УКАБ просить Мінекономіки докласти зусиль для скасування рішень ОАСК по квотуванню імпорту міндобрив
Суб'єктивне та одностороннє рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке зобов'язує Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі ввести квоти на імпорт в Україну мінеральних добрив, може обернутися повною залежністю сільгоспсектора України від найбільшого гравця на ринку в особі групи компаній «Остхем» Дмитра Фірташа і призвести до щорічних втрат ВВП України в розмірі від $ 118 млн до $ 123 млн. Таку думку озвучили в Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та попросили Мінекономіки втрутитися в ситуацію і докласти зусиль для скасування рішень ОАСК по квотуванню імпорту міндобрив.
УКАБ як аграрне об'єднання найбільших кінцевих споживачів добрив звернувся з офіційним листом до першого віцепрем'єр-міністру України — міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олексію Любченко із закликом негайно втрутитися в загрозливу ситуацію і забезпечити ефективний супровід апеляційної скарги для скасування рішень ОАСК від 31 березня 2021 року.
Нагадаємо, суд частково задовольнив два позови від групи компаній «Остхем» — ПАТ «Азот» і ТОВ «Хімвектор» до Мінекономіки і Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), фактично перебравши непритаманні суду функції і зобов'язавши державні структури ввести квотування на імпорт азотних і комплексних добрив.
Асоціація констатує, що суд першої інстанції суб'єктивно не взяв до уваги надані аргументи та докази інших учасників цих справ, в тому числі і УКАБ як третьої особи, а також не взяв до уваги результати досліджень Київської школи економіки щодо невідповідності квотування імпорту міндобрив національним інтересам України.
«Суд повністю проігнорував зазначені розрахунки і факти. Численні наради в Мінекономіки, офіційні листи-звернення аграрних асоціацій до Мінекономіки, наявність рішення Антимонопольного комітету про монопольне становище групи „Остхем“ на ринку виробництва мінеральних добрив і зловживання ним (попри її оскарження в суді), офіційні консультації і листування з посольствами країн ЄС, масові акції протестів аграріїв, а також позиція президента України — все це було проігноровано. Крім ігнорування доказів протиріччя національним інтересам квотування імпорту міндобрив, ОАСК явно вийшов за межі своїх повноважень, вказуючи МКМТ як колегіальному органу, за які саме рішення потрібно голосувати. Фактично, суд зобов'язує колегіальний орган, в якому рішення приймаються шляхом голосування окремих представників різних міністерств і відомств — прийняти заздалегідь визначене кимось рішення», — стверджує в листі генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
На думку учасників Асоціації, Україна і аграрний сектор можуть зіткнутися з колосальними проблемами і фінансовими втратами. Відповідно до розрахунків Київської школи економіки, щорічні втрати ВВП становитимуть від $ 118 млн до $ 123 млн. Через стрімке подорожчання добрив сільгоспвиробники зазнають додаткових витрат в розмірі від $ 267 млн до $ 281 млн. Разом з тим, квотування імпорту міндобрив створить додаткові бюрократичні (корупційні) ризики, призведе до нестабільності їх поставок в Україну.
«Крім того, впровадження квот на імпорт мінеральних добрив може призвести до остаточної фактичної монополізації ринку міндобрив в Україні і залежності всіх аграріїв від одного виробника — групи „Остхем“, що має активи в заставі російського „Фонду промислових активів“, який в 2016 році засновано Зовнішекономбанком РФ», — зазначив Сластьон.
103Читайте нас у Facebook
