Збірна Молдови з біатлону: 2 дні до олімпійського старту
4 лютого стартує найвидовищніша спортивна подія 2022 року — XXIV Зимові Олімпійські ігри, які відбудуться у столиці Китаю — Пекіні. Пандемія коронавірусу внесла свої корективи в Олімпіаду. Організатори оголосили, що квитки поширюватимуться лише серед жителів материкової частини Китаю — лише тих, хто суворо дотримується заходів протидії COVID-19 до, під час та після кожного заходу. Тому, найімовірніше, ми навряд чи побачимо велику кількість уболівальників на трибунах. Сподіваємося, це не вплине на видовищність, і ми зможемо насолодитися виступами та високими спортивними результатами.
Серед інших біатлонних збірних вирушить на Олімпійські ігри й команда Молдови. Кваліфікуватися молдавським атлетам допомогли непогані результати на етапах Кубка світу у сезоні-2021/2022. Але найуспішнішим для збірної став чемпіонат Європи, який проходив у Німеччині наприкінці січня. Біатлоністка Аліна Стремоус здобула на ньому золоту та срібну медалі у двох дисциплінах. Таке досягнення дозволило Молдові посісти третє місце у медальному заліку.
Прогрес молдавського біатлону атлети та спортивні функціонери пов'язують з обранням Дмитра Торнера на посаду президента федерації. Зазначається, якщо раніше періодично виникали труднощі з організацією тренувальних зборів, інвентарем, то тепер ці питання вирішені: збори проводяться згідно з запланованим графіком, а спортсмени мають у своєму розпорядженні якісні гвинтівки, лижне спорядження, форму.
Дмитро Торнер як президент федерації вже заявляв про амбітні плани не лише популяризувати біатлон у Молдові, а й створити необхідні умови для його подальшого розвитку. Йдеться про проєкт створення біатлонної інфраструктури в Кишиневі — столиці Молдови. Планується, що на території міста на площі понад 14 га буде зведено біатлонний комплекс, на якому з весни до осені біатлоністи зможуть попрацювати над технікою лижного ходу, покращити стрілецьку підготовку. Крім цього, на території комплексу буде створено можливості, щоб розбавити процес підготовки тренуваннями іншого профілю — плаванням, ігровими видами спорту, бігом. На даному етапі проєкт проходить узгодження зі столичною владою, і, сподіваємось, він буде підтриманий і розвитку біатлону в Молдові буде надано нового імпульсу.
Що ж до майбутньої Олімпіади, то спочатку в заявку від Молдови були включені чотири біатлоністи — Алла Гіленко, Аліна Стремоус, Михайло Усов та Максим Макаров. На жаль, пандемія внесла свої корективи, і замість Михайла Усова, у якого виявили коронавірус, на Олімпіаду вирушить Павло Магазеєв.
Наголошуючи на всіх складностях, пов'язаних з карантинними обмеженнями, Дмитро Торнер звернувся до вболівальників із закликом підтримати молдавських атлетів на Олімпіаді.
«Я закликаю всіх шанувальників спорту, спортивних функціонерів підтримати наших спортсменів. Ця підтримка є особливо важливою в період пандемії, коли присутність глядачів на трибунах обмежена», — сказав Дмитро Торнер.
Цікавий факт — усі спортсмени, які представлять Молдову, були свого часу натуралізовані. Алла Гіленко — українка, решта раніше виступали в Росії. Натуралізація в біатлоні та інших зимових видах спорту — характерне явище для Молдови. Звичайно, країна, де відсутня відповідна інфраструктура, не може за короткий проміжок часу виростити власних вихованців, і запрошення спортсменів з інших країн виглядає логічним. Така стратегія себе виправдовує — Молдова має досвід успішної натуралізації. Наприклад, росіянка Наталія Левченкова, яка виступала за молдавську збірну, на зимовій Олімпіаді в Турині 2008 року показувала дуже гідні результати. У мас-старті та гонці-переслідуванні вона займала 21-е та 23-е місця, а в індивідуальній гонці створила справжню сенсацію, прийшовши до фінішу восьмою. У біатлоні це справді високе досягнення!
Сподіваємось, і нинішнє покоління, тепер уже молдавських спортсменів, зможе продемонструвати високі результати та гідно представити країну на Олімпійських іграх.
1244Читайте нас у Facebook
