Профессор Наталия Шумарова: «Щоб запам’ятати, що в слові осока наголос на третьому складі, згадайте рядок з пісні: «очерет, осокá, чорні брови в козакá»

Летняя пора — особенно жаркое время для выпускников, которые пишут сейчас тесты внешнего независимого оценивания и сдают выпускные экзамены. Говорят, что в тестах по украинскому языку есть масса так называемых ловушек, когда выбрать один из предложенных вариантов невозможно или же нужно в совершенстве знать язык. А ведь школы — не филологические факультеты. Разобраться с трудностями, которые могут попасться в тестах, нам поможет доктор филологических наук, профессор Наталия Шумарова.

— Наталіє Петрівно, випускники написали тести зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, і деякі моменти викликали жваві дискусії в інтернеті. Зокрема, таке питання: в якому з двох слів — осока чи ознака — наголос ставиться на третьому складі?

— В українській мові наголос різномісний і рухливий, що створює певні труднощі при вимові деяких слів. Мовець знає значення, сто разів бачив слово в різних текстах, чув кінець кінцем. Але, коли самому треба його вимовити, раптом розуміє, що сумнівається в наголосі. Інший варіант: мовець з дитинства вимовляє слово з ненормативним наголосом, перевчити його дуже важко, бо сформувалися навички на рівні автоматизму. Наведене Вами слово «ознáка» має наголос на другому складі, а «осокá» на третьому. Засвоїти його можна, запам’ятавши рядок із пісні «Очерéт, осокá, чорні брови в козакá». Інші наголоси є помилковими. У цьому слові неправильне наголошування зумовлене впливом російської мови, де з силою вимовляється другий склад. Моя порада: завчіть пісню — і ніколи не помилитеся.

— Російська мова сильно впливає на наголошування українських слів?

— Впливає, звичайно, але ж не на всі. Ми часто чуємо такі дієслівні форми, як берéмо, несéмо, нéсла, що може пояснюватися впливом південно-західних говірок. Але норма передбачає наголос на останньому складі. Остання форма — неслá — подібна до російської форми, і мовці, намагаючись говорити не так, як російською, мимоволі виправляють правильне на неправильне. Таке явище в науці називають гіперкорекцією. А от ненормативний наголос у слові «корóви», яке інколи мовці вимовляють як «коровú», теж пов’язаний з діалектними впливами, російська мова тут не винна.

— Батьки випускників цікавляться також відмінюванням прізвищ, що закінчуються на приголосний, типу Пономарів, Федорів, Максимів. Як вони писатимуться в родовому відмінку — Пономарева чи Пономаріва?

— За законом чергування голосних /і/ в закритому складі переходить в /е/ та /о/ у відкритому: осінь — осені, камінь — каменя й каменю, радість — радості. Так само чинимо і з прізвищами: Пономарів — Пономарева, Федорів — Федорова, Максимів — Максимова. «Український правопис», наводячи подібні приклади, другою формою подає форму з /і/: Ковалів — Ковалева й Коваліва, Прокопів — Прокопова й Прокопіва. На мій погляд, це прояв певної непослідовності. Ми ж не говоримо Львів — Львіва або Тернопіль — Тернопіля, вважаємо такі форми помилковими. Загалом у царині прізвищ діє, я би сказала, закон увічливості: ми називаємо людину так, як вона того хоче. Це можна допустити в наголошуванні прізвищ: згадаймо, що в росіян поширені прізвища Іванóв та Івáнов, серед українців є Грíнченко й Грінчéнко. Але форми відмінювання прізвищ підлягають загальним законам творення відмінкових форм. Розумію, що правила, зафіксовані в правописі, є законом, просто вказую на певні відступи від норми.

— В попередніх випусках Ви говорили про слово «колеги». Є питання від нашої читачки. Що означає «колежанка»? Вона завжди думала, що це учениця колегіуму.

— Ні, наша дописувачка помиляється. Великий словник польської мови за редакцією Поланського зазначає, що цей іменник співвідноситься з іменником «колега» й має значення «той, хто разом з кимось працює, навчається, відпочиває тощо», і наводить приклади: шкільний колега, університетський колега. Відповідно про молоду дівчину чи жінку можемо сказати «шкільна колежанка, університетська колежанка». Але етимологічно слова «колегіум» і «колежанка» пов’язані між собою: в основі лежить латинське слово, що означає «спілка».

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected]

9362

Читайте нас в Facebook