Росія продала США Аляску трохи більше ніж за 7 мільйонів доларів
17 червня 1969 р. На Бродвеї відбулася прем'єра мюзиклу «О! Калькутта! «- першої постановки, в якій на сцені грали оголені актори.
18 червня 1681 р. Києві народився видатний політичний і релігійний діяч Феофан Прокопович.
19 червня 1846 р. США пройшов перший в історії бейсбольний матч.
21 червня 1956 р. У СРСР була прийнята на озброєння ракета Р-5М — перша радянська ракета з ядерним бойовим зарядом.
22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР — почалася Велика Вітчизняна війна.
23 червня 1846 р. Бельгієць Адольф Сакс отримав патент на саксофон.
Аляска, відкрита для Старого Світу в 1732 році російською експедицією під керівництвом Михайла Гвоздєва та Івана Федорова, була володінням Росії у Північній Америці. Спершу вона освоювалася приватними особами, а починаючи з 1799 року — спеціально заснованою монополією, Російсько-американською компанією (РАК). На початку XIX століття Російська Америка приносила доходи шляхом торгівлі хутром, проте до середини століття стало зрозуміло, що витрати на утримання та захист цієї віддаленої території будуть переважувати потенційний прибуток. Першим питання про продаж Аляски США перед російським урядом підняв генерал-губернатор Східного Сибіру граф Микола Муравйов-Амурський у 1853 році, вказуючи, що це, на його думку, є неминучим і водночас дозволить зміцнити позиції Росії на азіатському узбережжі Тихого океану перед загрозою зростаючого проникнення Британської імперії, володіння якої простягалися на схід від Аляски (Компанії Гудзонової затоки).
Відносини Росії і Британії часом були відкрито ворожими. Мала місце і «повзуча колонізація»: на території Російської Америки на початку 1860-х років почали селитися британські контрабандисти. Російський посол у Вашингтоні барон Едуард Стекль повідомляв на батьківщину про підготовку еміграції представників релігійної секти мормонів зі США в Російську Америку. Тому, щоб не втратити територію даром, вирішено було її продати. У Росії просто не було ресурсів, щоб відстоювати свої заморські володіння в той час, як освоєння вимагала ще й величезний Сибір. У листі імператору великий князь Костянтин доводив: «Не слід себе обманювати і треба передбачити, що Сполучені Штати, прагнучи постійно до округлення своїх володінь і бажаючи панувати неподільно в Північній Америці, просто заберуть наші колонії і ми не будемо в змозі повернути їх. Тим часом ці колонії приносять нам дуже мало користі». Цар поставив на листі резолюцію: «Цю думку варто збагнути».
28 грудня 1866 року відбулася спеціальна нарада, на якій були присутні імператор Олександр II, Костянтин, міністри фінансів і морського міністерства та Едуард Стекль. Всі учасники схвалили ідею продажу. За пропозицією міністерства фінансів був визначений поріг суми — не менше 5 мільйонів доларів (за нинішнім курсом — приблизно 400 мільйонів доларів). Стекль прибув до Вашингтона і повідомив, що імператорський уряд налаштований вступити у переговори. Майже відразу ж відбулися переговори державного секретаря США Вільяма Сьюарда зі Стеклем, у ході яких у загальних рисах був узгоджений проєкт договору про покупку російських володінь в Америці за 7,2 мільйона доларів.
Договір про покупку був складений у вигляді паралельних текстів англійською і французькою мовами, за підписами Вільяма Сьюарда й Едуарда Стекля. Дипломатичною мовою двору російського імператора був французький, тому офіційною версією цього договору російською не існує. 20 червня 1867 року свій підпис під екземпляром договору поставив президент США Ендрю Джонсон. Сполученим Штатам переходили території Північної Америки на захід від 141 меридіана західної довготи, в тому числі півострів Аляска, берегова смуга шириною в 10 миль уздовж західного берега Британської Колумбії, Олександрівський архіпелаг, Алеутські острови і безліч дрібніших островів. Площа проданої сухопутної території склала 1 мільйон 519 тисяч квадратних кілометрів. Сполученим Штатам також передавалося все нерухоме майно, колоніальні архіви, офіційні та історичні документи, які стосуються переданих територій.
Далеко не всі американці схвалювали покупку Аляски. Операцію стали називати «дурістю Сьюарда». Величезну територію противники угоди називали заповідником для білих ведмедів. Сенат США ратифікував договір більшістю всього в один голос. До речі, назва «Аляска» з'явилося при проходженні договору про покупку через сенат США. Сенатор Чарльз Самнер у своїй промові на захист придбання нової території, дотримуючись традицій корінного населення Алеутських островів, назвав куповану землю Аляска, що означає «велика земля». Але коли на Алясці були виявлені золото і багаті мінеральні ресурси, угода була визнана головним досягненням адміністрації Ендрю Джонсона. Тільки видобуток золота на цій території до 1915 року приніс американцям близько 200 мільйонів доларів.
У російській пресі можна зустріти інформацію про те, що Аляска насправді була не продана, а здана в оренду на 99 років і СРСР з певних політичних причин не зажадав її назад. Однак ніякого реального грунту під цими версіями немає, оскільки договір 1867 року про передачу Аляски Сполученим Штатам складений в остаточній формі і не передбачає повернення.
1550Читайте також: Під час коронації Наполеон Бонапарт вихопив корону з рук Папи Римського і надів собі на голову
Читайте нас у Facebook
