Навіть тепловізійна камера бачить наші макети як справжню бойову техніку: ветеран налагодив виробництво унікальних фальш-цілей

- Я віддав армії 28 років, звільнився з війська цьогоріч, і вирішив зайнятись виробництвом макетів військової техніки для фронту,  — розповів «ФАКТАМ» ветеран Олег Костюков. — Для чого ці макети потрібні, сподіваюсь, знають всі чи майже всі — це, так би мовити, обманки для противника. Тобто муляжі танків, самохідних артилерійських установок, ракетно-зенітних комплексів, тощо. Але на вигляд вони такі ж самі, як справжні. Потрапить в об’єктив російського безпілотника така фальш-ціль, і ворог сконцентрує увагу і ресурси на її знищенні — буде гатити з гармат, направляти на неї дрони. А тим часом справжня військова техніка і її екіпажи залишаться непоміченими росіянами. Забігаючи вперед скажу, що макети, які розробила моя команда, навіть тепловий слід лишають, як справжні. Тож, якщо у темну пору доби наш муляж потрапить в поле зору російського нічного дрону, то його тепловізійна камера побачить в інфрачервоному діапазоні великий об’єкт, який випромінює тепло — як справжні танк або самохідна артилерійська установка.

«Заради достовірності намалювали на обшивці макета танка Leopard навіть подряпини, бруд, слід від берця»

- Уявіть ситуацію: екіпаж самохідної артилерійської установки (САУ) рушає на виконання бойового завдання і бере з собою наш макет, — продовжує Олег Костюков. — САУ дістається позиції стрільби. Поки одні хлопці виставляють координати, інші збирають наш макет і трошки його маскують. Далі виконують стрільбу і швиденько залишають те місце. Адже ворог веде контбатарейну боротьбу, тож слід якомога швидше їхати звідти. Противник вираховує, звідки стріляли і направляє туди дрон, камера якого фіксує там сліди гусениць, гільзи від снарядів і замасковану САУ (насправді — її макет). Російський командир наказує вдарити по ній дроном «Ланцет», який коштує десь 20−30 тисяч доларів. В результаті «Ланцет» уражає макет вартістю… три тисячі доларів. Проте головне навіть не гроші, а те, що фальш-ціль відволікла увагу противника від справжньої САУ, від її екіпажу, врятувала життя захисників.

— Чому ви зайнялися саме створенням макетів військової техніки? Ця тема вам близька?

- Так, адже я служив в інженерних військах. Тож фортифікація, маскування, макети — це якраз моє рідне. За фахом я інженер.

Муляжів військової техніки армії не вистачає. Тому в мене й виникла ідея, налагодити їх виробництво. Але ми з моїм товаришем почали не з виготовлення, а з того, що ми придбали й привезли одному з підрозділів ЗСУ чеський надувний макет радянського ракетно-зенітного комплексу «Стріла-10». Продовжувати їх купувати — дуже дорого (вартість одного комплекту 18 тисяч доларів). Зважте також, що обманути ворога надувний макет може тільки здалеку — якщо підлетить дрон з нормальною відеокамерою, то не важко розгледіти, що танк або, скажімо, САУ не справжні. Надувні мають ще цілу низку різних суттєвих недоліків. Тож ми вирішили спробувати виготовляти макети іншого типу за значно менші гроші. Вибрали таке інженерне рішення: збирати каркас (свого роду скелет) і обтягувати його спеціальною тканиною. Так в рази дешевше, і макети виходять більш реалістичними, ніж надувні.

Читайте також: «Холостяк» Будько розпочинає власну справу: як він розпорядиться грантом

РЕКЛАМА

— Каркас макетів робите з металу?

- Так, з металевих труб і профілів. Ми дійшли до цього рішення не одразу — почали з того, що виготовили каркас з пластикових труб. Але ця конструкція виявилась не достатньо міцною — через певний час розвалювалась від вітру. Тож врешті зробили вибір на користь металевих труб та профілів. Причому, їх з’єднання зробили максимально зручним: зводиш краї двох труб, притискаєш, спрацьовують спеціальні пружини і труби надійно схоплюються одна з одною. Тобто, зварювати або скручувати деталі між собою не треба — з’єднання відбувається завдяки пружинним механізмам, встановленим нам краях деталей. Завдяки такому рішення збирання макету потребує обмаль часу.

Металевих деталей для складання каркасу доволі багато. Зазвичай в таких випадках на них наносять номери, щоб складальникам було зручніше виконувати роботу. Ми придумали, як її ще більш спростити — заміть нанесення номерів фарбуємо металеві деталі в різні кольори та відтінки. Тобто, зелена деталь з’єднується з зеленою, червона — з червоною і так далі. Навіть не обов’язково знати цифри, щоб зібрати каркас — достатньо не бути дальтоніком (посміхається — Авт.).

— Скільки конкретно часу потрібно, щоб зібрати ваш макет?

- Три-чотири солдата впораються зі зборкою каркасу хвилин за п’ять (або навіть й швидше). Після того лишається натягнути на нього чохол з тентованої синтетичної тканини — і макет готовий для використання.

— Ця тканина має якісь особливі властивості?

— Так, вона легка, міцна (витримує чималі навантаження), вітронепроникна, не підтримує горіння і дуже цупка. Плюс — на неї зручно наносити фарбу.

— Хто розробив креслення для ваших моделей?

— Дивіться, першу 3D-модель військової техніки ми створили самі. Це забрало багато часу — десь два місяці. Тож вирішили, що надалі будемо купувати, адже ентузіасти в різних країнах вже виконали цю роботу і продають готові 3D-моделі радянських і західних танків, артилерійських установок, ракетно-зенітних комплексів.

Читайте також: На полі бою робитимуть ставку на комп’ютерні ігри: комбат про те, як модернізувати українське військо

— Зрозуміло. Купуєте готову 3D-модель. А що далі?

- Далі наш 3D-дизайнер розробляє за цією моделлю приблизну конструкцію каркасу майбутнього макету і передає інженеру, який безпосередньо займається металом. Інженер створює креслення вже реального «скелету» з труб та арматури. І передає їх 3D-дизайнеру, який накладає на каркас текстуру (розробляє проект обшивки «скелета» тканиною).

На цьому етапі можна вибрати камуфляж. Якщо це макет німецького танку Leopard, то в принципі можна взяти камуфляж як в Бундесвері (армії ФРН — Авт.). Але в ЗСУ всі Leopard перефарбовані, тому ми зупинилися на українському варіанті камуфляжу. До того ж намалювали катки, люки і маленькі лючки, вихлопні труби, подряпини і бруд, відбиток від берця тощо.

«В нашій команді є учасники, з якими очно я ще жодного разу не зустрічався. Адже в проекті беруть участь люди, які мешкають в різних куточках України»

— Про нюанси технології можна ще довго розповідати, — продовжує Олег. - Скажу лише, що на певному етапі підключається швачка. Вона розрізає тканину з принтами на потрібні деталі і зшиває їх у готовий виріб, оснащуючи його застібками, блискавками та липучками. Виходить тент, який ми приміряємо на каркас. Важливо, що конструкція зроблена так, що муляжі танкових гармат тримаються без зовнішніх підпорок — заради достовірності.

— Скільки важать ваші макети?

— Металевий каркас важить десь 200 кілограмів. Це не багато. А розміри макетів чималі (десь три на сім метрів). Тому при сильному вітрі макети може навіть здувати. Тож доводиться кріпити їх до землі.

— Скільки часу треба для виготовлення одного макету?

- Ми використовуємо придуманий ще видатним підприємцем Генрі Фордом конвеєрний спосіб виробництва і це дозволяє значно пришвидшити процес. В результаті виготовляємо від 20 до 30 макетів на місяць.

Читайте також: Навіть сто пакетів санкцій не дадуть бажаного результату: запропонована нова стратегія для нищівного удару по російській економіці

— Завдяки чому вдається добитися, щоб макет лишав тепловізійний слід, як справжня бойова техніка?

— Ставимо в середину армійські каталітичні пічки. Завдяки цьому модель нагрівається десь до 60 градусів. Це створює для тепловізійної камери ілюзію, що в танку тільки що виключили двигун.

— Який у вас асортимент макетів?

- Ми створили макети семи видів військової техніки. За потреби можемо розширити номенклатуру.

— Я правильно розумію, що ці сім найзатребуваніші на фронті?

— Так. Це два види танків: Leopard і Т-64. Радянський ракетно-зенітний комплекс «Стріла-10». І самохідні артилерійські установки.

— Ви сказали, що ваші макети САУ коштують близько три тисячі доларів за штуку. Де знаходите фінансування?

— Співпрацюємо з благодійними фондами, збираємо донати, відкриті до співпраці зі всіма, хто виявляє цікавість. А першу модель зробили своїм коштом.

Читайте також: Як агент КДБ «Михайлов» придумав «русскій мір»: з чиїх слів віщає путін, коли несе маячню про Україну

— У вас великий колектив?

— У нас є кістяк команди (понад 10 чоловік), плюс за потреби ми розміщуємо замовлення на підприємствах швейного профілю.

— Я так розумію, до цього проекту ви не мали досвіду підприємницької діяльності?

- Не мав. Робити перші кроки в організації виробництва без відповідного досвіду складно. Але була чітка зрозуміла мета, і я її зі своїм колективом досяг. На цьому шляху були вивчення 3D-моделювання, пошук спеціалістів, відбір тканини, пробний друк на декількох типах тканини… Далі робили каркас з пластикових труб. Але, як я вже сказав, вони не підійшли, бо лопалися. Спробували труби з пропілену. Непоганий варіант, але їх важко нарізати. Тож зупинили вибір на металевих. Тобто на кожному етапі з’являлися виклики, але ми з ними впорались.

Що ще сказати про нашу команду? В ній є учасники, з якими очно я ще жодного разу не зустрічався. Адже в проекті беруть участь люди, які мешкають в різних куточках країни — від Харкова до Чернівців. Виходить так, що в одному місті закуповуємо тканину, пересилаємо її в інше, де на ній наносять зображення. Звідти відправляємо швачкам, які її зшивають, а потім відсилають на місце остаточної зборки макетів. Поки що всі разом ми не збиралися.

— Скільки макетів необхідно війську?

— Припустимо, той чи інший підрозділ має 10 танків, тож йому потрібно не менше 10 макетів (краще більше). Виставив їх на запасні позиції, і хай ворог зметикує, чи справжні вони, чи варто витрачати на них безпілотники та снаряди. Завдяки цій військовій хитрості збережете більше справжньої військової техніки.

Раніше «ФАКТИ» писали про створенння унікальної системи «Цвях», що зберігає життя воїнів. Адже завдяки їй кулеметник може вести вогонь, перебуваючи за 200 метрів від кулемета.

На фото у заголовку макет САУ в зібраному вигляді

Фото надано Олегом Костюковим

365

Читайте нас у Facebook