ПОИСК
Україна

Коли курс долара може зрости до 48 грн та чи витримає економіка України затяжну війну: пояснює економіст

12:20 9 вересня 2022
економіка України
Сьогодні ціни в магазинах шокують українців. Звісно, всі розуміють, що в країні триває повномасштабна війна, проте нормально харчуватись дедалі стає все складніше. Власне, як і пересуватись. Більшість людей через дорожнечу бензину залишають автівки в гаражах, натомість самі пересідають на громадський транспорт. Про маршрутні таксі теж доводиться забувати, оскільки в тій же столиці проїзд виріс удвічі: за одну поїздку доведеться викласти 15 грн. Це вже не кажучи про купівлю одягу, взуття, вартість яких також не залишилась на попередніх показниках.

Хоч Нацбанк прогнозує інфляцію в Україні 30% на кінець року, проте, аналізуючи цінники в магазинах, багато споживачів уже сумніваються в цій цифрі.

Чи загрожує Україні галопуюча (понад 50%) інфляція, наскільки готова наша економіка до затяжної війни, яка вірогідність зростання курсу долара до 48 грн, а євро до 50 грн, в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» розповів керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС» економіст Ілля Несходовський.

«Для покриття бюджетного дефіциту зараз НБУ друкує кошти»

— За даними Держстату інфляція в Україні в липні становила близько 22% в річному вираженні. Ілля, на вашу думку, це помірна чи все ж зависока цифра?

— Сьогодні ми не можемо об’єктивно оцінювати інфляцію у зв’язку з окупацією частини наших територій. Так само не можна оцінювати зростання цін в регіонах, які знаходяться під регулярними обстрілами. Обстеження проводяться в спокійніших регіонах, відповідно вони мають вирішальний вплив.

Все залежить від регіону: в одному по окремім продуктам спостерігається вища ціна, в іншому нижча. Це пов’язано з тим, чи це аграрний регіон, де умовно реалізується сільськогосподарська продукція власного виробництва, чи ні. Як наслідок, це призводить до зменшення ціни загалом по країні.

Читайте також: Росіяни дійсно запускають низку механізмів, які зменшують санкційний удар по їхній економіці, — Денис Малюська

— Все ж вартість харчових продуктів суттєво зросла і це відчувають на собі фактично всі українці.

— Так, для людей це особливо відчутно, насамперед для тих, хто мало заробляє. Крім цього зарплати та загалом доходи населення знизились. Відповідно у людей зменшилась можливість купувати деякі продукти. Коли люди заробляють значну суму грошей, навіть при зростанні цін, це менш відчутно, ніж при зменшенні доходів.

Щодо підвищення цін. Я суб’єктивно порівняв довоєнні з сьогоднішніми. Для цього взяв за основу визначений набір продуктів у магазині, куди сам постійно ходжу, та порівняв суми. Так ось, у мене зростання відбулось на рівні 40%. Наголошую, що до поняття інфляція відноситься кошик різноманітних цін. Тобто йдеться не лише про продукти, а й комунальні послуги, а їх вартість наразі заморожена. Як економіст прекрасно розумію, що є поняття сезонного фактора. Це впливає на вартість і коректніше порівнювати ціни, взявши аналогічні періоди 2021 та 2022 років. Тоді б можна було говорити про співставність. Водночас ми бачимо, що ціни зросли й достатньо суттєво. Як на мене, є великий сумнів щодо інфляції, яка на сьогоднішній день рахується. Навіть по тих групах товарів, які я оцінював.

Приміром, якщо взяти поїздки: до війни умовно проїзд в маршрутках Києва коштував 8 грн, зараз — 15. З іншого боку громадський транспорт, яким користується значна частина населення, не змінив свою вартість. Це також до питання, наскільки зросли ціни і як вони впливають на добробут наших громадян.

— Які чинники, окрім війни, впливають на інфляцію?

— Питання полягає в тому, що таке інфляція. В класичному економічному розумінні — це здешевлення грошей. У нас це відбулось досить суттєво. Як на мене, дана інфляція достатньо висока. Проте є два фактори.

Перший. Світова інфляція. Ми безпосередньо з нею пов’язані. Вона впливає на ціни в Україні.

Другий — у нас війна. Як наслідок, в країні не працює багато підприємств, які раніше виготовляли та представляли продукцію на українському ринку. Також порушено логістичні зв’язки: майже не функціонують морські порти. Отже, у нас транспортування, приміром, харчових продуктів відбувається за рахунок залізничного чи автомобільного транспорту. Це значно дорожче, ніж морськими портами. Тому є об’єктивні чинники зростання інфляції, які безпосередньо пов’язані з війною.

Крім цього, для покриття бюджетного дефіциту зараз НБУ друкує кошти. Певну частину він акумулює через різні інструменти. Проте це акумулювання не відбувається на 100%. Як результат, емісія грошей, яка проводиться цього року, також впливає на інфляцію.

«Якщо вийти до меж 50%, то це вже галопуюча інфляція і втримати її дуже важко»

— Тобто можна спрогнозувати подальше здорожчання продуктів та інших товарів?

- Зараз певним чином відбулась стабілізація. Той стрибок цін, який був на початку війни, фактично вичерпав свої можливості для зростання. Єдине, що потенціально може здорожчати — газ, бо ми ще не знаємо якою буде його ціна. Якщо ціна газу почне суттєво зростати для виробництва, то ті хто його використовує, закладуть це у вартість продукції, яку виготовляють. Зима буде складна, і цей чинник є вагомим.

Загалом виїхало багато людей, зменшився платоспроможний попит, тому ситуація плюс-мінус стабілізувалась.

Варто говорити про те, що ми можемо вийти на рівень інфляції 30% за результатами року, але не думаю, що буде більше. Потенціалу для такого зростання немає. Ще не відіграли роль деякі чинники, зокрема девальвація гривні, яка у нас була. Тобто ціни виростуть, але в прийнятних для нас межах.

Проте якщо вийти до меж 50%, то це вже галопуюча інфляція і втримати її дуже важко. Монетарні чинники (емісія грошей) дуже сильно впливають на даний фактор і зможуть «розігріти» його. Звісно, це негативно, проте я не бачу таких ризиків.

Читайте також: Найтяжчий опалювальний сезон 2022−2023: якою буде температура у квартирах та як рятуватимуться від морозів в містах

— Тобто загрози галопуючої інфляції наразі немає?

— У нас є ризики і про них постійно говорить НБУ. Через те, що він покриває дефіцит державного бюджету, по факту Нацбанк їх акумулює, кошти не виходять на споживчий ринок в тих обсягах, в яких друкуються. Ми ще довго зупинятимемо інфляцію. Іншими словами, акумулювати нинішню емісію будемо не лише до кінця цього року, а й перше півріччя наступного. Є такі ризики.

— У мирній Європі інфляція цього року теж зросла. Приміром, у Польщі цей показник, вперше з 1996 року, становить понад 15%, Чехії — 17,5% тощо. Тому все частіше доводиться чути думки, мовляв, через негаразди з власною економікою європейці можуть применшити підтримку України, зокрема фінансову.

— Це кремлівський наратив!

— Проте не всі українці це розуміють. Тому ми мусимо все пояснювати.

- Поширення та роздмухування такої думки — це політичні оцінки, які проводяться відповідними статистичними організаціями в Європі. Необхідно розуміти: попри те, що інфляція — це погано і ціни дійсно зростають, інтереси безпеки і ті жахи, які наразі відбуваються в Україні, для них є близькими і ціннісно вагомими. Відповідно, європейці не готові проміняти безпеку Європи і свою власну на нижчі ціни.

Звичайно, настрої щодо ненадання Україні допомоги є. Проте кількість людей, готових підтримувати такі рішення, в більшості європейських країн, не дуже велика. Винятки становлять такі проросійські країни, як Сербія, Угорщина. Щоправда, там подібні настрої якраз не залежать від цін. У них це пов’язано в цілому з політичними настроями населення.

—  Сьогодні ми можемо говорити про певну стабілізацію театру активних бойових дій, які здебільшого зосереджені на сході та півдні країни. Інші регіони поступово відновлюють діяльність. Скільки підприємств вже повернулось до нормальної роботи?

— Маємо конкретну статистику — 80% підприємств поновило свою діяльність, приміром на Київщині. Зараз все залежить не від боязні обстрілів, а від можливості постачати сировину, чи не зруйноване приміщення, обладнання тощо. Бізнес активно відновлює свою діяльність. Оцінки щодо економічного зростання в понад 10% на наступний рік вважаю абсолютно обґрунтованими. Це не пов’язано з тим, що ситуація стане значно кращою, просто підприємства, які зупинялись почнуть працювати. Більшість бізнесу відновиться.

«Наші бізнесмени та підприємці настільки стресостійкі, що виживають за будь-яких умов»

— Проте чи готова наша економіка до затяжної війни?

— Є класичний погляд як повинна вести себе економіка, я ж кажу про нинішні реалії.

Українці протягом всіх років незалежності звикли розраховувати на себе, не чекаючи підтримки від держави. Наші бізнесмени та підприємці настільки стресостійкі, що виживають за будь-яких умов. Це психологічний фактор підприємця. Якщо у нього щось не виходить, він починає пробувати нові підходи, переорієнтовуються на інший напрямок, де з’явився відповідний попит. У цьому бачу швидке підновлення діяльності бізнесу. Саме тому наша економіка зможе заробляти гроші, й вона не буде переводиться на військові рейки, про які часто говорять.

Думаю, коли європейці задають питання: як ви працюєте? — вони мислять у своїх реаліях, але у нас все зовсім інакше. Саме тому багато хто з них і прорахувався у прогнозах, щодо тривалості війни.

За моїми спостереженнями, влада більше шкодить, ніж допомагає нашим підприємцям. Тут переважає показуха, а не реальні кроки.

— Давайте пояснимо читачам, що мають на увазі, говорячи про військову економіку.

— Така економіка має чіткі характеристики. Перше — це фактично державне замовлення на озброєння і переведення частини працюючих підприємств на виготовлення усього для фронту (снаряди, озброєння тощо). Так сталось, що держава не змушувала переорієнтовуватись, самі підприємства це зробили. Приміром, почали шити одяг для військових, виготовляти бронеплити тощо. В лютому-березні в деяких регіонах не вистачало певних продуктів харчування. Військова економіка полягає в тому, що підприємства, які виготовляють таку продукцію, фактично переводяться під державний контроль. Цього не відбулось. Самі бізнесмени своєчасно переорієнтувались, запустились і виготовляють відповідну продукцію в достатній кількості.

Третій момент — державне замовлення. Бізнес сам знаходить що і як виробляти та кому продавати. Питання не в діях держави, яка щось робила, а ми не сприймаємо, навпаки вона не зробила належних кроків для переходу на військову економіку. Тому ми витримаємо. Ба більше, вже відновлюємось і це відбуватиметься достатньо швидко. Проте заслуга в цьому підприємців, які стресостійкі та готові швидко відновлювати свою діяльність. Це психологічний фактор.

Читайте також: Чи повернеться курс долара та євро на довоєнний рівень: розповідає економіст Андрій Новак

— Насамкінець, днями прочитала новину, що наступного року курс долара може досягти позначки в 48 грн, а євро 50. Такі цифри реальні?

- У нас фактично були дві основні статті експорту — агропродукція, металопродукція, а також ІТ-сектор. Сьогодні по всім позиціям спостерігається спад.

Щодо агропродукції. Фактично ми не маємо можливості експортувати її за кордон в потрібних обсягах плюс окупована територія.

Металургійна продукція. Не можемо відправляти метал за кордон плюс руйнація підприємств: більшість з них дислокуються в зоні бойових дій або на окупованій території.

ІТ-сектор. Іноземці почали відмовлятись від контрактів з українцями, оскільки є певний ризик їх невиконання. На цих трьох групах треба акцентувати. Якщо ми відновимось і вирівняємо зовнішній баланс, тоді утримаємо курс на нинішньому рівні. Компенсацією цього курсу є допомога, що надходить із-за кордону. Оскільки курс ще б більше впав, якби нам не допомагав Захід. На наступний рік все залежатиме від того, чи зможемо ми розблокувати порти і відправляти наше зерно, чи вдасться відновити діяльність металургійних підприємств. Якщо ми зробимо кроки по всім цим напрямам, тоді матимемо великий плюс і навіть профіцитний баланс, звісно плюс зовнішня допомога. Якщо ні, то такі цифри цілком реальні. Водночас наголошую: прогноз на наступний рік особисто я не роблю. Дуже багато факторів, які неможливо визначити. Один з них — як надалі розвиватиметься війна.

Читайте також: Наскільки подорожчають хліб і макаронні вироби з борошна нового врожаю: пояснення заступника міністра

Ілюстративне фото: aif.ua

1470

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів