ПОИСК
Події

«Закривавлена жінка кричала від страшного болю і весь час питала: «Де моя дитина?»: розповідь вінницьких рятувальників та медиків

12:20 28 липня 2022
ракетний удар по Вінниці
38 людей, з яких одна дитина, досі перебувають у лікарнях після ракетного удару 14 липня по Вінниці. Нагадаємо, російські окупанти вдарили ракетами по площі Перемоги, Будинку офіцерів, будинку побуту «Ювілейний» та розташованим там приватній клініці й численним офісам, а також по зупинці громадського транспорту.

Як повідомили «ФАКТАМ» у пресслужбі Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, загинули 27 осіб, з яких троє дітей. Загалом до медичних закладів було госпіталізовано 204 потерпілих… Більш ніж половина з них, отримавши кваліфіковану допомогу, досі лікуються вдома під наглядом медиків.

Водночас вінничани розповідають, що жертв у велелюдному місці серед білого дня могло бути набагато більше. Але неподалік місця трагедії знаходяться численні медичні заклади, зокрема підстанція «екстреної допомоги» та пожежна частина. На допомогу потерпілим прийшли й випадкові небайдужі свідки трагедії. «ФАКТИ» поспілкувались із медиками та бійцями ДСНС, які першими рятували людей після ракетного удару.

«Приліт ворожої ракети на площу Перемоги, дуже багато потерпілих…»

— На годиннику було 10.45, коли ми почули глухий хлопок від вибуху, — розповів «ФАКТАМ» диспетчер зміни обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Олександр Товстик. — І невдовзі перший дзвінок. Схвильований чоловічий голос, що тремтів: «Приліт ворожої ракети на площу Перемоги, дуже багато потерпілих… Кількість уточнюється…». А далі наша телефонна лінія була «червона». Сотні дзвінків один за одним. Телефонували з усіх вулиць в зоні місця трагедії. Крики, істерики, ридання, паніка.

Багатьох потерпілих рятували військові, правоохоронці, небайдужі свідки пригоди. Фото - пресслужба ДСНС України

— Першими на виклик виїхали три бригади підстанції, що опинилась у самому епіцентрі подій, — розповіла «ФАКТАМ» старша лікарка зміни центру Ірина Пацалюк. - Але їхніх сил було недостатньо. Тому ми скерували ще 23 бригади — загалом більше сотні лише наших медичних працівників. Були задіяні й військові медики, медики ДСНС, поліції, волонтери і так далі.

Основні ураження потерпілих — опіки, зокрема дуже важкого ступеня, мінно-вибухові травми… Багато травматичних ампутацій. Добре, що мешканці цього району добре знають, де «швидка»… Деякі потерпілі самі звертались. Багатьох людей врятували волонтери, військові, поліцейські, свідки, які підвозили їх до нас або безпосередньо — до лікарень.

Диспетчери Олександр Товстик, Вікторія Максюта, Яна Прокопенко, Наталя Халюта, витримали «на ура» цей вал дзвінків. Плюс, люди ще шукали своїх родичів… Ну і скарги від інших пацієнтів на різні хвороби ніхто не відміняв. Ще ДТП, побутові травми. Ми ж не можемо лишити людей без медичної допомоги. Але, на щастя, громадяни, які звертались до нас зі скаргами на стан здоров’я, розуміли ситуацію та не вимагали терміново приїзду «швидкої». Когось ми консультували у телефонному режимі, хтось звертався до сімейного лікаря самостійно.

Диспетчерська зміна (зліва направо): Вікторія Максюта, Олександр Товстик, Яна Прокопенко, лікар Ірина Пацалюк

«Десятки людей, поранених й неушкоджених, біжать якнайдалі від місця трагедії»

Одними з перших на місце виклику прибули чергові лікарі «екстренки» Дмитро Батурін та фельдшерка Ольга Марценішина.

— На площі перед Будинком офіцерів чорний дим, від якого майже нічого не видно, — розповів «ФАКТАМ» Дмитро Батурін. — Десятки людей — поранених й неушкоджених, біжать якнайдалі від місця трагедії. Щойно ми приїхали, як звернувся чоловік у формі: допоможіть пораненому. Завів до нашої автівки скривавленого чоловіка. Усе тіло потерпілого посічено та у крові. Наче дрібними та більшими цяточками. Можливо, осколками. Але він у свідомості, тримався мужньо. Надали із фельдшером першу допомогу. На щастя, стан чоловіка не був заважким.

Далі поліцейські на руках занесли до нашого автомобіля скалічену жінку. Тут травми набагато важчі. Численні переломи та забої тулуба, рук, ніг, передпліччя. Можливо, вибухова хвиля. Плюс ті ж осколкові рани й поранення. Жінка була притомна, але погано розуміла, що сталось. Стан дуже важкий. Терміново надали їй першу допомогу, обробили рани, ввели знеболювальне. Терміново поїхали до лікарні. Мої колеги теж рятували людей. Після тих перших пацієнтів нас вже направили перекривати місто замість тих екіпажів, що працювали на площі Перемоги.

Але вже в обід знову був виклик від чоловіка, який теж отримав травму під час ракетного удару. Ушкодження грудної клітини. Тоді він пішов додому, мабуть, у шоковому стані, не зрозумівши, що із ним саме сталось. А згодом відчув себе зле, важкість дихання, сильний біль у грудях…

До речі, я родом з Луганщини. Там вивчився на лікаря, звідти й переїхав до Харкова ще у 2014 році, рятуючись від російського вторгнення. А у 2022 році довелось з родиною вдруге евакуйовуватись — вже із прифронтового Харкова. І ось війна наздогнала втретє — вже у Вінниці.

Лікарі швидкої Дмитро Батурін (ліворуч), Ольга Марценішина та черговий водій В. Шиляєв. Фото автора

— Після обстрілу лише до нашої підстанції звернулись близько 20 потерпілих, — розповів «ФАКТАМ» інший черговий лікар Олексій Крикливий. — Хтось дістався самотужки, докульгав з останніх сил, когось привели, принесли, привезли. Так от ми допомогли жінці із важким осколковим пораненням. Добре, що їй на місці вчасно та вміло ще наклали турнікет та зупинили кровотечу. І потерпіла сама прийшла до нас на станцію. Рятували жінку із дуже важкими опіками. Теж вчасно вкололи знеболювальне та згодом відвезли до лікарні.

Ніколи не забуду, як майже відразу після вибуху небайдужі свідки привезли до нас скривавленого молодого чоловіка. Дуже важке осколкове поранення — прямо під пахву. Значний крововилив. Кров не зупинялась. Ті свідки поклали чоловіка у свою автівку й привезли до нас. Салон й багажник автомобіля були всі у крові. Потерпілий вже знепритомнів. І от ми бігом зупинили кровотечу і намагались його реанімувати. На восьмій хвилині серце хлопця ми таки запустили. Далі терміново повезли чоловіка до лікарні, де вже готувались до операції. Тримали крапельниці, відкачували до останнього. На жаль, серце пораненого остаточно зупинилось вже у лікарні. Пів години «качали» потерпілого, але, на жаль, було вже запізно…

Потерпілий загинув від масивного крововиливу. Як потім виявилось, була ще внутрішня кровотеча. Якби на місці пригоди вдалось вчасно зупинити крововилив, то шанси вижити були б набагато більшими. А так ті секунди й стали фатальними. Тому населенню у нинішніх умовах варто обов’язково знати й уміти вірно надавати першу домедичну допомогу.

«Хлопчик побачив, що усе потемнішало навколо, і вони із мамою ще встигнули присісти та закритись руками…»

Лікарка Катерина Терентьєва та фельдшерка Галина Єдинач рятували попеченого та скаліченого хлопчика Романка зі Львова, який із мамою тоді був у медичному центрі. Історія порятунку дитини, за життя якої досі борються німецькі лікарі, вразила усіх вінничан.

— Скривавлену дитину на руках приніс до нашої станції якийсь чоловік, — розповіла «ФАКТАМ» фельдшерка Галина Єдинач. — Романчик був у дуже важкому стані. Усе тіло в опіках — тулуб, ручки, ніжки, живого місця немає. До того ж перелом руки, яка зігнута неприродно наче травинка.

Але дитина була у свідомості. Хлопчик тримався як справжній боєць. Коли ми надали дитині першу допомогу, Роман дуже слабким голосом, але чітко та впевнено розповів, що приїхали із мамою зі Львова до Вінниці погостювати у дідуся. Тоді були записані до медичного центру… Коли стався удар, він побачив ще, що усе потемнішало навколо, і вони ще встигнули присісти та закритись руками. І на його очах маму чимось закидало. І коло нього все потемнішало. І що скрізь був вогонь. Разюча серйозна розповідь дитини, яка подорослішала за кілька секунд і все вже чудово розуміє. А «мами, скоріш за все, вже нема…» Він не кричав, не істерив, мовчки терпів страшенний біль.

Читайте також: Поки що жодного разу не приходив до тями: у Німеччині рятують 7-річного хлопчика, який постраждав від ударів окупантів по Вінниці

Після надання нами усієї необхідної допомоги Романка терміново госпіталізували до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, а згодом, як вам відомо — до Німеччини. Тримаємо зараз за нього кулаки. Хай юний боєць видужує якнайшвидше.

А от імені та прізвища рятівника Романа, хто він та звідки, ми не знаємо. Цей чоловік запевнив, що він не поранений. Пам’ятаємо лише, що він зав’язав червону футболку на голові наче чалму. Є відео у соціальних мережах, де він ніс цю дитину вулицею до нас. А потім знову… пішов на місце трагедії, мовляв, там ще багато кому потрібна допомога. Хочеться вірити, що й цей сміливець живий та неушкоджений.

Рятувальники під час ліквідації наслідків трагедії. Фото пресслужби ДСНС України

«У перекинутому дитячому візочку лежало крихітне тільце, тендітне й нерухоме. Наче лялька…»

Після ракетного удару вінницьким рятувальникам довелось не лише гасити масштабну пожежу, розгрібати уламки, а й теж безпосередньо рятувати поранених людей.

— Одна з ракет пролетіла прямо над нашою частиною, — розповів «ФАКТАМ» начальник караулу державної пожежно-рятувальної частини-2 м. Вінниці обласних рятувальників старший лейтенант служби цивільного захисту Владислав Гром. — Чуємо страшний гул. А далі один за одним три вибухи… Два не надто гучні, а третій такий, що навіть у нашій частині деякі вікна повилітали, штукатурка осипалась. Побачили й густий дим з площі Перемоги. Відстань звідти до нашої частини теж близько 200 метрів.

Після ракетного удару вінницьким рятувальникам довелось не лише гасити масштабну пожежу, розгрібати уламки, а й теж безпосередньо рятувати поранених людей. Фото пресслужби ДСНС

На виклик виїхав наш караул та особисто начальник частини, підполковник служби цивільного захисту Сергій Шевчук. На площі, на паркінгу палали автомобілі. Горів й будинок побуту Ювілейний". Дим такий, що працювати можна було лише в апаратах захисту дихання. І коли хлопці вже прокладали рукавну лінію, я побачив жінку, яка лежала на асфальті. Скривавлена, трималась за живіт… Кров густо текла її одягом. Миттєво схопив медичну аптечку та до неї.

Коло жінки був якійсь молодий чоловік. Він пояснив, що працює парамедиком. Йшов собі площею. А коли стався обстріл, першим допомагав пораненій. Але вже витратив усі свої медичні засоби. Тож вже далі ми удвох допомагали бідолашній. Жінка кричить від страшного болю, кров б’є фонтаном. Вона шокована і казала постійно, що, мовляв, осколок у її животі… І питає увесь час: «Де моя дитина?». А ми мусили максимально накласти пов’язку на рану. Врешті нам вдалось це зробити. Удвох й швиденько занесли потерпілу до карети швидкої допомоги.

Потрощена коляска 4-річної Лізи Дмітрієвої. Фото Національної поліції України

І ще одну картину ніколи не забуду на усе життя… На проїжджій частині лежав перекинутий дитячий візочок. Ми ще зупинились коло нього. Думали спершу, можливо, хтось загубив випадково. А вже потім, коли перев’язали поранену та передали її лікарям, зазирнули до візочка й побачили там крихітне тільце. Тендітне й нерухоме. Наче лялька… Тоді й зрозуміли, що дитина загинула. Ви зрозуміли, про яку саме загиблу дитину йде мова.

Читайте також: «Плакали абсолютно всі»: сотні людей провели в останню путь чотирирічну Лізу, яка загинула під час обстрілу Вінниці (фото, відео)

— А ще лише наш караул та особисто начальник частини врятували двох жінок з підвалу у будинку побуту. Саме там де був медичний центр, куди «прилетіло». Там усе завалило. Впали стелі, конструкції, скрізь гори мотлоху, уламків цегли та бетону, — продовжує Владислав Гром. — І от ми чуємо там слабкі прохання допомоги. Хлопці рвали той бетон й цеглу, аби звільнити шлях до підвалу. Залучити потужну техніку просто не було змоги. Аби знову не стався обвал і не поховав би вже нас усіх.

Знесилені рятувальники під час ліквідації наслідків трагедії. Фото пресслужби ДСНС

Коли ми дружно розкидали цей мотлох, то звільнили з пастки відразу двох жінок. Обидві налякані до смерті, але живі. Лише невеличкі подряпини. Вивели їх до автомобіля «екстренки». До речі, шлях каретам «швидкої» перегороджували спалені та потрощені автомобілі на паркінгу. То хлопці теж вручну розтягали ці понівечені автівки. А ще деяких людей на вулиці, перехожих, наші бійці просто відводили до карет швидкої.

Читайте також: «Я побачив дитячі кістки в машині, що згоріла»: про трагедію у Вінниці розповіли її свідки та родичі загиблих

4505

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів