Ексдетективи НАБУ, які через «ручні» конкурси стають топпосадовцями, доводять держкомпанії до банкрутств, — Олег Постернак
Політичний експерт Олег Постернак заявив, що конкурсні процедури створюють механізм зовнішнього впливу на ключові державні органи. Політолог вважає, що залучення працівників НАБУ до оцінки кандидатів, серед яких є чинні працівники бюро, — це інструмент концентрації влади в руках однієї структури. В результаті, на його думку, країна отримує неефективних управлінців та збиткові інституції, як це сталося з Укрзалізницею після призначення ексдетективів на керівні посади.
Постернак наголосив, що, наприклад, комісія, яка обирає голову Державної митної служби України уклала меморандум з НАБУ для перевірки кандидатів. Однак серед учасників конкурсу є чинні працівники бюро, що створює корупційний ризик.
«Ззовні все виглядає наче ок. А в реальності — це яскравий кейс, коли наші іноземні партнери створюють потенційні корупційні ризики ймовірними діями наших „антикорупціонерів“. Вірогідно, в обмін на контроль над органами державної влади в Україні», — вважає експерт.
На його думку, через такі кроки комісія розростається до великої кількості людей, які не підпорядковуються Україні. А конкурси перетворюються на «рейдерство» державного органу.
«Що маємо у підсумку? Хлопці-іноземці разом рейдерять цілі органи влади, щоб управляти ними з-за кордону. Це вже держзрада чи ще демократія? Бо дуже схоже на замах на концентрацію влади однією структурою, на яку впливають з зовні країни», — йдеться у дописі.
Подібна практика часто має негативні наслідки, констатує Пастернак. Як приклад, він навів ситуацію в Укрзалізниці, де за час керівництва ексдетектива НАБУ Михайла Риковцева (обіймає посаду керівника Директорату з економічної безпеки УЗ) було зафіксовано тільки влітку минулого року майже 80 мільйонів збитків на закупівлях дизельного пального, вугілля та вагонів.
Крім того, за словами експерта, аналогічна ситуація спостерігається й після призначення старшого детектива НАБУ Тараса Лікунова на посаду заступника директора з корпоративної безпеки УЗ.
«При цьому, статтю 26 Закону „Про запобігання корупції“, яка прямо забороняє протягом року після звільнення працювати у компаніях, щодо яких посадовець здійснював контроль або нагляд, в НАБУ вирішили не помічати. А як тут помітиш, коли сестра Лікунова, Олена Щербан, членкиня „Центру протидії корупції“. Нормальна корупційна вертикаль під вивіскою антикорапшена», — зазначає Постернак.
Загалом, після зміни керівництва, Укрзалізниця отримала 7,3 млрд грн чистого збитку у 2025 році. Крім того, погіршився операційний результат компанії: 3,82 млрд грн операційного збитку проти 4,17 млрд грн операційного прибутку у 2024 році.
Раніше народний депутат VIII скликання Борислав Береза зазначив, що в антикорупційних органах діє принцип «свій свого не здає».
Фото Facebook
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
544Читайте нас у Facebook
