За однією з версій, Симон Петлюра був убитий за наказом масонів
20 травня 1961 р. Була заснована Національна премія України імені Тараса Шевченка.
21 травня 1921 р. В Україні створена комісія з ліквідації неписьменності.
22 травня 1856 р. Була заснована Третьяковська галерея.
23 травня 1931 р. Народився відомий український авіаконструктор Петро Балабуєв.
24 травня 1881 р. У Києві народився видатний патофізіолог, 7-й президент Української Академії наук Олександр Богомолець.
24 травня 1956 р. У Швейцарії відбувся перший конкурс «Євробачення».
26 травня 1761 р. Знаменитий учений Михайло Ломоносов виявив атмосферу на Венері.
У березні 1921 року РРФСР, УРСР і Польща підписали Ризький мирний договір, Симон Петлюра емігрував до Польщі. На осінь 1921 року уряд УНР в еміграції намітив вторгнення на територію УРСР, але ці плани провалилися. У 1923 році СРСР зажадав від польської влади видачі Петлюри, тому він переїхав до Угорщини, потім в Австрію, Швейцарію і в жовтні 1924 року — до Франції.
25 травня 1926 року в Парижі у віці 47 років Петлюра був убитий. На вулиці його наздогнав чоловік у робочій блузі та гукнув на ім'я. Як тільки Симон Васильович обернувся, чоловік вихопив револьвер і відкрив вогонь. Перші ж постріли звалили нещасного на тротуар, він встиг благально крикнути: «Досить! Досить!» Але вбивця продовжував стріляти… Всього було випущено сім куль, перш ніж поліцейський обеззброїв злочинця. Він не чинив опору, не намагався втекти.
Особу злочинця встановили швидко. Ним виявився Самуїл Шварцбард, єврей, який довгий час жив в Україні. Він заявив, що хотів помститися за смерть своїх близьких, які загинули під час єврейських погромів у громадянську війну. Симон Петлюра як голова держави повинен відповідати за все, що відбувається на контрольованій ним території.
Діячі української еміграції майже одностайно відкинули причетність голови Директорії до погромів. Соратники та близькі Петлюри представили на процесі понад 200 документів, які свідчили, що головний отаман не тільки не заохочував антисемітизм, але й жорстко припиняв його прояви в своїй армії. Однак вони не були взяті до уваги, оскільки адвокат вбивці стверджував, що більшість з них була складена після вигнання петлюрівців з України і жоден з них не був підписаний Петлюрою особисто. За даними комісії Червоного Хреста, під час погромів було вбито близько 50 тисяч євреїв. Сторона захисту так і не змогла навести жодного випадку, коли Петлюра своїми безпосередніми діями запобіг погромам або покарав погромників. Але війська УНР в значній своїй частині складалися з окремих загонів, керованих власними отаманами («батьками»). Командуванню головного отамана Петлюри вони підпорядковувалися лише номінально, кожен «батько» свавільно розпоряджався на контрольованій території. Ось ці-то отамани і влаштовували погроми.
Соратники головного отамана наполягали на тому, що Шварцбард діяв за вказівкою Москви. Правда, до середини 1920-х років лідером українського руху Петлюра вже не був. Незадовго до смерті йому довелося пережити чимало розчарувань. Багато соратників відвернулися від нього. На Петлюру покладали відповідальність за катастрофу, що спіткала український рух, за поразку в громадянській війні. До того ж галичани (а кістяк українського руху становили саме вони) ненавиділи колишнього главу Директорії як зрадника, який погодився від імені Української Народної Республіки віддати Галичину полякам.
Існує ще одна версія вбивства Петлюри — масонська. Задовго до революції Симон Васильович вступив у масонську ложу. Це нібито сприяло його кар'єрі. Однак у 1919 році між Петлюрою та орденом намітилися істотні розбіжності. Події, що відбувалися в Україні у 1917−1919 роках, переконали верховне керівництво організації в передчасності спроб втілення в життя ідеї про самостійну українську державу. У паризьких ложах обговорювався проект перетворення колишньої Російської імперії в Союз республік. Важливе місце в цьому проекті відводилося Україні. Вона повинна була стати однією з союзних республік, що перебуває у федеративному зв'язку з іншими частинами імперії, що розпалася… Проект Петлюрі не сподобався. У самостійній Україні він міг претендувати на головну роль. В Україні, яка перебуває в федеративному зв'язку з Росією, — ні. У вищих масонських інстанціях «бунт» не схвалили, і відповіддю Симону Васильовичу стали постріли Шварцбарда. Звичайно, це тільки версія, але на її користь говорить демонстративний характер вбивства — серед білого дня, на вулиці, майже в центрі Парижа, практично на очах у поліцейських.
8 жовтня 1927 року вбивця постав перед судом. Процес тривав 9 днів і, по суті, перетворився в осуд діяльності Української Народної Республіки. В результаті Шварцбард перетворився з вбивці в жертву. На його захист виступили Ромен Роллан, Максим Горький, Олександр Керенський, Анрі Барбюс. Присяжні радилися 35 хвилин і винесли вирок: «Шварцбард не винен у тому, що стріляв у Петлюру». 8 з 12 присяжних були впевнені у винуватості Петлюри в організації єврейських погромів в Україні. Французький суд повністю виправдав убивцю.
1990Читайте нас у Facebook
