«Навесні по деморалізованій, зав’язлій у безплідних атаках, знекровленій армії і вдарять ЗСУ», — Альфред Кох

«Навколо Бахмута йде страшний, безперервний бій, і обидві сторони зазнають великих втрат, — написав він у соцмережах. — Так само росіяни активізувалися в районі Авдіївки та в інших місцях у районі Донецька. У будь-якому разі можна констатувати, що агресор активізувався, незалежно від того, розпочався той самий «наступ, на який усі чекають», чи це щось інше.

«Раммштайн-8» закінчився двозначно. З одного боку, абсолютно очевидним є різке зростання обсягів і якості зброї, що поставляється Україні, а з іншого — того рішення, на яке всі чекали — дозволу від Німеччини на постачання в Україну танків Leopard-2, так і не сталося.

Можливо, піар-ефект від цього «Рамштайна» виявився змазаний тому, що, по-перше, багато рішень, які там було ухвалено, було анонсовано заздалегідь і вони не стали приємним сюрпризом для всіх, хто бажає перемоги Україні, а по-друге, тому, що в масовій свідомості постачання в Україну Leopard-2 стали Idee fix.

Мені здається, що якесь «розчарування» від результатів цього «Рамштайна» не цілком справедливе. Дійсно, за останні пару тижнів нас перегодували новинами про все нові й нові рішення західних партнерів. Це і нові системи ППО, і бронетранспортери, і БМП, нові поставки РСЗВ (одних нових HIMARS — 18 штук), це і нові бомби-ракети з дальністю 150 км тощо.

Зрозуміло, ефект був би сильнішим, якби про ці поставки ми дізналися тільки сьогодні й про всі відразу. Але кожна країна (а точніше — її політики) прагнуть тепер наввипередки більш випукло продемонструвати саме свої заслуги перед Україною, і тому біжать попереду паротяга. А з іншого, Шольц у цих перегонах раптом виявився явним аутсайдером. Він із невідомих причин тягне з дозволом щодо Leopard-2 і має тепер вигляд білої ворони в загальному хорі інших українських союзників".

За словами Коха, причини затримки дозволу на постачання німецьких танків Україні йому, як і мільйонам інших, невідомі.

«Тут можна будувати які завгодно теорії: від звичайного фірмового боягузтва Олафа Шольца, до зв'язків нового міністра оборони Бориса Пісторіуса зі своїм земляком і «молочним братом» Герхардом Шредером (і далі свою фантазію можна вже не обмежувати).

Але я, як і раніше, переконаний, що це рішення все одно буде ухвалено і на термінах підготовлюваного весняного наступу ЗСУ не позначиться. Зараз, на мій погляд, важливіше зосередитися на підготовці до російського наступу, що поступово починається, а не на аналізі причин такої дивної поведінки німецького канцлера.

У Німеччині він за це ще своє отримає і в бундестазі, і від своїх колег по правлячій коаліції, і від опозиції, і від простих громадян. Сьогодні по телевізору кожен другий і опитуваних на вулиці німців говорив, що їхній канцлер «наклав у штани».

У будь-якому разі Німеччина вже анонсувала новий пакет військової допомоги Україні в 1 млрд євро і це не може не радувати. Зрештою нові Gepаrd і Marder, IRIS та інші вироби німецького ВПК теж не завадять Україні в боротьбі з ворогом. Усі аналітики сходяться на тому, що зараз розпочався вирішальний момент війни, і від того, чи встоїть Україна перед цим новим російським наступом, залежить увесь подальший перебіг війни. Якщо не встоїть — то самі знаєте що… А ось якщо встоїть…"

Більшість експертів, додає економіст, вважає, що на третій наступ у путіна вже не вистачить ресурсів.

«І якщо в солдати путін ще може забрити російських мужичків силою, а озброїти їх можна самими калашами без патронів, і то через одного, то ось із вірою в можливість виграти цю війну втретє (після двох поразок) буде непросто. І тут мова вже йде не про віру народу. Нею путін давно вже не цікавиться. Я в даному випадку говорю про віру в перемогу його офіцерів і генералів і навіть його, путіна, найближчого оточення. Я не впевнений, що ця віра і зараз є, а ось після безуспішного другого наступу її не буде і поготів. А без цієї віри перемогти неможливо… І ось тоді по цій деморалізованій, зав'язлій у безплідних атаках, знекровленій армії і вдарять ЗСУ. Якраз навесні. Навряд чи вона встоїть. Адже не встояла ж вона в аналогічних умовах восени минулого року під Харковом. Так що справа наша права. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами».

Читайте також: «Медведєв послав Заходу і всьому світу сигнал, який, напевно, не хотів посилати: Росія налякана!» — Сергій Гармаш