«2017-го Леонід Каденюк пройшов медобстеження в США. Серйозних порушень здоров'я лікарі не виявили»
— Уперше я побачила Леоніда Каденюка 1995 року під час медичного обстеження претендентів на політ на американському кораблі багаторазового використання «Коламбія», серед яких я була, — каже кандидат біологічних наук Надія Адамчук-Чалая. — Я йшла тоді до поліклініки Національної академії наук України, яка знаходиться в історичній частині Києва на вулиці Смирнова-Ласточкина (нині Вознесенський узвіз). Ця вулиця прокладена схилом пагорба. Я спускалася, він піднімався. Мимоволі майнула думка: Що привело цього спортивного енергійного чоловіка в поліклініку? Виявилося, те саме, що й мене. До речі, він справив на мене дуже сприятливе враження — мені імпонують кароокі чоловіки з глибоко посадженими очима. Вже коли познайомилися, з'ясувалося, що ми з ним далекі родичі: Каденюк із Буковини, а там у мене багато рідних. Один із родичів Леоніда Костянтиновича був одружений на моїй тітці.
Каденюк був льотчиком-випробувачем та космонавтом. Пройшов підготовку як командир екіпажу радянського космічного корабля багаторазового використання «Буран». Після розвалу Радянського Союзу залишився служити у Військово-повітряних силах Росії. Але коли дізнався, що з'явився шанс полетіти до космосу, залишив налагоджене життя та приїхав до Києва взяти участь у конкурсі на місце в екіпажі «Коламбії».
— Керувати медичним обстеженням претендентів на космічний політ доручили фахівцю з клінічної фізіології та космічної медицини професору Вадиму Якимовичу Березовському (батьку відомого дерматолога Ольги Богомолець), — продовжує Надія Адамчук-Чала. — Нас, претендентів, набралося близько 300 осіб (до речі, я не була єдиною жінкою серед них). Комісія Національного космічного агентства України з низки параметрів (зокрема рівню знання англійської, професійної підготовки) відібрала чотирьох: Леоніда Каденюка, Ярослава Пустового (перед цим він закінчив Військову інженерно-космічну академію імені Можайського в Санкт-Петербурзі), кандидата технічних наук, спортсмена-парашутиста Вяча. 
Я тоді працювала в Інституті ботаніки НАН України. Стати претенденткою на політ на шатлі я не викликалася — мене запросили, адже майбутній український астронавт мав виконувати на орбіті експерименти щодо вирощування рослин в умовах невагомості.
* Надія Адамчук-Чала: «Як виявилося, ми з Леонідом Каденюком далекі родичі». Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
— Нашу четвірку відправили на обстеження в Америку, до Центру НАСА імені Джонсона (знаходиться в місті Х'юстон), — розповідає Надія Адамчук-Чала. — Спочатку полетіли Каденюк із Мейтарчаном, потім я з Ярославом Пустовим у супроводі професора Березовського. Нам видали добрі відрядження, так ми з Ярославом накупили у Києві гору всіляких смаколиків — цукерок «Вечірній Київ» тощо. Влаштовували у США українські вечори та пригощали солодощами гостей.
У США лікарі не виснажували нас екстремальними тестами — просто зробили розгорнутий аналіз крові, перевірили зір, шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну та інші системи організму, а також уважно обстежили стан зубів.
— Переживали?
— Звичайно, була ще зовсім молодою вченою — 25 років. Нерви розігралися, коли проходили психологічні тести. Психолог ставить запитання, і я розумію: щоб відповісти на деякі з них, мені просто бракує життєвого досвіду. Фахівцю це теж стало ясно, і він перевертав одразу кілька сторінок збірки з тестами (посміхається). Каденюк (він був найстаршим у нашій групі) щиро намагався підбадьорити мене.
Перевірка професійних якостей проводилася на мисі Канаверал (там знаходиться космодром) у Центрі НАСА імені Кеннеді. Усі були добре підготовлені. Я, наприклад, перед цим відрядженням їздила до Англії на асамблею Комітету з космічних досліджень (Міжнародна неурядова організація. — Авт.), де виступила з доповіддю зі своєї кандидатської дисертації.
З нас чотирьох американські фахівці обрали основним космонавтом Леонідом Каденюком. Ярослав став його дублером. .jpeg)
Вони обидва розпочали США до розрахованої на рік підготовки до польоту.
Мені запропонували брати участь у підготовці експериментів, які український космонавт мав провести на орбіті, а також в обробці їх результатів після польоту.
До речі, американські астронавти знають, що хоч раз у космосі побувають: поки всі члени загону астронавтів не злітають на орбіту, новачків не набирають. Багато астронавтів потім роблять успішну кар'єру в інших сферах діяльності, стають піар-особами великих компаній.
* Дублер Каденюка Ярослав Пустовий
— В інтерв'ю «ФАКТАМ» Леонід Каденюк розповідав, що у США під час підготовки до польоту сім’ї членів міжнародного екіпажу «Коламбії» поселили в окремих квартирах. Вони часто ходили один до одного у гості. Усі дуже потоваришували, багато спілкувалися. Дружина Каденюка Віра (вчителька англійської мови) пригощала всіх справжнім сільським борщем, на приготування якого йде години зо три. Його рецепт космонавту передав брат-двійня Сергій, коли той їхав до Америки. Сергій та Леонід були дуже схожими?
— Ні. Зовні вони дуже різні — саме двійнята, а не близнюки. Їхні батьки були сільськими вчителями.
.jpg)
* Леонід Каденюк (праворуч) з братом Сергієм
* Так Сергій Каденюк виглядав у зрілому віці
— Леонід ходив у третій клас, коли 1961 року Юрій Гагарін першим у світі полетів у космос, — продовжує Надія Адамчук-Чала. — На Льоню Каденюка це справило сильне враження. Вже тоді він поставив собі за мету стати космонавтом. За характером Леонід Костянтинович людина вольова, цілеспрямована, тож неухильно йшла до виконання цього завдання: старанно навчалася, закінчила школу зі срібною медаллю. У Радянському Союзі претендентів у загін космонавтів шукали переважно з числа військових льотчиків. Будучи 16-річним підлітком, Каденюк став курсантом Чернігівського вищого військового авіаційного училища. Після закінчення закінчив школу льотчиків-випробувачів. Брав участь у випробуваннях багатьох бойових літаків. З урахуванням рівня професійної підготовки, здоров'я, особистих якостей у середині 1970-х Каденюка відібрали до загону космонавтів серед великої кількості претендентів.
* Батьки Леоніда Каденюка Ніна Андріївна та Костянтин Микитович
— До речі, після свого польоту на шатлі Леонід Костянтинович часто виступав перед молоддю, — згадує Надія Адамчук-Чала . — Він невпинно повторював хлопцям: «Погляньте на мій приклад: я, хлопець із буковинського села, зміг здійснити свою мрію. Кожен із вас може реалізувати себе в житті, якщо вперто йтиме до наміченої мети».
* Леонід Каденюк у десять років поставив собі за мету полетіти в космос і таки добився втілення своєї мрії
— Ви були на старті корабля «Коламбія», на якому у листопаді 1997 року Каденюк із товаришами полетів у космос?
— Ні, але знаю, що у США існує традиція: астронавти прилітають на космодром на мисі Канаверал на винищувачах. Леонід летів в одному літаку зі своїм другом, командиром екіпажу шатла Кевіном Крегелем. Цікаво, що Кевін поступився керуванням американським винищувачем Леоніду (Каденюк на той час успішно освоїв керування цією бойовою машиною, виконував на ній фігури вищого пілотажу).
Коли до старту «Коламбії» залишався тиждень, до екіпажу припинили допускати сторонніх. Виняток зробили тільки для президента України Леоніда Кучми, який перебував тоді з візитом у США, — але лише після медичного огляду. До речі, питання про політ українця на шатлі вирішувалося на найвищому рівні — відповідний договір наприкінці 1994 року підписали президенти Кучма та Клінтон.
Перед самим стартом у всіх членів екіпажу запитали: хто має бути біля дружин та дітей, якщо станеться аварія шатла та астронавти загинуть? Каденюк назвав американського астронавта українського походження Хайді Стефанішин Пайпер.
Леонід згадував: коли екіпаж розмістився в шатлі і почав очікувати старту, він навіть подрімав (наземним службам потрібен деякий час, щоб остаточно підготувати корабель до польоту). Прокинувся хвилин за десять до старту.
Я з колегами-науковцями прилетіла до Америки на початку грудня зустрічати «Коламбію» після космічної експедиції. Шаттл сідав рано-вранці. Ми почули гул, який поступово наростав, у небі з'явилася точка — космічний корабель, що спускався з вимкненими двигунами (ніби планер). Побачили поряд із ним літак супроводу. Вже за годину після посадки нам передали рослини, експерименти з якими Каденюк проводив у невагомості.
До речі, невдовзі в червоному космічному скафандрі, який був на командирі екіпажу Кевіні Крегелі, голлівудська зірка Брюс Вілліс знявся в знаменитому фільмі «Армагеддон».
* Міжнародний екіпаж «Коламбії». Командир Кевін Крегел біля Леоніда Каденюка праворуч
— Як я розумію, чи ви брали участь у дослідженнях рослин, які наш космонавт вирощував у космосі?
— Так. Тут слід сказати, що Каденюк виконав на борту корабля 11 експериментів. Потім ці рослини я із колегами досліджувала в Інституті ботаніки. За результатами цих робіт ми отримали Державну премію у галузі науки та техніки.
* Леонід Каденюк із дружиною Вірою та сином Дмитром. Фото із книги «Леонід Каденюк: Я твій син, Україно!»
— Смерть Каденюка стала для всіх несподіванкою?
— Так, він виглядав цілком здоровою людиною. Усі астронавти, які літали у космос на американських кораблях, щороку проходять у США комплексне медичне обстеження. Леонід Каденюк не пропускав цих обов'язкових випробувань. Наскільки я знаю, 2017 року серйозних відхилень у стані його здоров'я лікарі не виявили. Востаннє я бачилася з Каденюком п'ятого грудня минулого року на урочистому заході, присвяченому 20-річчю завершення польоту космічної експедиції, в якій він брав участь. Леонід Костянтинович виглядав, як завжди, підтягнутим, був впевненою в собі, повною силою людиною. Каденюкові неможливо було дати його 67 років.
Він до останніх своїх днів жив повноцінним життям, часто бував за кордоном із лекціями.
Леонід Костянтинович завжди робив пробіжки вранці — по 40 хвилин. Ймовірно, в день «червоного Місяця», коли вплив супутника на Землю був сильніший за звичайний, бігати не варто — адже фахівці рекомендували утриматися від великих фізичних навантажень. Але навіть якби Каденюку напередодні фатальної пробіжки хтось сказав про це, він, найімовірніше, зробив би по-своєму.
— Знаю, що ви з чоловіком виховуєте двох дітей. Пропонували Каденюку стати хрещеним батьком будь-кого з них?
— Так, але від цієї ідеї довелося відмовитися: чи Каденюк виявився нехрещеним, чи була інша причина — вже не пам'ятаю. Натомість ми з Ярославом Пустовим стали хрещеними батьком та матір'ю однієї дівчинки з багатодітної родини. Наша хрещениця вже закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, зараз навчається у магістратурі у Шотландії.
* Наприкінці 1980-х після закінчення КПІ В'ячеслав Мейтарчан працював у ракетно-космічному концерні «Енергія». Коли розвалився СРСР, повернувся до України
— Як склалася доля решти трьох фіналістів відбору до екіпажу «Коламбії»?
— Ярослав Пустовий живе з дружиною Олесею та трьома доньками в Канаді, є громадянином цієї країни. Переїхав за океан після того, як на початку 2000-х став учасником приватного проекту з космічного туризму «Канадська стріла». Ярослава відібрали як пілота корабля, на якому планувалося доставляти клієнтів компанії на висоту, з якої починається космос, і повертати на землю (так звані суборбітальні польоти). Але цей проект поки що не реалізовано.
В'ячеслав Мейтарчан зараз на фронті в АТО. Я продовжую займатись наукою, працюю в Інституті мікробіології та вірусології імені Заболотного НАН України. До речі, в кабінеті, в якому ми з вами розмовляємо (інтерв'ю у Надії Адамчук-Чалий кореспонденти «ФАКТІВ» брали на її робочому місці), починалася світова космічна мікробіологія: перші мікроорганізми, що потрапили в космос із Землі, вирощувалися в обладнаній тут Левом Йосиповичем Рубенчиком.
3934Читайте нас у Facebook
