«Нова кров» чи вимушений хід? Чому Драпатий очолив ЗСУ на піку громадських протестів
Командувач Угрупування об'єднаних сил генерал-майор Михайло Драпатий став новим Головнокомандувачем ЗСУ замість Олександра Сирського. Про що повідомив президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні за 21 липня.
Як зазначив для «ФАКТІВ» військовий експерт Дмитро Снєгирьов, Михайло Драпатий — це вольова, енергійна людина, яка не боїться брати на себе відповідальність. Снєгирьов заочно знайомий із генералом з 2014 року, коли забезпечував оперативний супровід бойових дій у Луганській області.
«Драпатий там себе блискуче проявив: у серпні 2014-го підрозділ Драпатого опинився у щільному вогневому кільці на кордоні на Луганщині під постійними обстрілами з території росії. Виявивши особисту ініціативу та взявши на себе відповідальність, Драпатий успішно вивів з оточення 260 бійців та понад 30 одиниць бойової техніки, здолавши під ворожим вогнем шлях у 160 кілометрів. Це справжній бойовий офіцер, який пройшов усі щаблі від самого низу. Він чудово розуміє, що таке Збройні сили України, сама структура, її плюси та мінуси. Михайло Драпатий вже неодноразово проявляв себе як кризовий менеджер», — зазначає експерт.
Так, відразу після початку повторного масованого наступу росії на півночі Харківщини бригадного генерала Драпатого призначили командувачем оперативно-тактичного угрупування військ (ОТУ) «Харків». Під його керівництвом Сили оборони змогли оперативно зупинити просування російських військ у районі Вовчанська та Липців, повністю зірвавши стратегічні плани ворога з глибокого прориву.
Крім того, був Покровський напрямок, де українські сили провели контрнаступальні дії та знизили темпи просування росіян. Під його стратегічним керівництвом Сили оборони провели низку локальних контрнаступальних дій, які суттєво уповільнили рух окупаційних військ і завадили швидкому прориву безпосередньо у Покровськ. А це говорить про його організаційні здібності.
Водночас новому Головнокомандувачу доведеться працювати в умовах складної ситуації на фронті. Найбільші виклики зосереджені на Донеччині — на Костянтинівському, Лиманському та Слов'янському напрямках, де становище погіршується.
Проте ефективність Драпатого, як вважає Дмитро Снєгирьов, залежатиме не лише від його особистісних якостей. Головне питання — чи дозволять новому Главкому сформувати свою команду та проводити необхідні зміни у Генеральному штабі, системі планування та безпосередньому управлінні бойовими операціями.
Окремим фактором є можливі інформаційні та політичні атаки. З ними раніше стикалися і Валерій Залужний, та Олександр Сирський, незалежно від ефективності їхньої роботи.
Варто зазначити, що кадрові рішення часто ухвалювалися Головнокомандувачем не з військових, а виключно з політичних міркувань. Саме тому Драпатому важливо отримати достатньо повноважень, щоб його не зв'язували по руках зовнішнім тиском та публічними кампаніями.
«Окремо звертаю увагу на можливе призначення Євгена Хмари міністром оборони. Поява представника спецслужб на чолі оборонного відомства може створити окремий центр впливу та стати своєрідною противагою новому Головнокомандувачу», — пояснює експерт.
За його словами, система, за якої існує кілька центрів впливу, використовувалася ще за часів Леоніда Кучми: одну впливову фігуру врівноважують іншою. Тому призначення Хмари можна розглядати саме як противагу Драпатому. Якщо призначають генерала СБУ, це означає збільшення можливостей спецслужб. Втім, яке відношення СБУ має до Міністерства оборони? Це абсолютно різний функціонал.
«У цьому контексті я скептично оцінюю подальші перспективи Михайла Федорова. Припускаю, що колишнього міністра оборони могли використати для загострення конфлікту із Сирським, проте повертати його на посаду вже не планують. Федоров тепер не розуміє, чому його не повертають на посаду міністра. Тому що використали — і все. Його завдання було торпедувати Сирського, не більше. Якщо людина за пів року не зрозуміла свого функціоналу, для чого її призначали, це вже питання безпосередньо до Федорова», — додає експерт.
Постійні зміни керівництва Міністерства оборони не сприяють стабільній роботі. Кожен новий керівник відомства приводить свою команду, якій потрібен час, щоб розібратися у функціоналі та налагодити взаємодію з військовим командуванням.
П'ятий міністр оборони за цей період не створює нормальних робочих відносин у самому міністерстві. Команді нового міністра навіть за умов війни необхідно мінімум місяць-два, щоб вивчити ситуацію. Це ще одна проблема, з чим може зіткнутися Михайло Драпатий.
«Зміну військового керівництва на тлі «картонних» протестів я оцінюю більш ніж критично. Спроби пояснити кадрові рішення як відповідь на настрої вулиці можуть розмивати відповідальність самої влади. Гра в демократію — «ми почули вулицю» — в умовах війни згубна для держави. Драпатому фактично дають зрозуміти на прикладі Сирського, що він залежить від настроїв вулиці. Начебто подальші кадрові рішення прийматимуться з урахуванням настроїв українського народу. Але це фактично нівелювання чи перекладання відповідальності: мовляв, не ми вимагали відставки Сирського. На мій погляд, подальші події покажуть, що насправді стояло за призначенням нового Головкому — реальне зміцнення обороноздатності чи приховане «полювання на відьом», — резюмував Дмитро Снєгирьов, побажавши також новому головкому ЗСУ передусім витримки.
Як повідомляли «ФАКТИ», колишній радник міністра внутрішніх справ та глави Офісу президента, а нині військовий ЗСУ Віктор Андрусів розповів, що зміниться в українській армії після призначення нового головнокомандувача генерал-майора Михайла Драпатого.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
53Читайте нас у Facebook
