Видавлювали очі і стріляли в голову: на Черкащині судять зловмисників, по-звірячому катували бізнесмена

Євгена Бекреньова мало не вбили через бізнес. У Смілі у чоловіка є компанія — інтернет-провайдер, і його конкурентам не сподобалося, що Євген, підключивши до своєї мережі декількох абонентів, «зайшов на їх територію». При цьому ні погроз, ні попереджень від конкурентів чоловік не отримував — і навіть не знав, що комусь перейшов дорогу. На нього напали пізно ввечері, коли він їхав на своєму електровелосипеді. Злочинці обставили все так, ніби їм потрібна була допомога з поламаним на дорозі мікроавтобусом. Євген погодився допомогти. А коли підійшов ближче, водій мікроавтобуса націлив на нього помпову рушницю і наказав стати на коліна. Потім з мікроавтобуса вискочили ще троє. Євгенія зв'язали капронової стрічкою, наділи йому на голову брезентовий мішок і кудись повезли. По дорозі почали бити. Потім привезли в гараж, де продовжили катування.

— У гаражі мене били двоє. Водій мікроавтобуса і, як я потім зрозумів, його брат, — розповідав «ФАКТАМ» в серпні 2020 року Євген Бекреньов. — Мені ламали пальці, видавлювали ліве око, плоскогубцями зламали ніс. Погрожували, що відріжуть вухо. З мене то знімали мішок, то одягали його знову… Потім сказали, що повезуть «на водні процедури». Мене вивезли, як у нас кажуть, «на болота».

Там в Євгена, на голову якого був надітий мішок, кілька разів вистрілили:

— Мені приставили до потилиці щось тверде. Я стояв у воді. Пам'ятаю, подумав, що падати можна тільки на спину. Якщо упаду особою в воду, захлинуся. У цей момент пролунав постріл. Мене оглушило. Було відчуття, ніби вдарили цеглиною по голові. Я впав на коліна, потім — на спину. Голова виявилася на березі, тіло було у воді. Після цього прозвучало ще чотири постріли. Мені стріляли в груди. Я знову відчув сильний удар. А потім — як по грудях потекло щось тепле. Це була моя кров.

Дивно, але в груди потрапила тільки одна куля. Решта три — в землю, їх там потім знайшли експерти. Напевно, мене врятував широкий светр і вітровка (я їхав в гараж фактично вночі і досить тепло одягнувся). У цьому одязі я здавався набагато ширшим, ніж є насправді. Це мене і врятувало.

Євген лежав нерухомо, і злочинці, вирішивши, що його вбили, поїхали. Після чого Євген, стікаючи кров'ю, зміг вибратися на трасу. Уже перебуваючи в лікарні, потерпілий бізнесмен описав злочинців поліції — і незабаром їх затримали. Під час затримання у них вилучили карабін, мисливську рушницю, два пістолети і одяг зі слідами крові. Знайшли і мікроавтобус, в якому везли Євгенія. Правда, потім злочинців відпустили з-під варти.

— Двоє з них з тих пір так і знаходяться на волі, — каже Євген. — А третього (того, який в мікроавтобусі направляв на мене рушницю) після втручання «ФАКТІВ» затримали і заарештували. Він встиг дати свідчення, які дуже допомогли слідству, розповів, де знаходяться важливі докази. Але потім його теж відпустили. Він був заарештований з правом внесення застави, і цю заставу внесли.

За словами Євгена, зараз його викрадачам закидають замах на вбивство, розбій і нанесення тілесних ушкоджень. Зафіксовано, що Євген отримав проникаючі кульові поранення голови і грудної клітки, у нього одинадцять переломів ребер, численні забої і садна, вибиті п'ять зубів.

— Моє праве вухо тепер чує тільки на 50 відсотків, — каже Євген — Але найдивовижніше те, що всі ці травми експерт вважає… легкими тілесними ушкодженнями! Я сторопів, побачивши такий висновок експертизи. В ході судового слідства буду його оскаржувати.

Крім того, Євген каже, що обвинувачені намагаються на нього тиснути:

— На попередньому судовому слуханні вони вели себе зухвало і нахабно. Намагалися спровокувати моїх друзів, учасників АТО, які прийшли мене підтримати. Потім знайшли одного з моїх товаришів в соцмережах і почали йому погрожувати. Ці повідомлення збереглися. А потім і зовсім написали на мого товариша заяву в поліцію, звинувативши його в тому, що він їм нібито зіпсував якийсь паркан. Коли не змогли нічого довести, написали аналогічну заяву на мене. Це очевидний тиск на мене як на потерпілого. Не кажучи вже про те, що люди, які ледь мене не вбили, знаходяться на волі. І у мене є всі підстави побоюватися за своє життя.

Засідання у цій гучній справі в Смілянському окружному суді відбудеться 6 квітня о 9.30 ранку. «ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій.