ПОИСК
Блоги

«Так мстити мирним можуть тільки покидьки»: російський політолог про ракетну атаку по Україні

20:33 19 листопада 2022
ракетна атака
Колись розворот Примакова над Атлантикою став символом незалежної від Заходу політики нової росії. Ця «незалежність» крок за кроком призвела до Мюнхенської промови путіна, війни в Грузії, анексії Криму, війни без правил у Сирії і до страшної за масштабами гуманітарної катастрофи війни в Україні. Про це пише у «Фейсбуці» російський історик і політолог, доктор історичних наук Андрій Зубов.

«І ось тепер — розворот Лаврова на Балі, — пише Андрій Зубов. — Посланець путіна їхав на зустріч G20 з надією на переговори про долю України за спиною України. Сама ця надія — явне свідчення того, що справи в агресора йдуть дуже погано. «Мачо» здувся під ударами українських «Хаймерсів» і тепер йому треба хоча б вижити. Але з переговорами нічого не вийшло. Захід твердо дотримується принципу — нічого про Україну без України. Бесід з Лавровим «на полях» саміту всі уникали. Тільки з Сі вдалося поговорити по душах, та й то не в радість. Голова Сі майже напевно повідомив Лаврову у своїй грубувато ввічливій китайській манері, що він не очікував, що шеф Лаврова міг так переоцінити свої сили. І роздратований Лавров, не чекаючи підписання підсумкового документа, полетів із Балі геть.

І тут же сотня російських ракет вдарила по містах України, несучи мирним громадянам смерть, каліцтва, холод, голод, темряву… У величезних містах України існування стало нестерпним або дуже важким. Третина населення країни — біженці. І 15 листопада жорстокий удар був новим злочином проти мирного населення. Саме злочином, оскільки сучасні закони війни вимагають від воюючих сторін максимально зберігати життя і майно нон-комбатантів. Мстити мирним обивателям противника за невдачі на фронті — по-перше, злочинно, а, по-друге, абсолютно ганебно, «не по-пацанськи», висловлюючись сучасною собачою кремлівською мовою. Так мстити можуть тільки покидьки суспільства, яким невідома не тільки лицарська, а й проста людська моральність"

«Петля Лаврова», впевнений Зубов, затягується не на шиї України, а на шиї його шефа. Путінській росії конче зараз потрібно припинити війну, не втративши до кінця обличчя.

«Пам'ятаєте, цим був колись дуже стурбований президент Макрон? Але хто вестиме переговори з відв'язаними негідниками, які свідомо прирікають на страждання і смерть у заморожених містах України тисячі немовлят, старих, тяжкохворих і виганяють на чужину мільйони? Хто вестиме переговори з тими, хто на прославляння другом путіна безсудного і вкрай жорстокого вбивства російськими громадянами іншого російського громадянина, мовою Пєскова, оголошують, що не бачать у цьому жодної проблеми?

Іноді запитують, що в сучасній дипломатії вважається червоною рискою — а ось саме це і вважається. Ситуація, коли будь-які переговори стають абсолютно безглуздими через те, що контрагент втрачає людське єство і стає нелюдом. Будь-які домовленості з таким не варті й клаптика паперу, тому що про що б не домовилися, нелюдь тільки буде шукати зручного моменту, щоб обрушити кувалду на голову того, хто підписав із ним угоду.

Коли стало відомо про «остаточне вирішення» Гітлером єврейського питання, світ зрозумів, що з нацистами нема про що домовлятися, їхній режим підлягає повному і тотальному знищенню. Домовлятися треба з тими німцями, хто виступив проти цього режиму, яким можна довірити відновлення післявоєнної Німеччини. До цього рішення світ прийшов не одразу, але прийшов твердо. І саме ці принципи були сформульовані членами антигітлерівської коаліції в Тегерані.

Кремлівський режим швидко здійснив цей шлях, і фіаско Лаврова на зустрічі на Балі — тому свідчення. Кожен новий акт злочинної жорстокості кремлівських агресорів дедалі більше переконує Захід у правильності слів президента України Володимира Зеленського, що переговори з росією в принципі можливі, але тільки після того, як зникне путін і його найближче оточення, яке захоплюється помстою над українськими старими й немовлятами та розтрощеними без вироку суду головами російських громадян. За такими двері в договороздатне суспільство зачинилися назавжди, що і показав балійський саміт".

Російська еліта, якій вже давно остогидла путінська агресія і якій не дають мирно спати і смачно їсти її наслідки, повинна ясно зрозуміти — переговорів із путіним, Лавровим, Кадировим, Рогожиним і подібними людьми не буде ніколи, вважає політолог.

«Їх, як чорний накип із бульйону, треба зняти якнайшвидше. Тільки тоді можливе припинення війни і переговори, рятівні для росії набагато більшою мірою, ніж для України. Альтернатива проста — або з путіним на чолі до повної і беззастережної капітуляції і, відповідно, до втрати всього, або без путіна — до конструктивних переговорів і до збереження себе. Важливо не стільки те, що російська армія нині зазнає поразки за поразкою від армії української, важливим є інше — політичне керівництво Росії перейшло межу, що відокремлює ворога від чудовиська. З ворогами переговори можливі. З чудовиськами — тільки повне знищення», — пише Андрій Зубов.

Читайте також: «Змія почала жерти сама себе і, здається, швидко впорається»: журналіст про майбутнє путінської росії

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

1566

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів