною. Ворогувати проти всіх країн, які, як нам здається, підтримують росію, не можна. З тією ж Сербією — я не став би її розглядати однозначно як маріонетку кремля, попри те, що у президента Вучича багато вати в голові. Так, серби іноді можуть підігравати путіну, а десь можуть виступити і як самостійний гравець. Вони прагнуть доїти росію, але й не забувають просити допомоги у НАТО, коли їм це вигідно. Так, зараз політика Белграда не дуже дружня до Києва. У Сербії досі не покарали найманці, які воювали на Донбасі в 2014—2015 роках. На території цієї країни, як і раніше, діють російські рекрутингові центри, де продовжують вербувати найманців для війни в Україні. Але все-таки у них є випадки, коли діяльність найманців засуджувалась і коли забороняли роботу цих рекрутингових центрів. Навіть російських агентів із Сербії депортували. Тут не все так однозначно.

Проте запроваджувати українські війська в Косово — це не правильний крок. По-перше, тому що Україна не визнала Косова як незалежну державу. Офіційно ми вважаємо, що Косово є частиною Сербії. Це правильна та послідовна політика України, оскільки є чітка аналогія між Косовом та Кримом. Перед тим як робити подібні заяви — як це зробив народний депутат Гончаренко — і цим ще більше погіршити і так складні відносини між нашою країною і Сербією, необхідно все-таки знати «матчасть».

Сербія по інвестиціях на 70% залежить від Євросоюзу. Скільки б вати не було у голові у сербського президента Вучича, він вважає, що ЄС — це стратегічна перспектива Белграда. І доки така перспектива існує — жодної великої війни на Балканах за участю Сербії не буде.

«У разі великої війни за Косово стоятимуть країни Заходу та НАТО»

— Косовари оголосили мораторій по сербських паспортах та номерних знаках на місяць, як і 2021 року. Дуже сумніваюся, що до 1 вересня щось зміниться у відносинах між Косовом та Сербією. Чого чекати за місяць?

— Розв'язання цієї ситуації найближчим часом не буде. Це політично не вигідно ні Белграду, ні Приштині. Косово хоче повністю вирішити сербське питання на своїй території, щоб сербське населення не ігнорувало місцеву владу. Серби, своєю чергою, цього допустити не можуть, оскільки вважають, що це означатиме втрату суверенітету над своєю територією.

— Чий бік у цьому конфлікті має зайняти Україна?

— Ми маємо зберігати нейтралітет. Ми маємо однаково працювати як із Косовом, так і з Сербією.

— Громадяни Сербії справді налаштовані проросійськи?

— Як показує торішнє опитування, 57% сербів виступають за членство у ЄС. Ці 57% - потенційні друзі України. Вони є й виборцями нинішнього президента Олександра Вучича. Навряд чи хтось із них погодиться відмовитись від перспективи членства в Євросоюзі заради військової авантюри проти Косова. Мешканці Сербії чудово розуміють, що у разі війни їм доведеться воювати не проти косовських поліцейських, а проти албанських військових формувань із їхнім важким озброєнням. Крім того, за Косово стоятимуть країни Заходу та НАТО. Але розгойдувати ситуацію у своїх сусідів — у Боснії та Герцеговині, Чорногорії і тому ж Косові — вони будуть.

— А якби на Балканах таки розпочалася велика війна, вона могла б відвернути увагу від України?

— Однозначно. Це те, чого б хотів путін. Дивіться, лише за останні пару днів у росії відкрилося до трьох десятків фейкових telegram-каналів, у яких поширювався заклик: «Сербія — не здавайся! Не відступай!» Але навіть сербські провладні оглядачі назвали ці поспіхом створені telegram-канали «незграбною роботою ФСБ». Путін хотів би цієї війни на Балканах. Але зараз вона йому не під силу.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що в сербсько-косівський конфлікт втрутилися сили НАТО.