«За кожною зайвою вагою стоїть величезний біль»: фітнес-тренерка Марина Боржемська про життя під час війни
Відома фітнес-тренерка, наставниця проєкту «Зважені та щасливі» (СТБ), Марина Боржемська зізнається, що останніми роками час плине для неї дуже швидко. У 2025-му відновилося реаліті «Зважені та щасливі», і Марина вже вдруге за часів повномасштабного вторгнення тренує команду охочих не тільки схуднути, а й змінити своє життя. Саме її вихованець переміг у 10-му сезоні, та зараз Марина знову обіцяє вразити своїми учасниками.
В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» Марина Боржемська поділилася подробицями зйомок, розповіла про свій денний розпорядок та звички, які допомагають їй триматися у важкі часи.
«Кожен день може принести погані новини»
— Марино, з яким почуттям заходили у зйомки другого сезону «Зважених»?
— Якщо чесно, то це, як завжди, змішані почуття. Бо, з одного боку, на тебе покладається велика відповідальність перед людьми, які чекають на цей проєкт. З іншого, ми всі живемо у такій реальності, де кожен день може принести погані новини. Але саме у такі часи я особливо розумію, наскільки людям потрібні надія та віра. «Зважені та щасливі» давно вже перестали бути проєктом лише про схуднення. Це про повернення до себе, силу жити, коли здається, що сил вже взагалі немає.
— Чи змінилися правила у новому сезоні?
— Безумовно, кожен сезон має свої особливості. І зараз я не хочу відкривати всі деталі до прем'єри, але можу сказати, що точно буде ще більше роботи над внутрішніми змінами учасників. Ми хочемо, щоб люди не просто скидали кілограми, а дійсно змінювали своє життя, стиль життя, ставлення до себе.
Читайте також: «Були моменти, коли мені хотілось здатися»: переможець «Зважених та щасливих» про складний шлях до схуднення
— Можете вже поділитись враженнями від складу учасників?
— Скажу, що кожен з них — окрема історія. За кожною зайвою вагою стоять величезний біль, втрата, стрес, нерозуміння себе або довгі роки боротьби з собою, з тим, що оточувало. Це буде особливо відчуватися. Але водночас я бачу бажання змінюватися. Саме це для мене найважливіше. Точно можу сказати за свою команду: у мене немає таких людей, які не хочуть працювати. Вони, навпаки, заряджені, мотивовані та розуміють, чого прийшли на цей проєкт. У кожного з них є жага до перемоги. І в роботі мені у цьому сезоні легко, тому що вони мене навіть підштовхують: давай нам ще, ми можемо. Впевнена, цей сезон багатьох здивує.
— Чи побачили ви вже серед них лідера, який може претендувати на перемогу?
— Я ніколи не роблю таких висновків. Чому? Тому що за роки роботи у проєкті зрозуміла: найсильнішим стає не той, хто найкраще стартував, а той, хто не здається після першої поразки. Перемога народжується у щоденному виборі йти далі. Зізнаюсь, у цьому сезоні мені навіть складніше виявити лідера, тому що в команді майже кожен має лідерські якості. Тому переможе найвитриваліший в усіх планах — як психологічно, так і фізично.
«Якщо є можливість будь-де поспати 10−15 хвилин, я це роблю»
— Наскільки складно вже другий сезон знімати під час війни?
— Складно всім, але ми навчилися жити й працювати у новій реальності. Так, є повітряні тривоги, постійне внутрішнє напруження. Але, коли бачиш людей, які, попри все, приходять працювати над собою, розумієш, що не маєш права сама опускати руки, бо ти працюєш для здоров'я цих людей, їхнього майбутнього. І це найсильніша мотивація — працювати у складних умовах у складні часи.
— Як змінюється ваш розпорядок під час зйомок?
— Зйомки — це завжди дуже інтенсивні, насичені дні, тижні, місяці. День починається дуже рано. Я, наприклад, встаю
День закінчується пізно, інколи лягаю о 12-й, о першій годині ночі. Зараз мало сну, дуже багато роботи. Але навіть у такому графіку я намагаюся знаходити час для себе, хоча б кілька хвилин тиші. Якщо є можливість, будь-де поспати 10−15 хвилин для відновлення, я це роблю. Як і звичайні прості речі, які допомагають моєму відновленню, — прогулянка з дітьми, час, проведений з близькою людиною. Єдине, чого немає, це повноцінних вихідних, бо часто у свої вихідні доводиться закривати робочі питання. Цей сезон для мене суперскладний по часу, тому що його постійно не вистачає. Думаєш, як зробити, щоб 24 години перетворилися на більше годин. Але у мене немає чарівної палички, та й взагалі, зараз дуже швидко спливає час.
— Як змінилося ваше життя за роки великої війни?
— Змінилися пріоритети, ставлення абсолютно до всього. Раніше ми часто переживали через якісь дрібниці, а зараз найбільше щастя, коли рідні живі та здорові. Я навчилася, мабуть, більше дякувати, менше відкладаю життя. Більше говорю з близькими людьми, рідними. Частіше промовляю, що я їх люблю. Мені хочеться, щоб вони це відчули. Навіть довести діями, щоб вони відчували опору у складні часи.
«Я собі дозволила не бути сильною»
— Чим вам довелося пожертвувати за ці роки?
— Мабуть, найбільше — безтурботністю. Раніше здавалося, що так буде завжди: ти керуєш і управляєш своїм життям, але наразі ми не будуємо життя на роки вперед. Живемо тут і зараз, сьогоднішнім днем. Я навчилася цінувати день, людей поруч, можливість бути вдома. Деякі плани змінилися, але цінності стали набагато чіткішими й глибшими.
— Багато хто каже про звикання до умов війни.
— Є адаптація. Але звикнути до війни просто неможливо. І я дуже не хочу, щоб це стало нормою. Просто психіка вчиться виживати. І психологічно розумієш, що ти не можеш відпочити, навіть у безпечних умовах. Коли їдеш, наприклад, за кордон, все одно всі думки вдома. І оця тривожність абсолютно ніде не зникає, навіть в безпечних містах і місцях.
— Як ваші діти реагують на сьогодення?
— Вони дорослішають набагато швидше, ніж мали б дорослішати. Ставлять складні запитання, багато чого розуміють. І я як мама хочу, щоб вони відчували не страх, а більше підтримку та опору. А майбутнє вони оберуть самі. Моє завдання — дати дітям цінності, які вони понесуть з собою, незалежно від того, де будуть жити. Зараз вони знаходяться зі мною, в Україні, навчаються, будують своє життя. А керувати їхнім дорослим життям я точно не буду.
— Дайте пораду, як підтримувати свою нервову систему.
— Вже всі знають, що мій порятунок — спорт, це такий мій спосіб проживання емоцій. Найголовніший баланс всередині мене й моя глибина — це діти, родина, близька людина. І ще я собі просто дозволила не бути сильною 24 години на добу. Мене це тримає. Іноді можу собі дозволити просто нічого не робити. Відпочинок — це теж відповідальність перед собою.
— Що б порекомендували тим, хто все ще вагається, чи прийти на проєкт?
— Лише одне: не чекайте якогось ідеального моменту, коли будете готові. Він може просто не настати. Найкраще рішення — стартувати зараз, бо зміни починаються не тоді, коли вам стає легко, а тоді, коли ви вирішуєте про себе подбати. Змінюйте своє життя прямо сьогодні.
— А щодо системи харчування?
— Тут я вам точно скажу: я завжди за здоровий глузд. Не існує універсальної дієти. Працює лише збалансоване харчування, регулярність, прості продукти, достатня кількість білка, овочі, вода. Те, чого людина може дотримуватися не два тижні, а роками. Це має стати стилем життя. Просто потрібно спробувати, навчитися регулярно їсти, мати регулярні прийоми їжі. Інколи можна собі дозволяти улюблені смаколики, інколи їх замінювати сезонними фруктами, ягодами. Ну, і обов'язково рух.
— Про що ви зараз мрієте?
— Про мир на нашій землі та в усьому світі. Щоб наші воїни змогли повернутися додому й обійняти своїх дітей, а матері — побачити дітей, які захищають наше життя. Хочеться цінувати одне одного та продовжувати будувати нашу Україну.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, що фітнес-тренерка Марина Боржемська показала свого коханого.
44Читайте нас у Facebook
