- 05:42 Принц Гаррі «знайшов винних» у розколі королівської родини
- 05:41 Просто й дуже смачно: Наталя Калніна розповіла, як приготувати закуску зі звичайного буряка
- 26.07 22:26 Дуже смачний суп із цвітної капусти: ніжний та ароматний
- 26.07 22:02 Дружина Віктора Павліка зізналася, чому артист вагається щодо народження другої дитини
- 26.07 21:33 Важливий процес: три найбільші переваги офлайн-шопінгу, про які ви не замислювалися
- 26.07 21:04 В Україні змінили умови надання відпустки при народженні дитини: адвокат пояснив нюанси
- 26.07 20:45 Завжди був готовий підставити плече: під Харковом загинув воїн з Хмельниччини
- 26.07 20:24 Дуже незвичайний салат з кабачками: вам точно сподобається ця бюджетна та корисна страва
- 26.07 20:14 Світло не вимкнуть до вечора: стало відомо, як 27 липня «знеструмлюватимуть» українців
- 26.07 20:04 Катастрофа: на ринку праці в Україні не вистачає понад чотири мільйони працівників
- 26.07 19:54 Як росіяни вбивали українських полонених у Оленівці у липні 2022 року: подробиці розслідування Associated Press
- 26.07 19:43 Секрети досвідчених городників: навіщо надягають целофанові пакети на зелені помідори на грядках
![](http://fakty.ua/photos/article/24/74/247472w540zc0.jpg)
Із експозиції «Shvets Museum»
Часто смотрю на эту поразительно красивую композицию с валенсийскими детками. Ну, во-первых, потому что она стоит у нас дома в столовой. И во-вторых, потому что в столовой стоит и сувенирная бутылка заморского рома, на которой вместо наклейки — фотография моих младших сыновей, восседающих на красавцах-лошадях… Историю с этими лошадями мы не забудем, наверное, никогда в жизни. В Доминиканской Республике нас уговорили отправиться на конную экскурсию к горному водопаду. Стоила экскурсия недорого, день был замечательно-солнечным… Короче говоря, долго нас уговаривать не пришлось. Ехали мы часа два или три. На лошадях сидели впервые в жизни, поэтому одно место «намуляли» сразу.
Возле горного водопада, когда мы пытались прийти в себя, после стрессового восхождения, стало еще страшнее. Не за себя — за мальчишек-провожатых, бесшабашно прыгавших с большой высоты в прозрачную горную воду, из которой торчало огромное количество острых скал!.. К счастью, все обошлось. И на водопаде, и на горной тропе, спускаться по которой оказалось куда тревожнее, чем подниматься. Андрюша ехал на своей лошади с пацаненком, похожим на него, как две капли воды… Когда, прощаясь, мы дали нашим провожатым немного денег и угостили их мороженым, которое они себе и по большим праздникам не могут позволить, они нас благодарили так долго и так искренне, что все невзгоды опасной горной экспедиции тут же отошли на задний план. В памяти осталась только необычная картинка — наши дети на стройных лошадках, немного уставшие и очень счастливые от того, что все закончилось благополучно.