Якою буде ціна газу, чи вистачить його та чи амністуватимуть посадовці офшорні капітали: розповідає Євгенія Кравчук
У продовженні розмови ми з'ясували, скільки коштуватиме газ для населення та закладів комунальної сфери, чи вистачить його на опалювальний сезон та проаналізували офшорний скандал.
«Жоден політик чи чиновник не може амністувати капітали»
— Скандал з офшорами президента наробив чимало галасу не лише в Україні. Поговорімо про його наслідки, адже йдеться про суттєві іміджеві втрати. Власне, про яку довіру може йтись, якщо президент виводив в офшори свої гроші та уникав сплати податків?
- Давайте ще раз проаналізуємо це розслідування. 2012 рік — Володимир Зеленський не те що не політик, взагалі, вірогідніше за все, й не здогадується, що ним стане. Його робота — відкрита для людей історія. Це не заробляння грошей на українських надрах, не приватизація державних підприємств задешево тощо. Йдеться про гроші, зароблені інтелектуальною працею. Так, ця продукція продавалась на різні телеканали. Дійсно, 2012 року (припускаю, що багато каналів й зараз так працюють) оплата здійснювалась через кіпрські компанії. Проте у випадку з, приміром, «1+1», це так само, як звинуватити усіх працівників холдингу у відмиванні грошей, бо вони отримують зарплату на банківську картку, де написано «Приватбанк Кіпр». Це ж не є секретом. До слова, це абсолютно легально.
Другий момент. У 2012 році — а це часи Януковича, при якому, до речі, міністром економіки був Петро Порошенко, — люди страхувались з точки зору рейдерства бізнесу, розв'язання спорів у іноземній юрисдикції. Так робилось, щоби знати, у якому суді, у випадку чого, відстоювати свою компанію. Дуже часто це не про сплату податків, а про захист бізнесу. Згодом президент вийшов з усіх компаній. Борис Шефір, коментуючи цю ситуацію, говорив, що після 2019 року, якщо не помиляюсь, 23 компанії в іноземній юрисдикції закрились. Якихось прибутків президент не отримує з офшорів. У 2012 році Володимир Зеленський як ділова людина таким чином захищав свій бізнес.
Читайте також: З 2023 року ми знатимемо про всі закордонні активи наших громадян, — Данило Гетманцев
А вже після обрання президентом України Володимир Зеленський як політик подав, а депутати ухвалили, антиофшорний закон. Повноцінно він запрацює з 1 січня наступного року. Це автоматичний обмін інформацією між 100 країнами. В ньому йдеться про неможливість продажу в іноземній юрисдикції українських компаній, як це відбувалось з «Кузнею на Рибальському». Це той закон, який проголосовано нашою командою.
— Але у звичайних людей постає питання: якщо президент не платив податки, то чому ж ми маємо амністувати капітал?
— Жоден політик чи чиновник не може амністувати капітали. Це можуть робити лише ті, хто не є декларантом. Якщо посадовець заповнює декларацію, то це свідчить, що він не бреше. Інакше настає кримінальна відповідальність. Це скоріше до працівників, хто отримував зарплату в конвертах або був на заробітках.
— Родичі політиків можуть амністувати капітали.
— Думаю, що відповідні органи перевірятимуть інформацію, зокрема всі близькі зв'язки.
— За інформацією ЗМІ, зі 336 політиків, які стали фігурантами опублікованих Pandora Papers, 38 — з України. Можна припустити, що ці багатії вже є потенційними олігархами й мають бути внесені у відповідний реєстр після набуття чинності закону про олігархів. Це так?
— Є чіткі критерії для внесення людей в реєстр олігархів. Цей закон про тих, хто має великі статки, монопольне становище та інформресурси. Тобто намагається впливати на суспільну думку через медіа та хоче мати чи фінансувати свою партію або високопосадовців, які б протягували «правильні» рішення для олігарха. Це не про великий бізнес, а про тих, хто хоче через політиків мати преференції.
Читайте також: Про деолігархізацію в Україні, кого включать у реєстр олігархів та чи очікувати перерозподілу сфер впливу: Денис Малюська
— Аналізуючи закон про олігархів, в інтерв'ю «ФАКТАМ» міністр юстиції Денис Малюська, говорив про можливе зменшення кількості ЗМІ.
- Наш рекламний ринок не може забезпечити стільки, як у нас, загальнонаціональних каналів. Є певна кількість рекламодавців, які можуть витрачати ту чи іншу суму на рекламу. Ще канали можуть заробляти на продажі своєї інтелектуальної продукції.
Проте у нас значно більше загальнонаціональних каналів, ніж у європейських країнах, де рекламний ринок масштабніший. Тому без додаткового субсидіювання деяким ЗМІ буде сутужно. Але для чогось же кошти вкладаються. Це потрібно аби на ток-шоу гості говорили правильні, саме для цього бізнесу, речі. До слова, тут зростає роль «Суспільного» як телеканалу, що фінансується коштами платників податків. Тобто на нього не можуть впливати ті чи інші бізнесові групи для прокачування своїх інтересів.
«Про астрономічне підняття цін взагалі не йдеться»
— Більше за офшори людей наразі цікавить ситуація з газом. Адже не зрозуміло, як ми пройдемо цей опалювальний сезон.
— Передовсім необхідно поділяти газ для звичайних споживачів та для соціальної сфери (школи, дитсадки, лікарні тощо).
Люди, які проживають у приватних будинках, а їх приблизно 40%, автоматично мають річні контракти. Торік щомісяця публікувались ціни, які постійно зростали. Через нерозуміння, що коїться, люди панікували. Адже влітку газ коштував 4 грн, а потім опублікували ціну в 12−13 грн. Тоді довелось в напівручному режимі обмежувати його вартість.
Цьогоріч, ще до старту опалювального сезону, прийнято потрібні рішення, і тепер ціна газу для населення не перевищуватиме приблизно 8 грн. Незалежно від того, чи є людина абонентом Нафтогазу або іншої компанії, яка надає ці послуги.
Приміром, я одразу попросила своїх батьків змінити постачальника газу на Нафтогаз. Ми розуміємо, що саме НАК завжди даватиме одні з найнижчих цін. Змінити постачальника можна навіть під час опалювального сезону. Це робиться через сайт Gas.ua або через «ПриватБанк».
У випадку, якщо якийсь облгаз чи газзбут заявив про ліквідацію, цих споживачів автоматично переводять до Нафтогазу. Таким чином він виконує роль постачальника останньої надії. Є 600 тисяч абонентів у різних областях, які перейшли до Нафтогазу як до постачальника останньої надії, і для них у ВР ми маємо дуже швидко проголосувати законопроєкт, який дасть можливість встановити таку ж саму пільгову ціну у 7.96 грн за кубометр газу. Проте краще обрати надійного постачальника самостійно, без зайвих нервів.
Насправді, ф'ючерси показують, що приблизно з другої половини зими буде різке падіння ціни на газ. Це зараз Росія залякує і всі з острахом дивляться на біржу, де постійно ростуть ціни.
— Тож зиму ми повинні пройти нормально?
— Це точно не буде простий опалювальний сезон, але в українських споживачів нинішньої зими буде тепло в оселях. Попри ситуацію на європейських біржах ми маємо достатньо закачаного газу. Все прораховано! Але це не означає, що люди мають взимку ходити в хаті роздягнені та не економити. Насправді, вся Європа розуміє ціну газу, тому так уважно ставиться до енергоефективності: люди утеплюють будинки, замінюють старі труби. Коли мери обласних центрів кажуть, що, мовляв, нам продаватимуть газ хай і не за такою високою ціною, однак великі витрати на доставку тепла до будівель. В такому разі постає питання: чого ви за цей час не модернізували свої тепломережі, щоб вони не мали втрат? Це ж ваше комунальне господарство.
Дуже добре, що наступного року з'являється окрема програма з утеплення будинків. Також «Фонд енергоефективності» оперуватиме бюджетом у понад 2 млрд гривень. Проте нам, як і Європі, потрібно відходити від газу та переходити на відновлювальні джерела енергетики. Газ — це не лише дорого, а й шкідливо для довкілля. Це вже не кажучи про вугілля, яке забруднює повітря.
Необхідно розвивати й атомну енергетику, яка серед наших пріоритетів до 2023 року.
Читайте також: Тарифи на комуналку: наскільки подорожчає газ, тепло, вода, порахував ексміністр ЖКГ Кучеренко
— Все ж скільки коштуватиме газ для населення та соціальної сфери?
— Люди, які живуть у квартирах, отримують газ з теплокомуненерго, відповідно держава у вигляді Нафтогазу продаватиме його для потреб населення по пільговому тарифу — 7,4 грн. Тому про астрономічне підняття цін взагалі не йдеться. Звичайно, є приклади, коли тарифи не підвищувались по 3−4 роки, бо у нас одвічно відбувались вибори. Приміром, у Чернівцях. Адже якщо вартість ЖКП зростає за сезон на 5−10%, то це якось розтягується у часі, а коли кажуть, що ми змушені на 40% чи 50% підняти ціну, зрозуміло, для людей це суттєвий удар по гаманцю. Але ж держава дає цю пільгову ціну для теплокомуненерго.
Зараз гострою є проблема опалення комунальних закладів (школи, лікарні, дитсадки). Проте нещодавно був підписаний меморандум за участі президента між Нафтогазом та представниками місцевого самоврядування. На цей опалювальний Нафтогаз для бюджетної сфери також пропонує пільгову ціну. Йдеться про 13,7 без ПДВ, а якщо порахувати з доставкою та ПДВ, то ціна буде до 17 грн. Це значно менше ніж те, скільки платитиме промисловість.
— Ви наголошуєте, що ми маємо достатньо закачаного газу, проте в деяких областях через його відсутність комісії з питань техногенної безпеки оголошують надзвичайну ситуацію.
— Як не дивно це звучить, але це частина екстреного плану. Є певний алгоритм, розроблений Нафтогазом та профільним міністерством. Суть його наступна: при оголошенні надзвичайного стану в енергетиці Нафтогаз має змогу швидко, без проведення тендерів, напряму укладати контракти на постачання газу. Завдяки цьому механізму бюджетні установи та організації, а це приблизно 7 тисяч об'єктів, отримають прямі контракти з Нафтогазом, де зафіксовані пільгові ціни, вдвічі швидше.
— Проте газ для промисловості вочевидь не буде дешевим. Буквально днями ми розмовляли з Павлом Розенком і він зазначив, що за дорогий газ для промисловості заплатять звичайні люди. Адже промисловість — це, зокрема, й виготовлення харчових продуктів.
- Павло Розенко працював в уряді тоді, коли приймались перші закони щодо ринку газу. Тому він прекрасно розуміє, що це все тягнеться з 2018 року. Дійсно, для промисловості це буде складний період. Водночас виробники продуктів харчування прекрасно розуміють купівельну спроможність населення. Тому не варто говорити про різкий стрибок цін на продукти. До того ж на час карантину задіяно такий м'який інструмент, як заборона різко підіймати ціни без аргументації. Це не зовсім регулювання цін, але певний інструмент впливу.
Так, деякі люди будуть змушені економити та переходити в дешевший ціновий сегмент. Проте бізнес просто не зможе підняти ціни в кілька разів. По-перше, не продасть свій товар, а по-друге, до нього прийде та ж Держпродспоживслужба із запитанням — чого під час карантину у нас ціни аж так зростають. Безумовно, це складний період, але в якийсь час у бізнесу були кращі прибутки, в якийсь — гірші. Так буває. Це життя. З іншого боку, вже другий рік для бізнесу працює пільгова програма кредитування 5−7-9%, в тому числі для поточної діяльності й обігових коштів — таких низьких ставок за кредитами не було ніколи.
Читайте також: Ще не пізно: у Кабміні розповіли, як оформити субсидію після початку опалювального сезону
Фото: facebook.com/YevheniyaKravchuk
1065Читайте нас у Facebook
