Профессор Наталия Шумарова: «Якщо треба щось попросити, вживаємо вислів „будь ласка“, який пишемо без дефіса»
Сегодняшний выпуск «Уроков украинского» необычный. Доктор филологических наук, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова предложила провести воображаемый диалог между украиноязычными людьми и проследить, какие ошибки могут подстерегать их на разных этапах беседы.
— Наталіє Петрівно, про що говоритимемо сьогодні?
— Про ввічливість, але, звичайно, з мовного погляду. І відповідатимемо на питання читачів. Почнемо з правил успішного спілкування. Ми вже розповідали читачам, що нормативними формами вітання є доброго ранку, але добрий день, добридень, добрий вечір. І такі форми зумовлені традицією. Це, якщо можна так сказати, вхід у спілкування, етап налагодження контакту.
— А далі звертаємося до співрозмовника, називаючи його на ім'я…
— Так. Або на ім'я по батькові. До військових, міліціонерів можна звертатися, називаючи їхнє звання, до науковців — посаду. Наприклад, пане лейтенанте, пане професоре, пане директоре.
— А які труднощі чатують на мовця на цьому шляху?
— Необхідно правильно утворити форму кличного відмінка. Якщо з іменами Микола, Іван, Володимир мовці можуть «впоратися» легко, то такі імена, як Сергій, Андрій, а тим більше Ігор чи Олег викликають у деяких неабиякі труднощі. Часто кажуть Сергіє, Андріє, або й зовсім не відмінюють імена, вживаючи називний відмінок, що, безсумнівно, є помилкою.
— Нагадаємо читачам, як правильно?
— Ці імена відмінюються, як іменники другої відміни м’якої групи. Тому ми повинні сказати Сергію, Андрію. А до Василя звернутися Василю. До м’якої групи належить також ім'я Ігор. Але Правопис (наш нормативний кодекс!) фіксує кличний відмінок Ігоре — і ми мусимо вживати саме такий варіант, хоча логічною, з погляду граматики, є форма Ігорю. Проте закон є закон.
— Знаю, що мовці часто сумніваються, як правильно утворити кличний відмінок імені Олег.
— На сьогодні уживаними є обидві форми — Олеже і Олегу.
— А як у нас на мовному фронті з жінками?
— Є певні труднощі й у вживанні жіночих імен. Так, імена Наталя та Наталія, що відповідають російським Наталья и Наталия, мають різні закінчення в кличному відмінку: Наталя — Наталю, Наталія — Наталіє.
— Розмова наших уявних мовців продовжується…
— А тому говоримо про інші правила. Упродовж офіційної розмови інколи доводиться переривати довгий монолог співрозмовника чи не погоджуватися з ним, уживаючи вислови: «Прошу вибачити, але…» або «Перепрошую, проте…», щоб повернутися до конкретної теми розмови. Можна сказати також «даруй» чи «даруйте». Це форма перепрошення за різкість чи грубість. Якщо треба щось попросити, вживаємо вислів «будь ласка», який пишемо, до речі, без дефіса.
— Прощаємося?
— Усі формули такого типу в українській мові є зичливими, оскільки передають побажання здоров’я, усіляких гараздів, сподівання зустрітися в майбутньому тощо. Найбільш нейтральною є формула «До побачення», але вибір слів для завершення розмови залежить від статусу й ролі мовців, тону спілкування тощо. У будь-якому разі «ввічливу крапку» поставити необхідно й спокійне «До побачення» добре виконує свою функцію.
— Але ми з вами перед цим відповімо на питання читача щодо невідмінюваних форм у рекламі прального порошку «Галинка».
— На жаль, я не дивлюся рекламу. Можу сказати, що принцип має бути однаковим щодо будь-яких текстів. Є загальне правило: власні назви, що поєднуються з родовою назвою, виступають прикладкою і позначають неживий предмет, не відмінюються. Газета «ФАКТИ» — газетою «ФАКТИ», журнал «Вітчизна» — журналом «Вітчизна»… Відповідно пральний порошок «Галинка» — пральним порошком «Галинка» (але прати «Галинкою»). Таке саме правило діє, коли йдеться про назви гір, озер, станцій, планет: під горою Говерла, на станції Мотовилівка, на планеті Марс. Водночас назви міст відмінюються, якщо це не географічні чи військові тексти: в місті Києві. З думкою дописувача, що помилки в рекламі (як і взагалі в радіо- та телеефірі) згубно впливають на мовну свідомість мовця, я повністю погоджуюсь. Що робити, аби їх було менше? Газета «ФАКТИ», наприклад, створила цю рубрику…
7580Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected]. Ответы мы будем публиковать в следующих выпусках.
Читайте нас в Facebook
