Байден не закриє для України двері до НАТО на вимогу Росії. Для нього це може обернутися імпічментом, — політолог
Кінець 2021 року та початок 2022-го ознаменувався підвищеною політичною активністю. Так, у ніч на 31 грудня відбулася телефонна розмова президента США Джозефа Байдена з російським лідером Володимиром Путіним. Переговори тривали 50 хвилин, і однією з тем стала Україна. Прессекретар Білого Дому Джен Псакі зазначає, що президент США у розмові з Путіним закликав Росію знизити градус напруги у відносинах з Україною, наголосивши, що Сполучені Штати, їхні союзники та партнери дадуть адекватну відповідь, якщо РФ продовжить вторгнення до нашої країни.
Увечері 2 січня відбулися телефонні переговори президентів України та США. Володимир Зеленський та Джо Байден обговорювали Росію та ситуацію на Донбасі.
А вже 10 січня у Женеві в рамках Ради Росія — НАТО розпочнуться переговори між США та Російською Федерацією.
Про те, наскільки плідними були переговори американського президента Джозефа Байдена з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським та чого очікувати від переговорів у Женеві, «ФАКТИ» розпитали директора департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка.
«Новий президентський термін Путіна може призвести до міжнародної ізоляції Росії»
— Ігорю, вам не здалося, що в телефонній розмові президентів США та Росії Володимир Путін спробував вести діалог з американським лідером із позиції сили?
— Зовні — так. Здалося, що Путін саме намагався вести діалог із позиції сили. Підвищуються ставки, і господар Кремля починає переходити до 
ультиматумів, — каже Ігор Петренко. — Хоча й США теж намагалися виступати у цій ситуації з позиції сили. Байден не хоче здаватися слабким і йти на поступки Росії. Він говорить про ціну ймовірної агресії проти України. Але насправді мені здається, що Сполучені Штати та Росія зацікавлені в деескалації напруженості у відносинах між цими країнами. А ще для США дуже важливо не допустити політичного союзу Російської Федерації з Китаєм.
Путіну, своєю чергою, дуже хотілося б до 2024 року, коли у Росії, США та Україні відбудуться чергові президентські вибори, знизити санкційний тиск Заходу.
— А Путін піде на новий президентський термін?
— Є дуже велика ймовірність цього. Але новий президентський термін Путіна може спричинити міжнародну ізоляцію Росії. Можливо, господар Кремля захоче повернути свою країну до кола «рукостислих», до тієї ж «Великої вісімки». Для цього Путіну потрібно буде поступитися комусь президентським кріслом, а самому обійняти якусь посаду… Наприклад, посаду голови Ради національної безпеки. Тим самим збережеться видимість деяких демократичних змін у Росії.
— Як свого часу у Казахстані зробив Нурсултан Назарбаєв?
— Приблизно так.
Читайте також: Стало відомо, що Кремль зажадав від влади Казахстану за придушення акцій протесту
— Повернімося до телефонної розмови лідерів Росії та США. Вам не здалося, що Байден був менш жорстким, ніж нам хотілося б? Чи не піде він навспак у питанні України та НАТО?
— Навспак Байден у цьому питанні точно не піде. Це для нього важливо. По-перше, треба сказати, що між США та Україною зараз дуже хороша комунікація, можливо, її рівень зараз найвищий за весь період незалежності нашої країни, що можна поставити у заслугу президенту Зеленському та нашим дипломатам.
Другий момент — це внутрішній тиск, який може зазнавати Байден у США. Республіканці не вибачать цього нинішньому президентові, який свого часу критикував Трампа за слабкість. Тому якщо Байден прийме ультиматум Путіна — закрити назавжди двері в НАТО для України, це може похитнути його авторитет і на міжнародній арені, і на внутрішній.
— Аж до можливого початку процедури імпічменту?
— Закриття дверей у НАТО для України може сприйматися як зрада Байденом ідеалів, про які він говорив перед президентськими виборами. Тому, звичайно, його опоненти в такому разі можуть спробувати розпочати процедуру імпічменту.
— Але чи є питання, в яких США можуть піти на поступки Росії?
— Є. Наприклад, для Байдена абсолютно не важливим є питання «Північного потоку-2». Тому що головні спонсори енергетики у США — республіканці. Це республіканцям важливо мати можливість постачати в Україну через Польщу свій скраплений газ. А для Байдена це, як я вже сказав, не є принциповим. Натомість він покращує стосунки з Німеччиною і, нічого для себе не втрачаючи, робить крок назустріч Росії.
«Байден не має ресурсів, щоб змусити Україну виконувати Мінські угоди в редакції Путіна»
— Путін пригрозив Байдену, якщо США посилять санкції, це може призвести до розриву дипломатичних відносин між країнами. Чи бояться у Сполучених Штатах цього розриву?
— У Білому домі не те щоб бояться розриву дипломатичних відносин. Для США головне своїми діями не підштовхнути Росію до обіймів Китаю. Але в тому ж зацікавлений і Путін. Тому і в Білому домі, і в Кремлі розуміють, що ця заява президента Росії не має жодного стосунку до реальності.
Відносини у Росії з Китаєм асиметричні, тому що Китай сильніший. Піднебесна вже неодноразово показувала, що може продавлювати будь-які інтереси. Наприклад: розрахунок за російський газ у юанях — своїй національній валюті, а не в доларах. Кому це на руку? Росії? Ні, Китаю. Зберігати партнерські відносини з КНР і бути незалежним при цьому Путін самостійно не може. Йому потрібна підтримка Заходу. Тому я не вірю, що Росія готова йти на розрив дипломатичних відносин із США.
— Що можна сказати про телефонну розмову Байдена із Зеленським? Якось дуже мало інформації з нашого боку. Чи був якийсь конструктив під час цієї розмови?
— Складно сказати. Найголовнішим завданням цієї телефонної розмови було промацування ґрунту: хто на що може піти. Чому мало інформації? Тому що було мало якоїсь конкретики.
— У вас не склалося враження, що США хочуть підштовхнути Україну до виконання Мінських угод, і саме тому у телефонній розмові лідерів нашої країни та Сполучених Штатів було це «промацування ґрунту» з боку Байдена?
— Байден не може підштовхнути Україну до виконання Мінських угод. Він це чудово знає.
— Чому не може?
— Немає ресурсів. Це все лише гучні слова, що, мовляв, як США скажуть, так Україна й зробить. Уявіть собі, якщо навіть Зеленський погодиться з виконанням Мінських угод у редакції Росії, в Україні почнеться велика протестна хвиля, почнеться дестабілізація в країні. Тому що більшість українського суспільства не сприйме такого кроку від президента. Внаслідок цього може статися політичне перезавантаження, і тоді не відомо, хто може прийти до влади в Україні. Нестабільною ситуацією нашій країні може скористатися і Росія.
«Ніякого конструктиву на переговорах у Женеві між США та Росією не буде»
— Чого можна очікувати від діалогу Росії та США щодо стратегічної стабільності в НАТО, який має розпочатися 10 січня у Женеві? Чи обговорюватиметься там ситуація навколо України?
— Жодного конструктиву поки не буде. Це все те ж «промацування ґрунту», окреслення переговорних позицій обох сторін, але без якогось реального серйозного просування. Хіба що сторони можуть домовитися про просування систем протиракетної оборони в Європі, повернення дипломатів. Ви ж пам'ятаєте, що США та Росія висилали зі своїх країн представників дипкорпусу одне одного? З якихось інших питань я поки що не бачу жодних перспектив.
— Тобто глобального значення ці переговори не матимуть?
— Про це ми зможемо дізнатися приблизно за рік. На даному етапі — це лише продовження діалогу, яке показує, що обидві сторони готові йти до якогось конструктиву. Але Україна у цьому діалозі не буде розмінною монетою.
— Нещодавно лідери «Ядерної п'ятірки», включаючи Росію, раптом вийшли зі спільною заявою про неприпустимість ядерної війни. Невже існує така можливість? Чому про це заговорили саме зараз?
— Ні. Я не бачу зараз загрози ядерної війни. Але з точки зору того, що у світі зараз дуже напружена ситуація, коли відбувається безліч локальних конфліктів, ця заява є спробою показати світові, що не все так погано, що є певні червоні лінії, які ніхто не переходитиме.
Раніше «ФАКТИ» опублікували ексклюзивне інтерв'ю з колишнім міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, у якому він висловив припущення про те, що Байден грає з Путіним у політику батога та пряника.
Фото: president.gov.ua
2318Читайте нас у Facebook
