Шахраї стали діяти точніше: які схеми будуть найбільш небезпечними для клієнтів банків у другому півріччі
В Україні активізувалися шахраї, які обманюють клієнтів банків, і хоча формально кількість обманів падає, збитки від них зростають. Відбувається це тому, що фінансове шахрайство стає дедалі технологічнішим, швидшим і більш персоналізованим.
Зловмисники рідше діють «навмання» і частіше підлаштовують свої сценарії під конкретну людину: її покупки, користування банківськими сервісами, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах або навіть коло спілкування. Про це «ФАКТАМ» розповіла заступниця голови правління банку «Глобус» Ганна Довгальська.
За її словами, головна небезпека сучасного шахрайства полягає як у технічних інструментах і засобах, так і в тому, що шахраї все частіше змушують клієнта власноруч «ділитися» даними про власну платіжну картку, навіть повідомляючи коди підтвердження операцій.
Вона нагадала, що за офіційними даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних дій та шахрайських операцій з платіжними картками зменшилася на 5% - до 256 тис. операцій. Водночас загальна сума збитків зросла майже на чверть — на 24%, до 1,4 млрд грн.
На думку фахівчині, для аналізу рівня карткових злочинів важливий ще один показник — це середній розмір однієї незаконної операції. У 2025 році він збільшився на 30% і склав у середньому 5,5 тисячі гривень проти 4,2 тисячі гривень у 2024 році.
Що змінилося у поведінці шахраїв у першому півріччі 2026 року
За даними Ганни Довгальської, у першому півріччі 2026 року ключова тенденція полягала в тому, що карткові зловмисники все частіше будували свої схеми не лише навколо спроб отримати карткові дані, а й психологічного тиску на клієнта.
За її словами, клієнтам слід бути особливо уважними до повідомлень про «блокування картки», «підозрілу операцію», «соціальну допомогу», «компенсацію», «нову виплату» або «термінову перевірку даних». Такі повідомлення часто містять посилання на підроблені сторінки, які можуть імітувати сайти банків, державних сервісів, маркетплейсів, служб доставки тощо.
Окрему увагу радить звертати на купівлю та продаж в інтернеті. Шахраї часто переконують продавця перейти за посиланням «для отримання оплати» або покупця — «для підтвердження доставки». Насправді такі зайві «рухи» — це не що інше, як спроба зібрати карткові дані, паролі або коди підтвердження.
- Клієнтам слід завжди пам'ятати про просте правило: банк ніколи не просить назвати PIN-код, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу або код з SMS. Якщо під час розмови вас кваплять, лякають блокуванням рахунку або переконують негайно щось підтвердити — це перша ознака того, що вас планують обдурити, — підкреслила банкірка.
Найпоширеніші схеми 2026 року: як вони працюють
Однією з активних схем залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про «підозрілу операцію», «спробу зняти кошти» або «необхідність терміново захистити рахунок». Далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта самостійно переказати гроші на «безпечний рахунок».
Друга поширена схема — фішинг. Клієнт отримує повідомлення з посиланням на фейкову інтернет-сторінку, яка зовні дуже схожа на офіційний сайт банку, державної установи, маркетплейса або служби доставки. Після введення реквізитів картки, логіна, пароля або одноразового коду ці дані потрапляють до шахраїв.
Ганна Довгальська нагадала про найновіший гучний випадок: на початку червня громадяни масово отримували на електронну пошту та через месенджери фальшиві рахунки на оплату електроенергії, нібито надіслані від імені Міністерства енергетики України.
Третій напрямок — фальшиві «виплати» та «компенсації». Користувачеві пропонують отримати допомогу, соціальну виплату, повернення коштів або бонус. Але для цього нібито потрібно перейти за посиланням і підтвердити картку. Насправді мета одна — отримати доступ к фінансовим даним.
Четверта група схем пов'язана з соцмережами та месенджерами. Шахраї зламують акаунти знайомих і надсилають прохання терміново переказати гроші. Часто такі повідомлення виглядають справжніми, тому що вони надходять від реальної людини з контактного списку.
Також зберігається ризик SIM-swap (заміни SIM-картки) — перехоплення або перевипуск фінансового номера телефону. Це особливо небезпечно, якщо до номера прив'язаний мобільний банкінг, пошта або інші фінансові послуги.
Як діяти, щоб вас не ошукали
Дзвінок з банку
Потрібно покласти слухавку і самостійно передзвонити до офіційного контакт-центру банку за номером, зазначеним на сайті банку або на звороті картки.
Повідомлення «картка заблокована»
Не можна називати CVV, PIN-код, SMS-коди, паролі або логіни. Блокування або статус картки необхідно перевіряти тільки в офіційному додатку банку або через контакт-центр.
«Виплата», «компенсація», «допомога»
Не слід переходити за посиланнями з отриманих SMS-повідомлень. Інформацію про будь-які виплати слід перевіряти лише на офіційних державних чи банківських ресурсах.
«Родич у біді» або «знайомий просить терміново переказати гроші»
Потрібно зателефонувати цій людині або її близьким, щоб самостійно переконатися, чи дійсно існує нагальна потреба у вашій допомозі. Не варто перераховувати гроші поспіхом лише на підставі повідомлення в месенджері.
Продаж товарів на маркетплейсі
Продавцю не потрібно вводити дані картки на сторонніх сторінках «для отримання коштів». Для зарахування переказу достатньо номера картки або IBAN, але не CVV-коду, PIN-коду чи паролів.
Підозрілий сайт
Слід уважно перевіряти адресу сторінки, домен, наявність зайвих символів або помилок у назві. Не слід вводити карткові дані на сайтах, які викликають навіть мінімальний сумнів.
Злам акаунта в месенджері
Слід увімкнути двофакторну автентифікацію, використовувати складні паролі та перевіряти будь-які незвичні прохання від знайомих через інший канал зв'язку.
Підозра на шахрайство
Потрібно негайно заблокувати картку, звернутися в банк, зберегти SMS-переписку, посилання, номери телефонів та всю інформацію, яка може допомогти в ході розслідування.
Раніше у Нацполіції розповіли, які найбільш поширені схеми шахрайства використовують ошуканці.
63Читайте нас у Facebook
