У Львові намагалися викрасти прах відомого радянського розвідника-диверсанта Кузнєцова

У Львові невідомі здійснили спробу викрасти прах Миколи Кузнєцова — радянського розвідника, який діяв під ім'ям лейтенанта Пауля Зіберта та загинув у 1944 році на Львівщині під час перестрілки з бійцями УПА. Росіяни вже більше 20 років намагаються забрати його прах до рф, були навіть судові справи, але суд їм відмовляв.

«Якесь недолуге хотіло вкрасти прах Кузнєцова. Спроба невдала. Тепер працює поліція. Повторюсь. Кузнєцов нам не потрібен, але просто так — не віддамо. За деталями — до ГУР», — написав у соцмережах мер Львова Андрій Садовий.

Микола Кузнєцов (справжнє ім'я Никанор) був радянським диверсантом, спецагентом-ліквідатором та агентом НКВС. Він, зокрема, вбивав керівників німецької адміністрації в окупованих на той час фашистами українських містах, зокрема, у Рівному та Львові під час Другої світової.

З 30-х років минулого століття він активно працював з чекістами, ще до війни СРСР з Німеччиною був залучений до роботи відділу диверсій НКВС, стежив за дипломатами, удаваючи з себе німця Рудольфа Шмідта. За його участю у квартирі військово-морського аташе Німеччини в Москві Норберта Вільгельма Баумбаха був розкритий сейф і перезняті секретні документи.

Уберезні 1944 року на Львівщині групу Кузнецова зненацька захопили бійці УПА, які сприйняли переодягнених у німецьку форму диверсантів за дезертирів. Українські повстанці послали по перекладача, що для затриманих означало провал: Кузнєцов добре володів німецькою, а його супутники — ні. Тоді Кузнецов попросив закурити, і, за одієюз з версій, підійшов припалити від гасової лампи, витягнув з-під свого кашкета гранату й ліг на неї. За іншою версією — загинув при перестрілці.

Кузнєцов похований на Пагорбі Слави, його могилу неодноразово «відвідували» вандали.

Ексклюзивний матеріал «Гауляйтера України мав убити німець. Розвідник Кузнєцов був запасним»: історик про те, чиї останки покояться на Пагорбі Слави у Львові" читайте на сайті «ФАКТІВ».

Фото зі сторінки Андрія Садового

755

Читайте нас у Facebook