- 25.04 22:25 Салат з броколі та сиру фета: чудова ідея до Великодня за рецептом відомої співачки
- 25.04 21:58 «Боже мій, я справді це зробила?»: Ріанна зізналась, про що найбільше шкодує
- 25.04 21:30 Зверніть увагу на ці рослини: як боротися з зараженням кімнатними мухами
- 25.04 21:02 Рутинна робота підвищує ризик деменції: оприлюднено результати масштабного наукового дослідження
- 25.04 20:49 Чарівна Дар'я Білодід принесла Україні золоту медаль чемпіонату Європи
- 25.04 20:43 Два роки рідні сподівалися на диво: стало відомо про загибель на Луганщині воїна з Гайворона
- 25.04 20:35 «Камінні годинники з фарфору зараз модні, як і кілька століть тому», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
- 25.04 20:18 Картопляна піца в духовці: нереально смачний рецепт фіналіста шоу «МастерШеф»
- 25.04 20:07 Земля горить під ногами: міністр Сольський, що оскандалився, подав у відставку
- 25.04 20:02 Досягнуть повної потужності на початку літа: як росія та Україна готуються до наступної фази війни
- 25.04 19:49 Троє працівників «Укрзалізниці» загинули внаслідок обстрілу росіянами залізниці у Донецькій області
- 25.04 19:10 «За Україну мають воювати українці»: Віктор Таран — про те, чому понад 100 років тому Україна втратила державність
Страна: Испания
Мануфактура: Lladro
Год создания: 2013
Скульптор: Alfredo Llorens
Размер: 37×49 cm
Лимитированная серия 3000 изделий
Із експозиції «Shvets Museum»
Сегодня в испанской провинции Гранада завершается один из самых грандиозных праздников, происходящих каждый год в этой стране. Услышав название фестиваля, проводимого в рамках всенародного веселья, я поначалу даже подумал, что просто ослышался. Решил уточнить. И оказалось, что нет, не ослышался. Все именно так и называется — фестиваль «винных лошадей».
Много веков назад, ещё в 13-м столетии, когда Гранада находилась под игом мавританских правителей, маленький городок Каравака-де-Ла-Крус был взят в длительную осаду. Вода питьевая закончилась. Люди пили влагу из грязных луж, начиналась эпидемия. И тогда рыцари ордена тамплиеров решили на боевых конях прорваться через мусульманские кордоны, чтобы в специальных мехах провезти в осаждённый город вино. Им это удалось. Вино, в которое окунули христианскую святыню — священный крест Вера Крус, затем добавили в загрязнённые водоемы. Вода в них тут же стала, как гласит легенда, родниково-чистой. Жители были спасены. Город выстоял, враги отступили.
С тех пор в городе, который, по утверждению Папы Римского Иоанна Павла II, относится наряду с Римом и Иерусалимом к пяти самым священным местам на земле, стали проводить фестиваль «винных лошадей». Мне приходилось много читать об этом празднике. Видел и репортажи оттуда. Но побывать там пока так и не удалось. Хотя вполне представляю, как стремительно лошади, гружённые вином, в сопровождении пеших всадников преодолевают короткий, но очень крутой путь к вершине горы…
Сегодняшняя прекрасная фарфоровая композиция может внимательным читателям нашей рубрики напомнить такую же крупную работу, выставленную мною на ваше обозрение месяцев семь назад. Они очень похожи. И такая же крупная голова лошади, и такая же красивая девушка, прижавшаяся к ней… Но они абсолютно разные. И не только потому, что разница в «возрасте» у них 20 или даже 30 лет. Дело в том, что использование в этой работе уже самых новых технологий фарфорового производства позволило авторам совсем по-другому продемонстрировать тончайшие детали и новую цветовую гамму современного изделия. Они особенно потрясающе смотрятся, когда стоят рядом.
Сегодняшним именинникам позвольте по традиции пожелать добра и счастья. Как всегда, искренне ваш.