«перемога або смерть»
За увесь час мого безпосереднього знайомства з парламентськими реалiями в Українi такого «Версалю», який задемонстрував 7 жовтня 2004 року народний депутат i голова Тимчасової парламентської слiдчої комiсiї з розслiдування обставин отруєння кандидата на пост Президента України пана Ющенка Володимир Сiвкович, я ще не спостерiгала.
Як на мене, цей звiт -- справжнiй раритет куртуазностi на тему «як щось пояснити, майже нiчого не пояснюючи. » Надто тендiтна смислова структура його звiту нагадала менi слова давнього шлягеру: «В каждой строчке только точки… »
Бо й справдi, усвiдомити, яким був стан здоров'я пана Ющенка вiд 4 до 17 вересня, коли в його виборчому оточеннi визрiла бомбова думка про замах на життя кандидата способом отруєння (як про це заявив того ж таки 17 вересня найголовнiший бойовий побратим Вiктора Андрiйовича -- Олександр Зiнченко), -- практично неможливо.
Наелектризованому парламенту i шокованому електорату треба акуратно, в хронологiчному порядку пояснити, що ж за цей час насправдi вiдбувалось iз здоров'ям кандидата у президенти, якi недуги були дiагностованi у нього в Українi, а потiм у Австрiї, не минаючи базової картини здоров'я пана Ющенка до 4 вересня, яка напевне прочитується з його медичної картки. Адже йшлось про спробу вбивства -- сам Вiктор Андрiйович так пояснював тяжке погiршення свого стану.
Я iз свого власного досвiду знаю, що, споживши разом з друзями одного й того ж кавуна, зазнала тяжкого отруєння з усiма наслiдками. Причина -- загострення холiциститу на той час вирiзнило мене єдину з усього товариства саме таким прикрим чином. Та й часто-густо буває, що одного грип чи iнша напасть хапає, а другого поряд -- минає, завдяки стану здоров'я взагалi, а на той момент -- зокрема…
Але нам усiм -- зась знати щось осмислене про здоров'я пана Ющенка, його хронiчнi чи гострi недуги у розпалi «отруйного сюжету», оскiльки Вiктор Андрiйович у письмовiй формi категорично заборонив головi слiдчої комiсiї пану Сiвковичу «надавати iнформацiю щодо стану мого здоров'я, в тому числi iнформацiю, зазначену у моїй медичнiй картцi, будь-кому без мого письмового дозволу. » А що на такий дозвiл годi було сподiватись, то пану Сiвковичу у тому ж листi кандидат нагадав, що у випадку поширення такої iнформацiї, та ще й у публiчному виступi, його чекає вiдповiдальнiсть за статтею 182 Кримiнального кодексу України.
Тому й у звiтi такий «Версаль»: «6-го вересня особистий лiкар Шишкiна дiагностувала (не говоримо що)»; «Ющенко скаржився на бiль у спинi, грудях, йому було поставлено дiагноз … »; «Далi у мене йдуть результати, дiагнози -- пропускаємо… »; «Про дiагноз не говоримо… » -- а про що ж говоримо, панове?! Виключно i тiльки про замах на життя пана Ющенка способом отруєння, який уже пiд кiнець засiдання модифiкувався у заявi пана Зiнченка у «пiдозру про застосування бiологiчної зброї?!» А може, ще з'явиться можливiсть виявити дуже локальний i дуже спрямований, ну майже цiлком камерний, ядерний вибух, що спричинив тяжке радiацiйне отруєння органiзму кандидата?!
Це i справдi було б смiшно, якби не було так сумно. Адже йдеться про живу людину i про те, що їй було вкрай погано, а один з найближчих соратникiв Вiктора Андрiйовича -- пан Плющ в розпалi недуги 8 вересня частує кандидата салом iз часником, потiм той вiдвiдує сауну, отримує сеанс масажу, а уже ввечерi вражає журналiста «Файненшнл таймс» Тома Варнера шепелявою та нерозбiрливою дикцiєю. I вже вкрай хворого, з перекошеним обличчям Вiктора Ющенка вiдтранспортували до Вiдня. I тут починаються дивнi нашоукраїнсько-вiденськi пiруети.
Як вiдомо, 17 вересня Олександр Зiнченко впевнено оголосив, що є достатньо доказiв того, що була спроба замаху на життя кандидата.
29 вересня агентство Рейтер, посилаючись на австрiйську клiнiку «Рудольфiнерхаус», повiдомило, що твердження про отруєння Ющенка є безпiдставним, цитуючи заяву клiнiки вiд 28 вересня: «Неправдива iнформацiя про те, що пана Ющенка отруїли, отримала широкий розголос в Українi i пiдхоплена зарубiжною пресою, яка безпосередньо посилалася на нашу клiнiку».
А 4 жовтня австрiйськi лiкарi вiдрiкаються вiд заяви 28 вересня 2004 року i роблять нову, в якiй кажуть: «Поки що неможливо нi пiдтвердити, нi виключити незумисного або зумисного отруєння. » З цього приводу виборчий штаб Ющенка звинувачує i Рейтер, i Слiдчу парламентську комiсiю у фальсифiкацiї заяви клiнiки «Рудольфiнерхаус» вiд 28 вересня.
Голова комiсiї В. Сiвкович звертається 5 жовтня 2004 року до агенства Рейтер з проханням прояснити справу iз «фальсифiкацiєю заяви вiд 28 вересня. »
Рейтер 6 жовтня 2004 року надсилає письмову вiдповiдь, що заява вiд 28 вересня була «пiдтверджена лiкарями цiєї клiнiки i прес-службою, яка працює вiд iменi клiнiки. 4 жовтня 2004 року австрiйськi лiкарi, пов'язанi з цiєю справою, вiдреклись вiд заяви, зробленої 28 вересня. Це їх право вiдкликати ранiше сказане, якщо вони так бажають. Але це не значить, що попередня заява не є аутентичною, i що нi лiкарi, нi клiнiка нiколи нiчого такого не заявляли».
I що далi? Якою ж буде нова заява виборчого штабу пана Ющенка пiсля публiчного виступу 9 жовтня президента клiнiки «Рудольфiнерхаус» Мiхаеля Цимпфера i вiдомого австрiйського невропатолога доктора Генрiха Бiндера, де було сказано, що у клiнiцi немає жодних доказiв про отруєння чи застосування проти Ющенка бiологiчної зброї?! Може, пан Цимпфер ще раз вiдкличе заяву? А що робити iз визнанням медичного директора клiнiки Лотара Вiке про те, що представники штабу Ющенка вимагали вiд нього, щоб до 21 листопада (день другого туру президентських виборiв в Українi) вiн не давав жодної iнформацiї? «Я не готовий бути iнструментом передвиборних iнтриг в Українi», -- сказав доктор Вiке i звернувся до австрiйської влади, котра одразу ж призначила йому охорону.
Австрiйськi правоохоронцi врештi вилучили з клiнiки медичну документацiю пацiєнта Ющенка. Може, i цього разу «Захiд нам поможе» дiзнатись, що ж воно таке дiється у нас…
Господи, пошли ж «благорозумiє» або хоч трохи глузду отим українцям, якi так шпетять перед усiм свiтом батькiвщину i ставлять людину, яку визначили своїм лiдером, перед нездоланними для її фiзики i психiки випробуваннями заради групового захоплення влади пiд залiзним проводом новiтнiх патрiотiв Червоненка-Порошенка-Зiнченка-Турчинова!
Я, як посполитий представник електорату, таки хочу знати, який стан здоров'я пана Ющенка, оскiльки вiн «со товарiщi» має намiр керувати Україною, котра є альфою i омегою мого життя.
Добре пам'ятаю, як у час свого депутатства, коли йшлося про новi виборчi закони, я, грунтуючись на практицi цивiлiзованих країн, намагалась внести статтю про необхiднiсть вiдкритої достовiрної iнформацiї про стан фiзичного i психiчного здоров'я кандидата. Адже суспiльство повинно знати, що за державне кермо стане людина -- принаймнi не менш адекватна, нiж власники прав на керування автомобiлем.
Але нiчого з того не вийшло. Може, i з тiєї причини, що i тодi, як i пiзнiше, мали мiсце явнi клiнiчнi вiдхилення в неврологiчнiй i психiатричнiй сферi у частини народних обранцiв. Я вже не кажу про афектованих осiб, якi час од часу забавляли депутатiв i виборцiв прилюдним мордобиттям i демонстрацiєю суїцидних намiрiв, категорично безвiдповiдальними психопатичними заявами тощо.
I ось нинi маю пiдтвердження власної рацiї, спостерiгаючи з належною дозою iронiї i смутку полiтичний детектив у стилi Д. Донцової.
Як представник тiєї частини електорату, яка власнi вуха принципово не використовує для навiшування полiтичної локшини, звертаюсь до шановного пана Сiвковича: вiдмовтесь вiд куртуазних трикрапок у публiчному звiтi i розставте усi крапки над «i», оприлюднюючи фаховi медичнi висновки, дiагнози, усi достовiрнi данi про стан здоров'я кандидата в президенти.
Хтозна, можливо, така гласнiсть допоможе самому Вiктору Андрiйовичу позбутись багатьох проблем, а насамперед надмiрної жорсткостi опiки i специфичного iмiджмейкерства соратникiв, котрi стосовно свого лiдера, схоже, сповiдують гладiаторське гасло «Victoria o muerte!» -- «Перемога або смерть!»
Читайте нас у Facebook
