«Підлітки розбивали яйця об голову Каті та сміялися»

Протягом десяти днів після побиття 12-річної дівчинки поліція не хотіла відкривати кримінальне провадження

Інцидент на Поштовій площі стався ще 25 травня, але про нього стало відомо тільки після того, як мама постраждалої дівчинки Дарина розповіла про це у «Фейсбуці». Дарина вирішила надати цій події розголосу після того, як протягом десяти днів не могла добитися від поліції відкриття кримінального провадження. Хоча провина підлітків, що побили її доньку, була очевидна — вони самі виставили в «Інстаграмі» відео, як розбивають об голову 12-річної Каті яйця, а на додачу ще й б'ють її кулаками по голові.

— Однак, звернувшись до поліції, ми натикнулися на непробивну стіну, — розповіла «ФАКТАМ» Дарина. — Десять днів нам говорили, що кримінальне провадження не відкривають то тому, що немає начальника відділення, то слідчий у відпустці, то кінець місяця… Встановлювати особи Катіних кривдників ніхто навіть не збирався, ми самі принесли у РВВС усі відомості — з прізвищами та іншими даними цих підлітків. Але домогтися відкриття провадження вдалося тільки після резонансу в соцмережах.

— Підлітки, які знущалися з Каті, старші за вашу доньку?

— Так. Каті 12 років, їм — по 14−15. На відео видно, що у знущаннях брали участь шість осіб — п'ять дівчаток і один хлопчик. Ці підлітки не з Катіної школи. З дівчинкою з цієї компанії дочка познайомилася два роки тому в таборі. А та пізніше познайомила її з іншими. Вони почали часто зустрічатися компанією на Поштовій площі. Катя називала цих підлітків своїми друзями, захищала їх, коли я говорила, що вони мені не подобаються.

— А чому вони вам не подобалися?

— Старший син показував мені їхні відеоролики в «Інстаграмі», на яких вони і курили, і випивали. Катя ж зовсім інша. Вона добре вчиться, захоплюється живописом, професійним дресуванням собак. Було очевидно, що ця компанія не для неї. Старшому синові теж це не подобалося, і він не раз просив мене заборонити Каті з ними спілкуватися.

Але як заборонити? Всім відомо, що подібні батьківські заборони, як правило, не приводять ні до чого хорошого. Тому я з донькою розмовляла, намагалася переконати, але Катя продовжувала з ними спілкуватися.

За словами Дар'ї, нападу на її доньку передував конфлікт:

— Нещодавно Катя розповіла мені, що одна дівчинка з цієї компанії займається незаконною діяльністю (як з'ясувалося, мова йшла про наркотики. — Авт.). Звісно, що це був секрет, але дочка розуміла, що це неправильно, і поділилася зі мною. Я сказала, що обов'язково поговорю з батьками тієї дівчинки.

Похвалила Катю за її вчинок. І дочка, надихнувшись похвалою, зізналася іншій дівчинці з їхньої компанії, що, мовляв, розповіла про все мамі. За це Катю вирішили покарати.

Про те, що готуються якісь розборки, Катя й гадки не мала. Напередодні їй ніхто не погрожував. Доньку, як зазвичай, покликали на Поштову площу, і вона прийшла. Підлітки готувалися заздалегідь, спеціально купили яйця. Коли Катя побачила в однієї з дівчаток лоток яєць і запитала, навіщо він їй, та збрехала — мовляв, мама попросила купити.

Потім вони компанією пішли до клумби біля пам'ятника, там сіли у гурток. Сиділи, розмовляли, як раптом у Каті відібрали її мобільний телефон. Катя не зрозуміла, що відбувається. А підлітки заявили, що не дозволять їй встати, поки не видалять з телефону всі їхні спільні фото. Вони почистили її телефон, а потім так само раптово почали кидати у неї яйця. Розбивали яйця об її голову, а самі сміялися і знімали це на відео.

За словами Каті, ці знущання тривали хвилин п'ятнадцять. Вони обступили її з усіх боків і не давали піти. Розбили об її голову сім яєць, ще одне вона відбила рукою… Потім одна з тих дівчаток вдарила Катю по голові. Інша сказала, що у неї щось не вийшло зняти, і та вдарила Катю ще раз, і ще раз. Дочка каже, що навколо були люди, але ніхто не втручався. Всі проходили мимо.

Коли ці тортури нарешті закінчилися, Катя втекла у «Макдоналдс». Там спробувала помити голову… Удома вона сказала мені, що її побили і закидали яйцями. А ввечері син показав мені відеоролики, які з'явилися у «Телеграмі» та «Інстаграмі». Підлітки самі виставили відео того, як знущаються з Каті, ще й наклали на відео музику… Ми поїхали до лікарні, де у Каті констатували струс мозку і черепно-мозкову травму. Лікарі побачили побої і першими викликали поліцію, а потім дочка вже сама подала заяву до райвідділу.

Стаття Кримінального кодексу про булінг стосується тільки учнів однієї школи

— Після того як я надала розголосу цьому випадку, Каті на «Телеграм» почали надходити повідомлення з погрозами від користувача з ніком Мішаня, — каже Дарина. — У повідомленнях йшлося, що вона має публічно вибачитися перед їхньою компанією, а якщо цього не зробить, то вони викладуть до соцмереж відео, яке її зганьбить. У дочки жахливий стрес, вона ходить до психолога. Катя боїться залишатися на самоті, навіть спить тепер разом зі мною.

Зараз для нас головне — щоб поліція не спустила цю справу на гальмах. Відкриття кримінального провадження ми нарешті домоглися, але ж це тільки початок. Цим «діткам» повинні оголосити про підозру, але поки цього не сталося, хоча їхні особи за нашою ж ініціативою встановлені.

Цікаво, що кримінальне провадження у Подільському райуправлінні поліції порушили за фактом нанесення потерпілій дівчинці тілесних ушкоджень (які, вочевидь, будуть оцінені експертом як легкі). А ось з приводу булінгу — ні. Виявилося, що згідно з українським законодавством, притягти до відповідальності за булінг можна лише у тому випадку, якщо кривдники та їхня жертва вчаться в одній школі. Якщо ж це діти з різних шкіл, то, як пояснив старший інспектор відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУ Нацполіціі у Києві Віталій Єфименко, це вже вважається конфліктом, а не булінгом. І дійсно, у Законі «Про протидію булінгу», який було прийнято в Україні у січні 2019 року, прописано, що закон стосується виключно освітнього процесу. Навіть саме визначення «булінг» (або цькування) звучить як «дії учасників освітнього процесу…» Випадки булінгу за межами школи, як це сталося на Поштовій площі, законом не передбачені. Відповідно, застосувати його у цьому випадку не можна.

Так яке ж покарання загрожує кривдникам 12-річної Каті? Санкція статті «Умисне нанесення легких тілесних ушкоджень» передбачає штраф або громадські роботи. А тут до того ж мова йде про неповнолітніх, тому якщо когось і оштрафують, то не агресивних підлітків, а їхніх батьків або опікунів.

Практика показує, що більшість подібних справ у нашій країні, навіть попри суспільний резонанс, нічим не закінчуються. Яскравий тому приклад — побиття 14-річної Поліни Малоштан у Чернігові. Цей випадок у 2017 році обговорювала вся Україна. Поліну та її подружку жорстоко побила компанія ровесниць. Під оплески, мати та підбурюючі вигуки однолітків три дівчини повалили Поліну і її подружку на землю, виривали їм волосся й несамовито били ногами по голові. Підлітки знімали процес на відео. Поліна Малоштан потрапила до лікарні зі струсом мозку, численними забоями, розбитим оком і пошкодженою щелепою.

Чи понесли покарання підлітки, які побили Поліну? Деснянський райсуд Чернігова виніс вирок у гучній справі тільки цього року, через майже чотири роки після того, що сталося. Обвинуваченим інкриміновано групове хуліганство, що було вчинене з особливою зухвалістю і винятковим цинізмом. Максимальне покарання, яке їм загрожувало, — обмеження волі на чотири роки або позбавлення волі на строк до п'яти років. Але в результаті всі отримали умовні терміни — від одного до трьох років умовно. Пом'якшувальною обставиною стало те, що четверо з п'яти нападників на момент вчинення правопорушення були неповнолітніми.

— Найцікавіше, що вони ж і подали апеляцію, — повідомила «ФАКТАМ» мама Поліни Валентина Малоштан. — Кривдники дочки тепер вимагають, щоб з них взагалі зняли всі обвинувачення. Цей цинізм не витримує жодної критики. Всі чотири роки, поки йшов судовий процес, дочці погрожували. І Поліна досі не може згадувати про цей випадок без сліз.

Залишилися безкарними й учні київського ліцею № 21, які того ж 2017-го зламали своєму однокласнику хребет. 13-річний Максим Черніков три місяці не вставав, пів року не міг сидіти і навіть повернути голову.

Агресивні підлітки, як розповідав «ФАКТАМ» Максим, знаходили собі жертв, яким влаштовували цькування: придумували образливі клички, били, кидали у цих дітей ручки й олівці. Максиму потрапили олівцем в око, а одного разу навіть штовхнули його під машину. Після того, як дитині зламали хребет, поліція відкрила кримінальне провадження, але покарання як такого ніхто не поніс, оскільки кривдникам Максима Чернікова на той момент ще не виповнилося 14 років.

Ініціатори знущань найчастіше страждають комплексом неповноцінності

Навіщо підлітки знімають знущання з однолітків на відео і чи можна боротися з булінгом?

— Як правило, відеоролики з актами насильства агресивні підлітки викладають у соціальних мережах або закритих групах, де проходять своєрідні змагання: чий ролик набере найбільшу кількість лайків, — розповідала «ФАКТАМ» кандидат психологічних наук, медичний психолог, експерт з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова. — Іноді переможці можуть отримувати своєрідні призи. Буває, що жертвам насильства пропонують викупити відеоролики зі знущаннями. Їх шантажують, погрожуючи викласти відео в інтернет.

За словами Наталії Бугайової, на роль жертви підлітки найчастіше обирають беззахисну дитину — фізично слабшу або молодшу за віком:

— Приводом для цькування можуть стати повнота, худоба, заїкання, акцент, манера поведінки, успіхи або неуспішність у школі, неохайність, бідний одяг або відсутність статків і сучасних атрибутів — мобільного телефону, планшета, кишенькових грошей… Іноді для того, щоб з дитини зробити жертву, булери за допомогою наклепу і глузувань ізолюють її від тих, хто був налаштований до неї доброзичливо.

— Для багатьох підлітків побиття натовпом — «всі на одного» — або спостереження за знущаннями над слабшим — це якесь шоу, своєрідна розвага, — пояснював «ФАКТАМ» ситуацію практичний психолог, конфліктолог, експерт з організаційної психології Тигран Григорян. — Так вони задовольняють свої агресивні нахили. Імпульс агресії є у багатьох людей. Його можна реалізувати конструктивно або ж деструктивно. У першому випадку людина реалізує його через свою професію або ж захоплення — займається спортом, видом боротьби і таким чином знімає напругу. У другому — проявляє агресію стосовно слабших: б'є інших, принижує і так намагається самоствердитися й одночасно зняти накопичену агресію. Найчастіше такі діти страждають комплексом неповноцінності. Вони не впевнені у собі й намагаються цю невпевненість компенсувати за рахунок приниження інших.

У більшості випадків це відбувається через проблеми у родині. Конфлікти вдома, насильство. Родина може здаватися благополучною, але потім з'ясовується, що дитина відчуває з боку батьків емоційний холод, байдужість. У підлітковому віці вона починає приміряти на себе дорослі ролі та шукає себе у соціумі. Пошуки підлітка не можна пускати самопливом. Інакше він може потрапити під вплив негативного середовища.

Діти, які займаються в якій-небудь секції (наприклад, спортивній або художній), набагато рідше потрапляють у погані компанії, тому що вони вже знайшли однодумців. Якщо ж у підлітка багато вільного часу, він легко потрапляє під вплив однолітків.

Якщо підліток вже потрапив під такий вплив, психологи радять батькам розмовляти з дитиною і показувати їй дві картинки майбутнього. Перша — підліток залишається зі своїми сумнівними друзями і подальше життя проводить у колоніях і бідності. І друга — він береться за розум, здобуває освіту, заробляє гроші та реалізовує себе. Якщо ж достукатися не вийде, має сенс привести дитину до психолога.

У разі виявлення факту булінгу щодо дитини у школі батькам слід негайно звернутися до адміністрації школи, радять фахівці. А якщо виявили на тілі дитини сліди фізичного насильства, — до правоохоронних органів.

Читайте також: «Прощавай, цей гнилий світ»: всі подробиці самогубства школярки в Запоріжжі через булінг

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News