Мало дощів і багато спеки: народний синоптик розповів, коли ж температура почне знижуватися

Український гідрометцентр обіцяє ще не менше тижня спеки. Більш довгострокові прогнози метеорологи вважають менш точними. А ось народні синоптики довгострокових прогнозів не бояться. Як Володимир Деркач, котрий розповів про погоду на все літо. Не побоюється робити досить точні прогнози навіть на рік вперед і Леонід Горбань.

Якось полякам-далекобійникам довелося три дні сидіти прив'язаними до мосту — щоб не здуло разом з фурою

— Зараз у мене готові «точкові» прогнози для Борисполя під Києвом і Широкої Балки в Херсонській області. Практично такою ж буде погода повністю по цих регіонах, — розповів «ФАКТАМ» Леонід Горбань.

Так, на Херсонщині на наступному тижні денна температура з нинішніх 32−34 підніметься до 34−36 градусів, трохи спаде до 20 липня, а потім до кінця місяця буде триматися на рівні 30−32 вище нуля. Дощі з кількістю опадів від 1 до 6 мм там прогнозуються 17, 19 і 30 липня. А на ці вихідні та через два тижні після них — дощі з бурями та опадами на рівні 8−12 мм.

Під Києвом на вихідних теж можливі дощ з бурею, які трохи зіб'ють температуру. За тиждень вона знову підніметься до 32, але там її знову трохи зіб'ють дощі 16 і 18 липня. А через два тижні, незважаючи на дощ з бурею 24−25 липня, і до кінця місяця стовпчик термометра знову підніматиметься вдень до 32 градусів.

Перша половина серпня в Херсонській області, незважаючи на кілька невеликих дощів, буде спекотною — 31−34, а до середини місяця — до 35 градусів вдень. Але в другій половині досить різко піде на спад до 24−26 і так протримається до вересня. Слабкі дощі очікуються 24, 27 і 29 липня.

На Київщині серпень розпочнеться невеликим дощем і зростанням температури в перших числах до 33−35 градусів. Але далі спека буде потихеньку спадати — до 29−31 до 12 серпня, 26−28 до 16-го, а в 20-х числах буде триматися на рівні 22−24 градусів. Дощі з опадами від 2−3 до 10−15 мм очікуються 2, 8, 15, 22, 25−26 і 29 серпня.

— Це прогноз на Київську та Херсонську області. А по інших регіонах України погода буде схожа, тільки трохи зрушена по часу проходу циклонів/антициклонів?

— В принципі так — для більшої частини, тільки для сходу інший розрахунок треба робити. Там більш сухо — менше дощів, більше жарко. В цей час на сході переважають вітри-суховії з Середньої Азії, з Поволжя — вони сильно псують цю територію. Зазвичай найспекотніше літо — в Луганській області. І найхолодніша зима там же, до речі, — сибірські морози заходять туди зі сходу, північного сходу.

На сході України зазвичай спекотніше, ніж в Херсонській, Одеській областях, в Криму, навіть навесні, до суховіїв — в тих регіонах море згладжує температури: поки воно не прогріється, великої спеки немає.

І по заходу — Карпатам, Прикарпаттю — прогнозувати складно. По тих місцях я розрахунки не роблю — дурне діло. У гірських районах все залежить від схилів гір, ярів, каньйонів. Вітер там протягом дня може поміняти погоду кілька разів.

Я часто бував у Хорватії — там каньйони йдуть чітко з півночі на південь. І коли північний вітер туди заходить, то з такою силою дме, що доводиться повністю перекривати рух на мостах через ці каньйони. Якось поляки на фурі прорвалися на міст — навіть до середини не доїхали. Фуру кинуло на троси, що підтримують проліт, водії встигли вилізти, прив'язатися якимись мотузками до тросів… По телефону дзвонять: «Рятуйте!» А їм у відповідь: «Тут фуру кинуло, а легковик взагалі з моста змете. Сидіть, поки не заспокоїться» «А скільки чекати?» «Два-три дні». Так і сиділи.

А в Карпатах рельєф не так «впорядкований», там марно займатися розрахунками — «на день сім змін». Я колись був у Батумі. І часто на кшталт ясне чисте небо вранці, але раптом набігають хмари — та тут же дощ. Місцеві розповіли: як тільки вітер з Туреччини — так після обіду дощ. А там в санаторіях свої котельні. Я мужикам тамтешнім якось розповів — дим з труб котелень спрямований точно в той бік, звідки завтра буде вітер. Днів через чотири йду — сидять ці грузини, запрошують до себе за стіл: «Ти нам таке розповів, ми тепер такі розумні. Щовечора дивимося на труби — і тепер всім можемо сказати: завтра після обіду буде дощ. Або не буде».

Гори — це цікаво та непередбачувано. Щоб розраховувати прогнози для таких місць, треба там жити, вивчити звички саме цих гір — для інших гір прогноз буде зовсім інший.

Священики раніше точно знали, коли треба служити молебень про дощ, щоб той почався точнісінько під час хресного ходу

Роль приладів, які розміщені на метеостанціях і супутниках, в довгостроковому прогнозі дорівнює нулю. Вони фіксують фактичну погоду на дану хвилину та передають інформацію. На основі цих даних, будується прогноз погоди на найближчі 2−3 дні, максимум 4−5 днів. А якщо вести мову про розрахунок дощу та температури на кожне число на рік вперед, як це роблю я, то жоден прилад цього не зробить.

Існують числові ряди планет. Колись з ними працювали в Китаї, потім вони стали відомі Піфагору. Майже 600 років тому ними займався німецький кардинал Микола Кузанський, який написав трактат про магію чисел в богослов'ї — «Про трьох-тричі-трьох поділах». А потім в Росії ними займався соратник Петра І граф Яків Брюс — вчений, генерал-фельдмаршал, політик, який застосував ці ряди до погоди та створив календар «Планетник» з прогнозом погоди на сто років. І цей календар працює й донині, його можна продовжувати бо Брюс навчився рахувати цю низьку частоту, яка йде від планет Сонячної системи. Виявляється, погодні умови повторюються з семирічним циклом. І залежать від семи небесних тіл: Сонця, Меркурія, Венери, Місяця, Марса, Юпітера та Сатурна.

Землю оточує енергія. Поле низької частоти. Згідно засадам термодинаміки ніяка система без енергії ззовні існувати не може. І цю енергію, це поле формують Сонце і планети. Вони рухаються з різною швидкістю, обертаються проти або за годинниковою стрілкою. І від взаємного розташування цих небесних тіл залежить ось це поле. А воно, в свою чергу, повністю впливає на погоду і, як виявилося — ще й на врожайність.

Був такий академік Петро Капіца. Він провів експеримент: над басейном підвісив багато вентиляторів різної потужності. Потім одночасно опустив і через деякий час підняв. Більші завихрення в воді захопили дрібні, та в кінці в басейні крутилося сім вихорів. І при повторенні експерименту з різними поєднаннями вентиляторів результат був однаковий. Те ж він проводив в повітрі — у великих ангарах. А коли вже супутники з'явилися, то вони зафіксували, що навколо Землі ходять сім великих вихорів. І розрахунок маршрутів цих вихорів, залежних від розташування планет і енергії низької частоти, — це й є розрахунок дощів по числах. Не було б низької частоти — не було б руху хмар, блискавок. До цього Брюс і дійшов.

Ця низька частота впливає на все — на рослини, тварин, погоду, на нас. Вона «заряджає» все живе через так звану прикордонну воду. Завдяки розчиненим у воді солям ми є своєрідними «акумуляторами».

До речі, з давніх часів священики організовували хресні ходи, щоб викликати дощ. Вони володіли секретом розрахунку довгострокового прогнозу погоди, так як робив це Яків Брюс. А може й Брюс взяв ці знання з церковних книг — так це чи ні ми ніколи не дізнаємося. Дату дощу в період посухи розрахувати не важко з точністю +/- один-два дня. Але на хресний хід необхідно вийти, так що б дощ лив прямо на голови. І ось тут вступають в силу народні прикмети: за Сонцем, поведінкою тварин і птахів. Якщо Сонце при заході сідає за хмару, наприклад. Ця прикмета працює на 100%, птиці змінюють тон співу, жаби квакають зовсім по іншому на дощ. А рано вранці священик іде на озеро, дивиться, якщо латаття не виплило значить дощ точно буде.

Але і цього мало. Священики молебень починають на вулиці, ні в якому разі не всередині церкви. А чому, запитаєте ви? Відповідь дуже проста: священик дивиться на квіти, які ростуть у дворі. Є квіти, які закриваються за 3 години до дощу. Але головна квітка портулак — він закривається за годину до дощу. Закрився портулак, значить, пора початку хресного ходу. Поки дійдуть до поля дощ точно піде на голови йдуть. Ось вам і все чудо!

Я родом з села Келеберда на Полтавщині (засноване кошовим Іваном Сірком. — Авт.) Навіть за часів кріпосного права воно залишалося вільним козацьким селом. А землі навколо роздали поміщикам, які виписували керуючих. У сусідньому маєтку був керуючим син баронського роду з Англії Барлет. Його молодший син закохався в дочку козацького отамана, одружився та став жити в Келеберді. А в церкві села зберігалися книги з Запорізької Січі, які священики йому й показали. Він їх вивчав, і там якраз було описано вчення про числові ряди планет. Це був мій прапрадід, і свої знання він передавав по роду.

Коли німці зайняли село, то з Німеччини дійшла спеціальна команда, і книги з церкви вилучили. Потім після війни робили запити, щоб повернути ці книги, але німці сказали, що не знають, де вони. Думаю, навіть якщо і знають, то ніколи в житті не віддадуть. Але кілька книг священики змогли зберегти. І мене з шести років по ним і по пам'яті вчили дідусь і два священики. Цього було мало, але дідусь сказав, що Бог мене виведе, де взяти знання, яких не вистачає.

Так і вийшло: у мене було багато відряджень до Москви, й я зміг працювати в бібліотеці імені Леніна, де отримав доступ в спецсховище. І там я за 30 років отримав ті знання, яких мені не вистачало. 30 років я працював над розгадкою побудови температурної кривої К.Ф. Агрінского, котрий понад сто років тому підтвердив теорію Брюса, і матеріали розрахунку якої, на думку вчених, були загублені назавжди. У 1991 році мною секрет був розкритий. Були зроблені розрахунки довгострокового прогнозу погоди для всієї України, європейської частини Росії. І чим довше я працював, тим була вище збуваємість розрахунків: у 1991 році було лише 70%, а в 2002 вже 90−92%. Для високої збуваємості треба для кожної території пропрацювати хоча б по два семирічних цикли.

У 2024 році Україна та південь Східної Європи очікує посуха, подібна 2003 року, коли в країні зібрали найнижчий за півстоліття урожай пшениці

Коли вперше в своїй доповіді на Всесоюзній конференції в 1990 році я доповів про розрахунок опадів на рік вперед, тодішній директор Гідрометеослужби СРСР тут же мене перервав: «Юначе, природа — хаос, розрахунок дощу по числах — це блеф». Ймовірно, «теорія хаосу» в Гідрометцентрі передається з покоління в покоління. Я в 2003 та в 2006 роках прогнозував, що в 2010 році в Росії буде масштабна посуха з центром в Поволжі. Тоді вона і трапилася, а на мене «наїхали» в Гідрометцентрі Росії — побачили конкурента. Стверджували, що погода — це хаос і не можна зробити довгострокові прогнози її, підготуватися до посухи, до викликаних нею масштабних пожеж… Але друзі на Зерновому порталі Чорнозем'я опублікували мою статтю про це, яка побила всі рекорди читання там. Після цього метеорологи мене вже не чіпали. А в 2012 році в Сочі був великий зерновий форум — мене туди запросили зробити доповідь за довгостроковими прогнозами.

А восени 2002 року я зробив розрахунок прогнозу на 2003 рік та побачив, що буде сильна посуха по всій Україні. Відповідно — урожай катастрофічно низький. У ЗМІ тоді писали, як ми успішно продаємо пшеницю врожаю 2002 року за кордон і досягли рекордної цифри. Я зрозумів, що буде біда, що в 2003 році самим нічого буде їсти. Почав писати листи в Кабмін, Верховну Раду. Показував розрахунки в міністерстві сільського господарства. Скрізь на мене дивилися з посмішками та недовірою, давали зрозуміти, що я ніхто й даремно сію паніку. Я їх обізвав злочинцями та сказав, 2003 рік поставить все на місце. Природно, мене з міністерства проводили матом.

Прийшов 2003 рік, посуха вдарила жорстока, врожаю пшениці зібрали мізер, прогодувати людей нічим. Звернулися до Росії, ті пообіцяли виділити необхідну кількість пшениці з умовою повернення такої ж кількості в 2004 році. Увечері того ж дня мені зателефонували з Мінсільгоспу Ростовської області та запитали — чи є у мене розрахунки прогнозу на 2004 рік. Я їм робив розрахунки протягом 11 років і жодного разу не зробив помилки. Відповів, що розрахунки є, а урожай у 2004 буде таким, що пшениці буде нікуди дівати. І Москва тут же скомандувала договір укладати не з поверненням, а з оплатою грошима.

І зараз ситуація загрожує повторитися. У 2024 році посуха накриє Україну практично по всій території. З огляду на нинішні відносини України з Росією навряд чи отримаємо підтримку, як в 2003 році. І я намагаюся зробити все, щоб не повторився 2003 рік, коли Україна стояла з простягнутою рукою з вини чиновників.

У 2010 році Україну посуха зачепила не так сильно, тому що центр був далеко. А через два семирічних цикла — в 2024 році — центром посухи буде південь Східної Європи: Молдова, Румунія, південь України, південь Росії. Я направив матеріали про це в Верховну Раду, в Кабмін. Звідти відповіли, що врахують, але з наповненням держрезерву зараз складніше, ніж за часів колгоспів/радгоспів, оскільки зерно — в приватних руках. Але, я вважаю, — уряд може ввести ліміти, щоб, наприклад, в 2023 році не дати вивезти багато зерна. Тоді навіть якщо це зерно не піде в держрезерв — воно залишиться у власників в Україні і стане в нагоді на наступний рік. Моє прізвище вже багато хто добре знає — ніби як повірили. Але їм, по-моєму, наплювати. Для них хліба вистачить.

Мої розрахунки, в основному, — для сільського господарства. Ось знаєте — буває, що не родить, не родить яблуня, а потім бах — і гілки ломляться від урожаю. Це означає, що ця низька частота, сформована планетами, увійшла у взаємодію, збіглася з частотними характеристиками ДНК яблуні. У мене хороший знайомий в Голландії займається теплицями. Він розповідає, що при однакових умовах освітленості, температури, вологості — врожаї різні. І врожайність збігається з моїми прогнозами.

Ось, наприклад, зараз рік Сатурна. Він на останньому місці по врожайності зернових культур. До 30% озимих пропали, бо сухо було восени. А в наступному році — Юпітера — врожайність повинна бути висока. І якщо перевірити семирічний цикл за 30 або там 50 років, то там видно, що роки Юпітера стоять на першому місці, роки Венери — на другому, Місяця — на третьому. А Меркурія та Сатурна — на передостанньому й останньому.

Тут треба ще й території враховувати, для яких розрахунки робляться. На заході України одні культури культивуються більше, на сході — інші. Тому для точності треба по кожній області рахувати. Але все одно цей семирічний цикл, залежність від цієї низької частоти витримуються. Ні дощ, ні температура так не впливають на врожайність, як вона.

І що ще дивно, ще Брюс встановив, що Сонце посилає енергію, сонячний вітер, хвилеподібно. І щороку йде рівно 94 хвилі — ні більше, ні менше. Тільки ці хвилі розподіляються по місяцях нерівномірно, не в раз і назавжди встановлений час йдуть. Наприклад, в роки Сонця вони часто йдуть в червні-липні, тоді літо спекотніше. А в роки Меркурія та Сатурна літо холодніше, тому що хвилі більш розтягнуті.

Щоб розраховувати на кожен день температуру, дощі, розвиток рослин, треба знати не тільки щоденне розташування Сонця та планет (ці таблиці — ефемериди — я беру в астрономічній обсерваторії, а деякі навчився і сам рахувати), але і їх числові ряди. Секретом їх розрахунку володіють на даний момент в Єрусалимі, на Афоні та в Загорську у російського патріарха Кирила. І більше ніхто цим складним церковним розрахунком зараз не володіє. Я — лише частково.

І коли ці ряди зв'язуються з даними ефемерид, тоді можна визначити, як змінюється енергія Землі щодня. Від цього рахується і температурна крива, яку я будую. З деякими аграріями я працюю по 10−20 років, так там розрахунки здійснюються на 90 і більше відсотків. А по нових територіях точність менше.

Таблиця, в яку я підставляю обчислені значення, представляє шестикутну зірку Давида. А всередині її — тексти, які й вказують на прогноз. (В Брюсовому календарі використовувалося зображення семикутної зірки — по числу п'яти використовуваних в розрахунках планет, Сонця та Місяця. Тоді ще не були відкриті Уран, Нептун і Плутон. — Авт.)

До речі, всі релігії засновані на якомусь числі. Ось в трактаті «Про трьох-тричі-трьох поділах» Кузанський вказує, що католики грунтуються на двійці, православні — на трійці, четвірка — у буддистів, п'ятірка — африканські вірування, шістка у іудеїв, сімка — у мусульман.

Як раніше повідомляли «ФАКТИ», директор Українського гідрометцентру Микола Кульбіда вважає: «У липні та серпні температура повітря буде значно вище норми. Велику кількість днів вона буде досягати 30−35, а в окремі дні навіть 40 градусів».

Заголовне фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»

4325

Читайте нас у Facebook