Заради суспільства: як дії ГО стають визначальним чинником при вирішенні проблем територіальних громад
Воля громадськості здатна перемогти свавілля та бездіяльність, байдужість та популізм. Кейс Протасового Яру — один із прикладів, коли активісти територіальної громади та громадські організації беруть на себе відповідальність за вирішення тієї чи іншої важливої місцевої проблеми.
Днями стало відомо, що у Дарницькому районі столиці створена ГО «Нова Вирлиця», представники якої ставлять за мету покласти край проблемі облаштування території навколо озера Вирлиця. Громадськості увірвався терпець, що ця територія вже багато років є занедбаною і засміченою. Її представники хочуть перетворити це місце на сучасний багатофункціональний парк із відповідною сучасною інфраструктурою, аби озеро приносило користь усім й кожному.
Активісти громадської організації «Нова Вирлиця» зібрали більш ніж 1500 підписів мешканців Дарницького району в Києві на підтримку проєкту щодо благоустрою місцевості в районі озера Вирлиця у столиці.
Член правління ГО «Нова Вирлиця» Олександр Лисенко розповів, з якими саме ініціативами активісти звернулись до влади.
«Перш за все ми хочемо облаштувати озеро Вирлиця і створити там парк. Для мене, як для містянина, парк — це природа. Тому ми хочемо, щоб цей парк біля озера став місцем відпочинку дарничан, чистим та впорядкованим», — говорить Олександр.
Ще одна проблема, за його словами, сміттєспалювальний завод «Енергія». Мешканці Дарницького району звернулися до київської влади з вимогою зробити викиди заводу менш шкідливими. За словами активіста, способи для цього є.
«Нас тривожить і дорога в Бортничі, — продовжує він. — Річ у тому, що з Бортничів на „велику землю“ веде одна-єдина дорога. Вранці і ввечері на дорозі до масиву стоїть велика кількість автівок. Щоб такого не було і люди не витрачали час у пробках, треба будувати сучасну розв’язку».
Непокоїть активістів ГО «Нова Вирлиця» й станція метро, яка підтоплюється підземними водами, що може призвести до трагедії. Тому вони закликають владу провести гідрологічні дослідження, встановити причину та врятувати станцію.
«Київ як мегаполіс задихається від великої кількості автотранспорту. На роботу у столицю їдуть люди з найближчих населенних пунктів, та із всієї Київської області. Більшість цих людей — на своїх автівках. Ми пропонуємо зробити на під’їзді до Києва безпечні перехоплюючі парковки, як це робиться в великих містах Європи, — каже Олександр Лисенко. — Щоби людина могла залишити своє авто й поїхати на роботу громадським транспортом, будучи впевненою, що з її автівкою нічого не станеться».
Активісти ГО «Нова Вирлиця» вважають, що це реально зробити.
«Розумно, щоб це відбулось за кошти, які ми не будемо збирати з мешканців, а об’єднаємо бізнес та місто», — підсумовує сказане член правління організації.
Загалом же подібних прикладів досить багато, пише видання Mind.UA у публікації «Місцеві егоїсти» і «перспективні політики»: як влаштований світ громадського активізму в Києві".
Наприклад, представники спільноти «Подоляночки» пишаються сквером «СамоСад», створеним ними на місці пустиря, що був на розі вулиць Спаської та Волоської.
Представники місцевої ініціативи «Совські ставки» — активно відстоюють позицію місцевої громади, (а це близько 30 тисяч мешканців. — Авт.), якій не подобається план «знищити зелену зону поблизу мальовничого куточка природи, де екологи знайшли червонокнижних тварин та рослини». Наразі боротьба громадськості за свої переконання навколо цього об’єкту триває.
А от громадському рухові «Почайна» вже вдалося домогтися значних успіхів, зокрема у справі збереження та облаштування озера Йорданське.
Часом громадські активісти бувають настільки переконливими, що не лише змушують місцеву владу приставати на їх думку, а навіть домогаются створення нових структур, що працюють саме на громадськість.
Відтак, як бачимо, громадський активізм справа зовсім не марна. Й при правильному підході може принести значну користь територіальним громадам.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
392Читайте нас у Facebook
