Випадковість чи закономірність? Вирішення кейсу Китаєво покаже, якою буде доля майбутніх девелоперських проєктів
Китаєво. Місцевість на півдні столиці, де розташована в тому числі і пам’ятка археології «Китаївське городище і курганний могильник» — територія, яка знаходиться у власності держави. Тут в могильниках, печерах і поселенні знаходять артефакти не тільки давньоруської, а навіть Залізної доби. Але поза охоронними зонами пам’ятки знаходяться орендовані ділянки, на яких девелопер KAN Development планував стартувати зі своїм проєктом. Наче закономірно — столиця росте, і зведення нових об’єктів — природний шлях розвитку великого міста. Але не все так просто. Одразу з’явились судові справи від Генпрокуратури, яка виступила в інтересах Мінкульту та КМВА з метою розірвати договори оренди і заморозити будь-які проєкти. Чекали на це 17 років, поки інвестор сплачував за оренду землі. Нещодавно в своїй колонці на тему розвитку території біля пам’ятки Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук висловив ті занепокоєння, які виникають при спогляданні такого перебігу подій.
Експерт пише про упередженість суспільства стосовно всіх девелоперів, без винятку. Нав’язане медіа уявлення про такі компанії, як щось загрозливе для міського простору, впливає і на тверезу оцінку ситуації з Китаєво — нікого не цікавлять деталі, лише сам факт можливого будівництва. А те, що вона відбудеться поза зоною охорони пам’ятки, випадає з інформполя.
«Про яке „обмеження користування пам’яткою“ може йти мова, якщо орендовані ділянки не зачіпають охоронні території. Про це свідчить проєкт зон охорони, затверджений Держслужбою національної культурної спадщини. І немає жодного документу, який би доводив зворотнє», — зазначає екперт.
Він прокоментував і радикальні думки, які транслюють деякі представники громадськості та наукової спільноти. А саме те, що для пам’ятки небезпечно, якщо будують навіть поруч з нею. Києву півтори тисячі років, тож все тут несе історичну цінність. Але ж досвід старих міст Європи доводить — нові будівлі цілком ефектно сусідять з історичними.
«Ніхто не втрачає свідомість, побачивши підземні паркінги або хайтеківські будівлі на територіях забудов з тисячолітньою історією. Нікого не лякають хмарочоси поруч з церквами. Питання лише у професійності архітекторів вписати нові будівлі в існуюче архітектурне середовище», — говорить Борис Кушнірук.
В цьому ж випадку навіть про «висотки» не йдеться — проєкт буде малоповерховим. Крім цього девелопер сприятиме розвитку історичної місцини і її популяризації, враховуючи вказівки влади, експертів та громади.
«Компанія готова виділити частину орендованої ділянки для роботи науковців, а також облаштувати на ній привабливу для туристів та місцевих атракцію, що має всі шанси стати новою візитівкою міста», — акцентує увагу Кушнірук.
На його думку, інвестиції бізнесу дадуть новий поштовх розвитку Китаєва. Навряд чи це станеться при поверненні землі в держвласність — у бюджету інші пріоритети, тож все лишиться, як було. Як саме — наочно демонструє стан самої археологічної пам’ятки.
«На жаль, ні держава, ні міська влада не мають коштів чи не вважають доцільним виділяти їх на її утримання, що вже говорити про наукові дослідження. Не потрібно бути провидцем, щоби передбачити, що у разі передачі орендованої інвесторами ділянки у держвласність, її доля буде ідентичною», — наголошує експерт.
Блокування реалізації девелоперського проєкту за такими сумнівними причинами ризикує стати сумною закономірністю, якщо влада, науковці і громада не дійдуть раціонального консенсусу з KAN Development. Далі це може зіграти злий жарт з майбутньою відбудовою України, яка потребує прозорості правил та гарантій для інвесторів і для більш масштабних та критичних проєктів.
218Читайте нас у Facebook
