Знесення даху, мозку, совісті, серця й честі: Вікторія Івлєва про позов Росії в ЄСПЛ проти України
Практично одночасно з рішенням США та Німеччини розблокувати російський газопровід «Північний потік-2» стало відомо про те, що Росія поскаржилася до Європейського суду з прав людини на Україну. У цій скарзі Москва звинувачує Київ, по суті, і у війні на Донбасі, і у катастрофі літака «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 року. Позов має, безумовно, політичний підтекст і спрямований на розхитування міжнародної коаліції на підтримку України. Але його цинізм зашкалює. Про що в своєму пості у фейсбуці пише російська журналістка, фотограф Вікторія Івлєва.
«Зелені чоловічки, ЄСПЛ і УКРАЇНА
Сьогодні Російська Федерація подала до ЄСПЛ позов до України за все, що сталося від Майдану, забувши відзначити, правда, своїх зелених чоловічків, Дебальцеве та Іловайськ, гіркина та його мразоту, які захопили Слов'янськ і фактично почали гарячу фазу війни, бурятських танкістів, які заблукали в українських степах, анексію Криму, українських політзеків та їх тортури в російських в'язницях, пропагандистське нацьковування одних українців проти інших й багато, багато чого іншого не менш страшного…
Про тринадцять тисяч загиблих громадян України, яких не було б, коли б Росія не сунулася у цю криваву й абсолютно підлу авантюру, про натовпи біженців, яких теж не було б, моя країна нічого не говорить.
От не велять нічого ні з чим порівнювати, а то по голові настукають, ну, а як тут не порівнювати — це як ніби Німеччина подала позов за німців, загиблих під союзницькими бомбардуваннями або в Сталінграді, або під блокадним Ленінградом. Або за зруйновані нашою авіацією міста й села Німеччині…
Один пункт позову хочу виділити особливо, настільки він цинічний та підлий:
— катастрофа літака авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», що виконував рейс MH17 17 липня 2014 року, внаслідок незакриття владою України повітряного простору над зоною бойових дій, та загибель 298 осіб — усіх пасажирів та членів екіпажу.
Це ж незбагненно — тобто «Боїнг» з пасажирами загинув не тому, що гіркінські виродки й російські військові вгатили по ньому з навмисно привезеного з Росії БУКу, а тому що Україна не закрила простір, тобто, виходить, закрий Україна простір, БУК просто у повітря стрельнув би, так, погратися, і був би знову мир над полями соняшників, і щастя, і жуйка.
Я б хотіла сказати, що до цього позову я не причетна, так не вийде: причетна, причетна, як і всі інші громадяни моєї країни, на жаль.
Стає зрозуміло, що саме для цього позову й писалася путінська стаття.
Я пригнічено думаю, що ж вибере ЄСПЛ — правду про війну з Україною або Північний Потік?
Між крапельками, глибокодумні страсбурзькі мудреці, вже не вийде.
Отже, в позові Росія говорить про:
«- відповідальність влади України за загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі й жорстоке поводження з людьми, зокрема на Майдані Незалежності в м. Києві та в Будинку профспілок в м. Одесі у 2014 році, а також в Донбасі під час проведення так званої «антитерористичної операції»;
— практику придушення свободи слова і переслідування інодумців шляхом заборони роботи засобів масової інформації, інтернет-платформ, переслідування журналістів (російських, українських та інших держав), політиків і пересічних громадян;
— політику дискримінації російськомовного населення, витіснення використання російської мови з громадської сфери, перш за все, зі сфери середньої та вищої освіти та системи обслуговування споживачів;
— політику дискримінації російських компаній та підприємців;
— загибель людей, заподіяння шкоди здоров'ю та знищенні майна в результаті обстрілів Збройними силами України прилеглої території Російської Федерації;
— позбавлення жителів окремих територій південного сходу України можливості брати участь у виборах до центральних органів влади;
— блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова;
— напад на дипломатичні, консульські та інші представництва Російської Федерації в Україні;
— катастрофу літака авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», що виконував рейс MH17 17 липня 2014 р., внаслідок незакриття владою України повітряного простору над зоною бойових дій, і загибель 298 осіб — усіх пасажирів і членів екіпажу;
— відмову від надання необхідної правової допомоги російським слідчим органам в розслідуванні скоєних злочинів".
Цей позов — знесення даху, мозку, совісті, серця й честі.
Один, говорите, народ? Ну-ну…
На моїх світлинах: поля соняшників у Донецькій області та цвинтар під Дніпром, де поховані невстановлені українські хлопчики й чоловіки, полеглі у цій війні з Росією", — пише Івлєва.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
1684Читайте нас у Facebook
