ПОИСК
Культура та мистецтво

Хто насправді підірвав Успенський собор: розкрито таємні манускрипти

13:41 24 грудня 2021
Києво-Печерська Лавра

Закінчилась робота над четвертою частиною документального циклу «Україна. Повернення своєї історії», яка називається «Таємничі манускрипти» («1+1»). Команда відомого журналіста та продюсера Акіма Галімова працювала над фільмом 12 місяців, досліджуючи події тисячолітньої давнини. Прем'єра документального фільму відбудеться на каналі напередодні католицького Різдва.

У четвертому фільмі Аким Галімов разом із вченими продовжить розвінчувати міфи та розкривати маловідомі факти української історії, які довгі віки намагалися стерти з пам'яті українців.

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» Аким Галімов розповів, де його команді довелося шукати «таємні» документи, які довгі роки намагалися приховати, та хто насправді підірвав Успенський собор.

— Аким, вас уже називають «історичним детективом».

- Мені більше подобається слово «дослідник». Ми з командою завжди працюємо з інформацією, яку зазвичай вже знають історики. Аналізуємо її та популяризуємо. І на відміну від сищиків, які наприкінці завжди щось знаходять, із нашою історією це практично неможливо. Частину її або знищено, або вивезено до Росії.

“Частину української історії або знищено, або вивезено до Росії", - каже Акім Галімов 

— Ви зняли вже четвертий фільм.

— Так, «Таємні манускрипти». Фільм присвячений величезному, стертому пласту нашої історії, який називається «темні віки». Це часи Великого князівства Литовського — близько 400 років. Багато хто вважає, що в цей час була розруха після Золотої Орди, дике поле, випалені міста. Але це не так, і ми, проводячи розслідування, переконалися у цьому. Наше розслідування проходило через призму історії церкви — вона є нерозривною з історією нашої держави. Ми підходили до моменту, коли перетиналися історії української та тоді ще московської церкви. Це був час, коли давня Київська митрополія стала частиною Московського патріархату.

Аким Галімов розкриває маловідомі історичні факти, які довгі віки намагалися стерти з пам'яті українців

— Знаю, що ви вивчали історію, пов'язану з Успенським собором.

— Все двадцяте століття у ньому висіли пам'ятні таблички різним російським історичним персонажам. При цьому приховувалась інформація, що саме там знаходилося поховання князя Костянтина Острозького. Цікаво, що якщо вивчати вибух, який зруйнував собор, то стає зрозуміло, що заряд було закладено саме під місцем, де знаходилося надгробок Острозького.

— Чому саме там?

— Швидше за все, завдання стояло висадити в повітря собор, щоб знищити історію, яка пов'язувала Україну з литовським періодом. Я не вірю в конспірологічні теорії, але факти часто стверджують протилежне. Ми, наприклад, досліджували історію вибуху Михайлівського собору, на місці якого у 30-х роках минулого століття хотіли побудувати великий урядовий квартал. Ми знайшли документи, що підтверджували, що за кілька місяців до вибуху до собору приїжджала комісія з Москви, працювала там два місяці та знімала давні мозаїки зі стін. Вони зняли головну мозаїку із зображенням Дмитра Солунського XII століття, і сьогодні вона висить у залі давньоруського мистецтва Третьяковської галереї.

Дивовижна історія сталася і з церквою святого Георгія, в якій було поховано Івана Мазепу. Вона знаходиться в місті Галац (Румунія). Могила існувала 250 років і мало хто знав, де вона знаходиться. На початку шістдесятих років минулого століття до Галаца приїхав московський патріарх Олексій I. А після його від'їзду церква святого Георгія була зруйнована, є відомості, що її обтягли тросами та стягнули до Дунаю, на березі якого вона стояла.

Робота над сценарієм тривала п'ять місяців

— Ви досліджували історію вибуху Успенського собору?

— Історики показували нам фотографії, зроблені німецьким фотографом, які нібито доводять причетність нацистів до вибуху. На серії знімків зафіксовано час до, під час та після вибуху. Коли починаєш їх детально розглядати, розумієш, що для самих німців на цьому фото те, що відбувалося, було несподіванкою. Та й знайдено їх у сімейному архіві 25 років тому. Тому версія вибуху собору нацистами є досить слабкою. Вони для цього не мали жодних мотивів. Ми докопалися до того, як це сталося. Глядачі фільму побачать унікальну фотографію радянських диверсантів, які за пару хвилин до вибуху вибігли із церковного підземелля та були розстріляні. Очевидно, заряд, закладений під Успенським собором, був із радіоуправлінням, яке не спрацювало, і їм довелося вирушити, щоб особисто підпалити ґніт.

— Де відбувалося знімання вашої картини?

— Ми працювали у Греції, Литві, Польщі, Туреччині, Канаді, Італії та Румунії. Саме знімання тривало чотири місяці — це найтриваліше знімання у рамках нашого проєкту. До цього п'ять місяців писав сценарій.

Фільм знімали чотири місяці

Насправді церква — маловивчена сторінка нашої історії. Адже наша ідентичність завдяки їй і сформувалася. Пізніше, захопивши Київську митрополію, Московський патріархат перетворив церкву на ретранслятор російських наративів. У Греції ми знайшли унікальний документ про передачу Київської митрополії Московському патріархату. Нам його зачитував один із найвідоміших учених у світі з вивчення давньогрецьких текстів. Цей таємничий манускрипт пояснить багато моментів нашої історії, у тому числі й проблеми, які існують у нашої країни й досі.

Читайте також: «Наша суперзнахідка у Києво-Печерській лаврі пов’язана з детективною історією»: археологи про своє несподіване відкриття

1805

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.