Пастка для «вагнерівців»: українські розвідники розкрили таємниці зірваної операції
У середу, 7 вересня, американський телеканал CNN показав сюжет про операцію українських спецслужб, метою якої був арешт російських найманців, що воювали на Донбасі. Вперше про неї стало відомо минулого року, після того, як в Білорусі за два тижні до президентських виборів була затримана група росіян — 33 людини. Україна зажадала їх видачі, оскільки більшість з них підозрювалися у скоєнні численних злочинів на території нашої країни. Однак президент Білорусі Олександр Лукашенко, провівши переговори з Москвою, вирішив відмовити Києву. В результаті 32 найманці повернулися до Росії, один залишився в Білорусі.
Кореспондентам CNN вдалося з'ясувати деякі подробиці цієї історії, що підтверджують, що операцію проводили українські спецслужби, однак не змогли довести її до кінця. «ФАКТИ» підготували переказ змісту телесюжету. Його авторами є американські журналісти Меттью Ченс і Захра Уллах. Вони впродовж досить тривалого часу збирали в Мінську та Києві матеріали, присвячені спецоперації, що провалилася.
Найманці, які бажали отримати роботу у Венесуелі, розповіли про свою причетність до атаки на рейс MH17 компанії «Малайзійські авіалінії»
Співробітники Служби безпеки порушили тишу, яка панувала вранці в санаторії під Мінськом. Вони увірвалися до корпусу цієї установи, що працює з радянських часів, щоб заарештувати 32 російських найманців.
До президентських виборів в Білорусі залишалося менш як два тижні. Та білоруська влада підозрювала, що непроханих гостей з Росії прислали, щоб втрутитися в хід голосування.
У найманців дійсно була таємна місія. Тільки вона не мала відношення до Білорусі, й накази їм віддавали не з Росії. Найманців обдурили. Ці 32 людини плюс ще один, якого заарештували на півдні Білорусі, самі були мішенню. На них полювала українська розвідслужба за підтримки Сполучених Штатів.
Троє колишніх високопоставлених співробітників української військової розвідки в ексклюзивній розмові з CNN розповіли, як організовували незвичайну операцію, метою якої було затримання військових злочинців з Росії та передача їх правосуддю. Ці найманці вчинили чимало злочинів на сході України, воюючи на боці сепаратистів, яких ось уже кілька років підтримує Москва.
Спецоперація почалася з того, що співробітники української розвідки стали видавати себе за представників російської приватної військової компанії (ПВК). Вона нібито займалася набором людей з досвідом участі у військових діях для охорони нафтових підприємств у Венесуелі. Найманцям обіцяли платити по 5 000 доларів на місяць, що перевищує середній рівень винагороди за таку роботу. Про це колишні українські розвідники розповіли CNN на умовах анонімності, оскільки не уповноважені обговорювати з ким-небудь зазначену спецоперацію.
Наживку заковтнули сотні російських контрактників, які шукали роботу. Українська розвідка отримала безпрецедентну можливість почати збір даних про тих, кого підозрювала у скоєнні військових злочинів.
«Ми стали телефонувати цим контрактникам. Ми говорили їм: «Ей, мужик, все ОК, але розкажи що-небудь про себе. Звідки нам знати, що ти справжній боєць. Може, ти якийсь сантехнік чи щось на кшталт цього», — розповів CNN один з організаторів спецоперації.
«І тут вони почали спілкуватися відверто, надсилати нам документи, військові посвідчення, докази того, де вони воювали. Бінго! Ми могли все це використовувати», — додає він.
Іншими словами, пояснюють колишні розвідники, цілі операції самі почали надсилати докази того, хто вони такі, який у них бойовий досвід. Вони навіть вказували конкретні військові операції та бої, в яких брали участь. Надсилали фото та відео, які доводять їхню участь у злочинах на сході України та в інших місцях.
Один з таких відеозаписів, який колишні військові розвідники надали CNN, демонструє групу сепаратистів на сході України, члени якої тримають в руках уламки збитого ними військового літака. Це доказ терористичного акту.
Читайте також: Підозрюється Зеленський: суд зобов'язав ДБР відкрити справу через зрив операції з затримання «вагнерівців»
Інші найманці, які бажали отримати роботу у Венесуелі, розповіли про свою причетність до атаки на рейс MH17 компанії «Малайзійські авіалінії». Літак виконував рейс з Амстердама в Куала-Лумпур і в липні 2014 року був збитий над Україною на території, яка тоді контролювалася проросійськими сепаратистами. Всі 298 осіб на борту загинули. Міжнародна група прокурорів на чолі з голландськими фахівцями, яка проводила розслідування причин трагедії, зробила висновок, що літак був збитий ракетою, випущеною з установки «Бук», доставленої з Росії. Запуск ракети був проведений з населеного пункту, який контролювали сепаратисти. Росія заперечує свою участь.
«Двоє з цих найманців були присутні там, коли була випущена ракета, що збила рейс MH17. Ще четверо відповідальні за трагедію, коли був збитий наш військовий літак. Тоді загинули не менше 70 наших кращих хлопців», — розповів CNN другий колишній український розвідник.
В операцію втрутилася пандемія коронавірусу
У спецоперації була зацікавлена й американська розвідка. Однак офіційні її представники заперечують пряму участь спецслужб. Українські розвідники кажуть, що спецоперація проводилася на американські гроші, за технічної підтримки американців та з порадами від ЦРУ, як заманити російських найманців.
CNN звернувся за коментарями до одного з високопоставлених представників американської розвідки. Він на умовах анонімності заявив, що це твердження не відповідає дійсності. Він підкреслив, що розвідслужби США знали про операцію, але участі в ній не брали. Він припустив, що версія щодо участі американців є спробою розділити або навіть повністю покласти відповідальність за провал вкрай ризикованої української операції на американську сторону.
Журналісти CNN провели тижні в Україні, перевіряючи інформацію про цю операцію, розмовляючи з тими, хто був залучений до її підготовки та здійснення.
Ідея створити липову ПВК була хорошою. Російські найманці, пов'язані з Кремлем, дійсно активно шукають роботу в Інтернеті. Раніше CNN вдавалося відстежити російських найманців в Лівії, Центральній Африканській Республіці, Сирії, Мозамбіку та інших країнах. Часто таку роботу їм надавала найбільша російська ПВК Вагнера, яка пов'язана з Євгеном Пригожиним, що входять в коло наближених до президента Росії Володимира Путіна. Пригожин заперечує причетність до цієї компанії. До речі, в перших повідомленнях з Мінська про затримання в санаторії росіян офіційні білоруські особи вказували, що ці люди працюють на ПВК Вагнера.
Колишні українські розвідники розповідають, що їм вдалося створити сайт липової ПВК, не викликавши підозр у найманців. Тих, хто відгукнувся на пропозицію попрацювати у Венесуелі, було чимало. З них відбирали тих, хто так чи інакше був пов'язаний з Україною і подіями на Донбасі. За цим принципом вибрали 28 осіб. Ще п'ятьох, які не мали до України відношення, включили до списку, щоб не викликати підозри.
Росіянам сказали, що спочатку їх доставлять літаком до Туреччини, а звідти вони полетять у Каракас. Насправді ж їх збиралися доставити в Україну й там заарештувати.
Несподівано в операцію втрутилася пандемія коронавірусу: Росія закрила свої кордони з метою боротьби з поширенням ковіду. Однак поїздки в сусідню Білорусь були, як і раніше, дозволені. За інформацією українських джерел, найманців, які нічого не підозрювали, доставили автобусом до Мінська. Їм сказали, що звідти вони полетять до Венесуели.
Але в Мінську виникла затримка. Найманцям повідомили, що знадобиться кілька днів на організацію їхнього вильоту. Перечекати цей час вони зможуть в санаторії «Белорусочка», до якого їхати від столиці 15 хвилин. У цьому тихому місці їх було, як передбачалося, важко відстежити.
Їм пообіцяли, що у спа-санаторії їм буде зручно й комфортно, «далеко від міської суєти».
Охоронець санаторію в розмові з журналістами CNN сказав: «Так, звичайно, я їх пам'ятаю. Вони провели тут кілька днів. Жодним чином не порушували спокій. Їх арешт став для нас несподіванкою. Люди сюди приїжджають різні, звідусіль. У нас тут гарна водойма».
Однак затримка виявилася достатньою для того, щоб білоруські спецслужби запідозрили недобре й почали діяти. Лише за кілька годин до вильоту найманців затримали.
У той момент в Білорусі запідозрили спробу російського втручання в майбутні вибори. Державне білоруське телебачення показало сповнений драматизму репортаж. Затриманих провели перед об'єктивами камер, продемонстрували їхні документи, що доводять, що кожен в минулому проходив військову службу в Росії.
«Ми підтверджуємо, що ці російські громадяни мають досвід бойових дій та брали участь у збройних конфліктах», — заявив тоді на камеру офіцер білоруської спецслужби, чиє обличчя було закрите. Його ім'я не назвали.
Колишній радник президента Білорусі на умовах анонімності повідомив CNN, що влада республіки дійсно спочатку повірила, що ця група була надіслана Москвою в Білорусь, щоб дестабілізувати ситуацію напередодні виборів. У Мінську спостерігалася якась розгубленість. Адже це можна було розцінювати як акт агресії з боку союзника.
Кремль теж був захоплений зненацька — його прессекретар заявив російським ЗМІ, що «не має повної інформації» щодо інциденту в Мінську. Пізніше Кремль заперечував, що посилав групу для втручання у внутрішні справи Білорусі.
Український президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Олександром Лукашенком закликав екстрадувати найманців до України. Розмова відбулася через кілька днів після арешту. «Я сподіваюся, що всі підозрювані в терористичній діяльності на території України будуть передані нам згідно з чинними міжнародними правилами», — сказав Зеленський.
Ще за кілька днів Лукашенко відповів відмовою. За цей час він провів переговори з Путіним, і вони «висловили впевненість в тому, що ситуація буде вирішена», говорилося в офіційній заяві Кремля.
Через тиждень Росія оголосила про повернення 32 своїх громадян, заарештованих в мінському санаторії. Ще один найманець з подвійним громадянством залишився в Білорусі.
Президент Зеленський публічно заперечував, що це була операція українських спецслужб. У телеінтерв'ю в червні 2021 року він заявив, що Україна «була втягнута» в цю історію. «Наскільки я розумію, ідея провести цю операцію належала іншим країнам, точно не Україні», — додав він.
Українські офіційні особи не відповіли на запит CNN з проханням прокоментувати ситуацію. Однак, згідно з даними джерел телеканалу в Україні, провал операції став важким ударом по українській розвідці, яка витратила на її підготовку та проведення 18 місяців.
«Якби ці люди врешті-решт опинилися тут, в Україні, подробиці їхніх злочинів стали б відомі всьому світу», — сказало одне з джерел CNN. «Україна змогла б здійснити щодо них правосуддя та показала б, що ми налаштовані серйозно у нашій боротьбі проти Росії і не маємо наміру здаватися», — додав він.
Читайте також: «Хто зрадник?» Бутусов закликав Зеленського дати відповідь по вагнергейту
Фото в заголовку edition.cnn.com
2835Читайте нас у Facebook
