«Мені пощастило з генами. Солодке я не люблю, але із задоволенням їм пиріжки та чипси», — модель Крісті Пономар

— Крісті, я подивилася показ Valentino — це фантастика! Йти сходами було складніше, ніж звичайним подіумом?

— Так, тому що мармурові сходинки цих стародавніх сходів слизькі, вони буквально відполіровані мільйонами туристів. Крім того, через свій вік вже мають нахил.

— Цей показ був для вас особливим?

— Я була дуже рада, що знову працюю із брендом Valentino. Крім того, вперше завітала до Риму, хоча не раз бувала в Італії. Це була чудова подорож, поєднана з роботою.

— Ви сяяли в дуже ефектному вбранні — сріблястому платті з салатовою накидкою. Вам дуже личить!

— Дякую. Спочатку мені дали для демонстрації інше вбрання, його вже затвердили, але потім мене попросили сфотографуватися в цій сріблястій сукні. Дизайнеру дуже сподобався образ. Так я отримала для виходу це вбрання. Воно декоровано камінчиками, які під час руху дзвеніли. То справді був дуже незвичайний ефект.

— Показ називався The Beginning. Яка його ідея?

— Головний дизайнер бренду Valentino у цьому кутюрному показі дав можливість створити та продемонструвати вбрання студентам фешн-вузів. Назва шоу символізувала початок їхньої кар'єри, те, що майбутнє модної індустрії за новими дизайнерами. Вбрання справді були неймовірні. Особливо мені сподобалися легкі, повітряні сукні, які майоріли на вітрі. На тлі заходу сонця це виглядало дуже красиво.

— У дефіле брала участь і модель із досить пишними формами.

— В усіх показах Valentino вже багато сезонів беруть участь моделі plus-size, що мають зріст трохи нижчий, ніж зазвичай. Valentino — один з найпрогресивніших брендів.

— Після цього ви вирушили на показ Kenzo?

— Так, до Парижа. Kenzo — японський бренд, але шоу проходило у столиці Франції.

— Всесвітньо відомий модельєр Токадо Кензо казав, що мода, як їжа: не треба зациклюватися на одній страві. Ви на показах так майстерно перевтілюєтеся у різні образи, часом зовсім несподівані.

— Це правда, на показі Kenzo, темою якого була шкільна форма, я виходила на подіум в образі учениці. Вміння перевтілюватись для моделі дуже важливе. Це можливість бути більш затребуваною. На показі Valentino та Kenzo на мені були светр із клаптиків, спідниця-гумка, як у 90-ті роки, і дуже кумедна шапочка. Я почувалася в цьому вбранні маленькою дівчинкою.

— Вам пощастило працювати із всесвітньо відомими брендами. У чому секрет вашого успіху?

— У модельному бізнесі працюю вже шість років. Починала з простих каталогів, для яких знімалася багато годин у величезній кількості однотипних кофтинок. Звичайно, має бути везіння, але важлива й завзятість. Коли щось не виходить, хочеш кинути все. Важливо в цей момент не здатися та йти далі. Щоб досягти бажаного, потрібно мати велике терпіння.

«Найскладнішим для мене було перебороти свою сором'язливість»

— З чого розпочався ваш шлях у модельному бізнесі?

— Я хотіла бути вчителькою, вступила до педагогічного вишу. Про кар'єру моделі не думала. Якось на вулиці до нас з мамою підійшла жінка, сказала, що вона директор модельної агенції, і запропонувала мені прийти на зустріч в офіс, поспілкуватися, бо їй здається, що я маю модельні дані. Мама була проти, але я її вмовила. З цього все й почалося. Зі мною підписали контракт, і за рік я вже працювала у Китаї, потім — у Японії.

— Що потрібно робити дівчині для того, щоб мати яскраву модельну зовнішність?

— Я займалася балетом, спортивними танцями, акробатикою, плаванням, але не можу сказати, що спорт став визначальним фактором у тому, як я виглядаю. Думаю, це скоріше гени. Усі мої родичі по батьковій лінії високі та худі. У 14 років у мене була проблема не в тому, щоб схуднути, а в тому, щоб набрати певну вагу.

— Які складності вам довелося подолати на шляху до Олімпу моди?

— Найскладнішим для мене було навчитися розмовляти з людьми та перебороти свою сором'язливість, бо я завжди була закритою і мені було важко спілкуватися. А у модельному бізнесі це дуже важливе вміння.

— Скільки вам зараз років та які маєте параметри?

— Мені 21 рік. Міз зріст — 178 сантиметрів. Об'єм грудей — 76 сантиметрів, талії — 59, стегон — 87.

— Як ви підтримуєте форму?

— Нічого особливого не роблю. Як я вже сказала, мені пощастило з генами. Солодке я не люблю, але із задоволенням їм пиріжки та чипси.

— Для всіх очевидна привабливість вашої професії: можливість сяяти на подіумі, вбиратися в найкрасивіші сукні, подорожувати… А що в ній найскладніше?

— Важко будувати якісь свої плани. Я, наприклад, не можу сказати: «Піду за три місяці на цей концерт». Можу купити квитки, а за два дні до нього мені скажуть: «Крісті, треба попрацювати у Нью-Йорку. Ти маєш вилетіти сьогодні».

Читайте також: «Я отримала запрошення до співпраці від Будинку моди Dior. І це була справжня фантастика!» — художниця Олеся Трофименко

«Жінки в Україні і в цей складний час прагнуть бути гарними. І це не може не надихати»

— Чи правда, що у моделей міжнародного класу фантастичні гонорари?

— Це вже зовсім не ті гонорари, які були у 90-ті, коли існував культ моделей. До того ж скрізь треба сплачувати великі податки. Крім того, що я модель, я ще й блогер. У TikTok у мене пів мільйона передплатників. Його я почала вести ще до участі у великих показах. Просто розповідала про моделінг. Людям це було цікаво, і за три місяці я вже мала 200 тисяч передплатників. А коли я відкрила показ Prada, моя аудиторія ще зросла. Блогерство також дозволяє заробляти.

— Світ високої моди — це цікаві знайомства. Адже так?

— Торік на показі Lanvin я познайомилася з Наомі Кемпбелл, а на показі Marc Jacobs — з Беллою Хадід. Топмоделі в житті дуже милі люди, не зарозумілі. Звичайно, мені пощастило спілкуватися з провідними дизайнерами всесвітньо відомих брендів. Наприклад, із Міуччі Прадою.

— Чим вам запам'ятався показ Prada?

— Він проходив у Мілані 24 лютого. Рано-вранці мені зателефонувала мама й сказала, що почалася війна. Було страшно, незрозуміло, що робити, як я можу допомогти батькам. Було дуже важко усвідомити те, що відбувається. Я погано пам'ятаю показ. Перед тим, як вийти на подіум, мене відпоювали чаєм, я випила заспокійливе, запитала візажиста, чи водостійка туш. Він відповів, що ні, і я зрозуміла, що не можу дозволити собі плакати. Взяла себе в руки й вийшла на подіум. А коли показ закінчився, переодяглася буквально за хвилину та вибігла у сльозах до друзів — хотілося бути поряд із тими, хто тебе розуміє. За нас переживають зараз люди у багатьох країнах світу, підтримують нас. І це дуже важливо. Через три дні після показу Prada я брала участь у шоу Saint Laurent, яке проходило в Парижі. Це були найскладніші покази в моєму житті.

— Як ви бачите моду майбутнього та свою кар'єру надалі?

— Головний тренд моди майбутнього — екологічність. А щодо моєї кар'єри, хотілося б стати топмоделлю.

— Що вас надихає сьогодні, у такий складний час?

— Я зараз приїхала до Києва, дивлюся на людей та розумію, що, попри все, життя продовжується. Жінки в Україні і в цей складний час прагнуть бути гарними. І це не може не надихати.

Читайте також: «У Парижі я виходила на подіум із Кейт Мосс, Наомі Кемпбелл, Демі Мур та Беллою Хадід», — модель Євгена Дубінова

Фото з архіву Крісті Пономар