«Цей сервіз справді загадковий», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Доречними будуть свіжа випічка, мед, вершкове масло, абрикосовий джем»

— Є предмети, які не просто служать людині, а наповнюють простір світлом — і саме таким є цей кавовий сервіз, створений у 2002 році митцями Володимиром та Віталієм Шевченками (син та батько) на Сумському фарфоровому заводі, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Він ніби зберіг у собі тепло літнього ранку — того самого, коли перші промені лише торкаються білих стін будинку, а повітря ще прохолодне й свіже. Його форма дивує стриманою геометрією. Чіткі грані, прямі ручки, високий кавник — усе нагадує сучасну архітектуру, у якій краса народжується з точності пропорцій. Але варто лише поглянути на яскраві жовті площини, як сувора композиція оживає. Вони схожі на вікна, залиті сонцем, на стиглі пшеничні поля, на золотаві фасади старих будинків у вечірньому світлі.

— Краса!

— Білий фарфор стає полотном, на якому жовтий колір звучить особливо чисто й відкрито. Золотий орнамент додає композиції шляхетності, але не відволікає уваги. Він лише делікатно підкреслює, що перед нами не буденний посуд, а предмет, у якому дизайн і декоративне мистецтво стали єдиним цілим.

Цей сервіз не створює урочистої дистанції між людиною і предметом. Навпаки, він випромінює життєрадісність. Його хочеться поставити на стіл у сонячний ранок, подати міцну каву, свіжу випічку, мед, вершкове масло, абрикосовий джем. Він ніби нагадує, що краса живе не лише у святкових подіях, а й у звичайних щоденних ритуалах. Можливо, саме тому цей сервіз справляє таке сильне враження. Він не копіює минуле й не намагається наслідувати класику. Він говорить мовою початку XXI століття — мовою чистих ліній, відкритого кольору та впевненого оптимізму. І сьогодні його композиція виглядає так само сучасно, як і понад двадцять років тому.

«Це порцеляна, що перетворює щоденну каву на маленьке свято світла»

— У чому ж секрет того, що цей сет поза часом?

— Лаконічна архітектоніка форми, виразні сонячно-жовті площини та делікатний золотий орнамент створюють образ сервізу, в якому дизайн поєднується з теплом домашнього затишку. Це порцеляна, що перетворює щоденну каву на маленьке свято світла.

— Чим особливий другий варіант розпису?

— Цей сет справді загадковий. На перший погляд, він майже монохромний. Білі площини, чітка геометрія, лаконічний золотий орнамент. Та варто змінитися освітленню, як поверхня починає жити власним життям. Перламутрове люстро огортає порцеляну прозорим сяйвом, у якому з'являються ніжні відтінки рожевого, блакитного, бузкового й золотавого. Вони не домінують, лише тихо народжуються і так само непомітно зникають, ніби веселка після літнього дощу. Саме ця мінливість робить сервіз особливим. Він не має одного образу. Вранці він здається майже кришталево-білим, опівдні віддзеркалює сонячне тепло, а ввечері при свічках набуває м'якого перламутрового мерехтіння. Залежно від світла він щоразу відкривається по-новому.

«Орнамент нагадує ювелірну прикрасу»

— Форма підсилює це враження, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Чіткі грані, вертикальні площини, прямокутні ручки й стримані пропорції нагадують сучасну архітектуру. У ній немає випадкових ліній. Кожна площина працює як дзеркало для світла, дозволяючи люстру проявити всю свою красу.

Орнамент звучить надзвичайно делікатно. Він не прагне стати головним акцентом композиції. Його тонка золота графіка радше нагадує ювелірну прикрасу — останній штрих, що завершує образ і підкреслює благородство білої порцеляни. Цей сервіз ніби створений для тих моментів, коли не хочеться поспішати. Він не привертає увагу яскравими барвами, а запрошує уважніше вдивитися. Лише тоді відкривається його головна таємниця: краса може бути дуже тихою. Вона живе не в кольорі, а у світлі, яке постійно змінюється, перетворюючи звичайне чаювання на маленьке споглядання. Поєднання сучасної геометричної форми, тонкого золотого орнаменту та перламутрового люстру створює витончений образ, у якому головним декоративним елементом стає саме світло. Це сервіз, що змінюється разом з освітленням, відкриваючи щоразу нові відтінки білої порцеляни й доводячи, що справжня елегантність народжується з гармонії форми, світла та майстерності художника.

— Як, на вашу думку, краще сервірувати стіл?

— Варіант із жовтим розписом буквально проситься на стіл, де багато природного світла. Він асоціюється з літом, теплом і гостинністю. Доречна буде скатертина з білого або натурального невибіленого льону, світло-пісочний текстиль. Серветки можуть бути жовті, гірчичні, кольору вершкового масла. Дуже гарно поєднати цей сет з соняшниками, ромашками, жовтими тюльпанами, польовими квітами. До кави чудово пасуватимуть абрикосовий тарт, лимонний кекс, медовик, сирники з медом, домашнє печиво, круасани, абрикоси, персики, мандарини. Цей сервіз створює відчуття літнього сніданку на сонячній терасі. Варіант із люстром має характер зовсім інший. Тут головним стає світло. Перламутрове люстро особливо красиво грає при теплому освітленні.

Я б сервірувала цей сет не вранці, а під час вечірньої кави, для камерної зустрічі, для романтичної вечері, для зимових свят.

Скатертина може бути біла сатинова, перлинно-сіра або відтінку шампанського. Полум'я свічок відкриє всю красу люстру. До цього сету пасуватимуть білі троянди або орхідеї. До кави можна подати шоколадні трюфелі, чорний шоколад, мигдаль, еклери, безе, макаруни, фісташковий десерт.

— Можна уявити, як це все смачно.

— Якщо говорити мовою дизайну, то мені здається, ці два сервізи можна назвати двома настроями одного дня. Жовтий — це схід сонця. Він про енергію, тепло, літо, аромат свіжозмеленої кави, сміх за столом і неспішний початок дня. Перламутровий — як вечірнє світло. Він про тишу, приглушені розмови, книги, класичну музику, мерехтіння свічок і момент, коли за вікном уже сутеніє, а порцеляна починає ловити кожен промінь світла.

Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про чайники-велетні, створені відомими українськими митцями Миколою та Валентиною Трегубовими.

Читайте також: «Цей сервіз присвячений найзагадковішій квітці», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: Володимир Шевченко, Віталій Шевченко. Кавовий сервіз. Сумський фарфоровий завод. 2002 рік.

682

Читайте нас у Facebook