Кого з міністрів замінять найближчим часом, чому насправді звільнили Дмитра Разумкова: розповідає Євгенія Кравчук

«Разумков починає свою „сольну“ політичну кар"єру, але він має входити в історію за власний рахунок»

— Євгеніє, чи не головнішим рішенням, прийнятим на засіданні фракції у Трускавці, була відставка з поста голови парламенту Дмитра Разумкова.

— Ні, це не так. Там ухвалювались рішення, що мають значно важливіше змістове наповнення, ніж кадрові зміни у парламенті. Людям не настільки важливо, чиє обличчя вони бачитимуть в президії Верховної Ради, їх більше цікавить, як збільшуватимуться пенсії, завдяки чому зростатиме економіка чи змінюватиметься комфортність життя.

До прикладу, візьмемо тему інфраструктури. До 2023 року ми маємо з'єднати всі обласні центри та Київ швидкісними потягами «Інтерсіті». Для цього на певних ділянках необхідно електрифікувати залізну дорогу, наприклад, як до Миколаєва, бо там досі потяги «тягнуть» паровози через відсутність електрифікації. А до інших станцій, аби зменшити шлях в дорозі, доведеться навіть докладати залізницю. Це наші обіцянки, виконання яких люди відчують безпосередньо на собі.

Також для Києва, Дніпра, Одеси та інших великих міст планується запуск програми електричок сіті-експрес. Щоби було, як у британських фільмах: людина бере газету, сідає в електричку у передмісті та спокійно дістається на роботу. Стартує проєкт з об'єднання Києва та околиць міста. Цей вид перевезень розраховуватиметься під пасажиромісткість, щоб люди їздили з комфортом, а не починали ранок зі штурму електрички. Таких напрямків дуже багато, а програма розрахована мінімум на 2 роки. Але зміни на залізниці побачимо вже наприкінці цього року: запроваджується 41 нове сполучення між обласними та регіональними центрами. Так, нові маршрути отримають Одеса, Чернігів, Маріуполь, Полтава, Миколаїв, південь Тернопільщини тощо.

Читайте також: Потрібно терміново їхати: названо єдиний спосіб проїзду поїздом або автобусом невакцинованому пасажиру з 21 жовтня

Інфраструктурні зміни торкнуться й авіасполучення. Приміром, днями закінчився саміт Україна — ЄС, де було підписано так званий авіаційний безвіз. Перемовини йшли з 2007 року. Фактично, ми повноцінно запускаємо європейські компанії, зокрема лоукостери, на наш ринок. Вони зможуть літати з Євросоюзу до будь-якого українського міста, яке може їх прийняти. Паралельно запускається програма реконструкції регіональних аеропортів. Адже у нас тільки кілька нормальних аеропортів, які мають змогу приймати велику кількість рейсів. Після 2012 року і Євро аеропортами фактично ніхто не займався. Планується щонайменше реконструкція 10 регіональних аеропортів (Херсон, Полтава, Одеса, Дніпро та інші міста) туди літатимуть європейські лоукостери та розвиватимуться внутрішні рейси.

Що не може не радувати, нарешті ми оновлюємо рухомий склад «Укрзалізниці». Дуже добре, що в «Укрзалізниці» почали звертати увагу на туристичний потенціал маршрутів. Вони додали потяги, які мають туристичне наповнення. Це, зокрема, нові поїзди до Одеси, Чернівців, Ворохти, Яремчого, Заліщиків, Кам’янця-Подільського. Взагалі на зиму до Карпат запустили п’ять потягів — з Києва, Маріуполя та Одеси. Поїзд Маріуполь — Ворохта, до речі, взагалі рекордсмен за довжиною маршруту.

— На тому ж засіданні фракції було ухвалене рішення й про відставку голови ВРУ. Руслан Стефанчук на цій посаді замінив Дмитра Разумкова. Все ж, чому вирішили відправити пана Разумкова у відставку, адже серед депутатів багато тих, хто насправді його підтримує?

— Це питання винятково нашої команди. Так, ми його розглядаємо. Одна фраза може пояснити все: «Володимир Зеленський без Дмитра Разумкова став би президентом, а Дмитро Разумков без Володимира Зеленського не став би спікером».

Безумовно, він міг бути депутатом від іншої партії чи позафракційним, але не спікером. Адже ми всі тут отримали кредит довіри від людей, які повірили передовсім Володимиру Олександровичу як лідеру цієї політичної команди. У політиці так буває, що шляхи розходяться, в цьому випадку через відсутність спільного бачення напрямку руху. Разумков починає свою «сольну» політичну кар"єру, але він має входити в історію за власний рахунок.

— Все ж, що стало тригером до звільнення Разумкова, адже холод між Офісом президента, депутатами та тодішнім головою ВРУ відчувався давненько…

— Було кілька реперних точок. Особисто для мене став дуже тривожним сигнал, коли Дмитро Олександрович не підтримав санкції проти Медведчука. Його аргумент, що санкції не застосовуються до громадян України, — не переконливий. Особливо, враховуючи, що 2017 року застосовувались санкції проти громадян України. До слова, правоохоронці ще мають з'ясовувати, які паспорти є у Козака та Медведчука.

Мені здається, що, коли триває війна та існування України як незалежної та суверенної держави під загрозою, ми не маємо морального права закривати очі на зроблене Медведчуком. Проте це лише один з епізодів.

Все ж тригером стала ситуація навколо закону про олігархів. Коли Володимир Зеленський дав чіткий сигнал — законопроєкт необхідно проголосувати. Можливо, потім внести зміни, які надійдуть з Венеційської комісії, проте не можна давати суспільству сигнал, що нас, як парламент, хтось збиває з наміченого шляху боротьби з олігархами. Мовляв, от зараз чекатимемо три місяці, бо Денисова як уповноважена ВРУ по правах людини висловилась, що в цьому законі є дискримінація за майновою ознакою. Ось саме з таким формулюванням цей закон відправили до Венеційської комісії. Знаєте, «бідні» олігархи. Для нас це стало маркером, коли команда розуміє, що цей закон необхідно ухвалити, а тут починаються незрозумілі затягування.

Читайте також: Міністр юстиції розповів про те, що буде з олігархами після ухвалення закону Зеленського

— Відставку пана Разумкова супроводжували чутки, мовляв, зробити, скажімо так, «правильний» вибір декого з депутатів спонукала присутність на з'їзді у Трускавці очільників правоохоронних органів…

— Це жодним чином не вплинуло на голосування. Водночас така зустріч була дуже корисною. Наприклад, мені подобається, як зараз з депутатами комунікує Ірина Венедіктова. Останнім часом мала кілька зустрічей, де вона детально роз'яснила, як відбулась реформа, зокрема, переатестація прокурорів. Наразі є дуже багато маніпуляцій.

Якісною була презентація проєктів Денисом Монастирським, йдеться про проєкт «поліцейський громади». Суть ідеї в тому, що держава платить правоохоронцю зарплату, а громада надає житло, автомобіль. Ця людина проживає в громаді й знає мало не все про місцевих жителів. З одного боку, це превенція злочинності, з другого — правопорушення вдасться швидше розкривати.

— Минулого сесійного тижня депутати обрали Руслана Стефанчука новим головою ВРУ. Чому саме ним вирішено замінити Дмитра Разумкова?

— Це абсолютно логічний вибір, у нас навіть не було інших кандидатів. Оскільки Стефанчук понад 2 роки працював першим заступником голови ВРУ та відповідав за роботу в так званих трійках, хоч це й звучить страшно, проте йдеться саме про трикутник (ВРУ, КМУ та президент). Для того, щоб будь-які зміни стали успішними, має бути координація всіх гілок влади. У нас є КМУ — виконавча влада, законодавчий орган — ВРУ. Візьмемо за приклад гуманітарну політику чи культуру, є відповідний парламентський комітет, є профільний міністр, який реалізує політику, та президент, який підписує ухвалені закони. Володимир Зеленський часто є рушієм тих чи інших змін.

В Трускавці президент долучався до дискусій. Всі депутати сиділи за різними столами, він по черзі підходив, і ми обговорювали наші завдання до 2023 року. Це дуже важливо, що президент заглиблюється у різні напрямки та підтримує їх. Якби проєкт «Велика реставрація» не став президентським, то всі ці пам'ятки архітектури завалились би, як це було протягом останніх 30 років.

— Доводячи своє бачення того чи іншого моменту, ви можете посперечатись з президентом?

— Звичайно, в дискусії народжується істина. Президент під час презентації ще й ставив дуже правильні запитання. Так, голові оборонного комітету довелось відповідати, коли ми нарешті проголосуємо реформу СБУ. Як саме працюватимуть кібервійська за кілька років.

«Не йдеться про повне перезавантаження уряду»

— Наразі у ВРУ є вакантною посада першого віцеспікера, які кандидатури розглядаються?

— В мене немає жодних сумнівів, що у вівторок 19 жовтня першим віцеспікером стане Олександр Корнієнко. Він складе з себе повноваження першого заступника голови фракції, бо має бути позафракційним. Крім того, він є членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Де відповідав за реформу держслужби. Я бачу, що Олександр Корнієнко зможе реалізуватись, зокрема, й у парламентській реформі. На жаль, сьогодні ВРУ — це дуже архаїчна структура.

Приміром, ми понад рік не маємо голови апарату ВРУ. І це при тому, що парламент розпоряджається бюджетом 2,5 млрд гривень. А все через те, що попередній спікер не виносив жодну кандидатуру в зал на голосування.

— Чому?

— Так простіше. Виконувач обов'язки ні за що не відповідає. Вручну розподіляється, який законопроєкт ставиться на голосування, а який юридичне управління кілька місяців аналізуватиме й ще 2 тижні вичитуватиме коректура.

Тому парламентська реформа наразі дуже важлива. Адже є багато напрацьованих з міжнародними організаціями пропозицій щодо покращення роботи ВРУ, а саме: як потрібно розповідати про роботу парламенту зрозумілою мовою. Якщо взяти наш сайт, то лише юрист зможе зрозуміти, про що там йдеться. Власне, й телеканал «Рада» міг інформувати глядачів краще та цікавіше.

Читайте також: Про деолігархізацію в Україні, кого включать у реєстр олігархів та чи очікувати перерозподілу сфер впливу: Денис Малюська

— Очікують на звільнення й кілька міністрів. Принаймні, така інформація нещодавно з'явилась. Про кого саме йдеться та коли це може статись?

— Дійсно, будуть такі кадрові зміни. Певні напрямки необхідно підсилювати. Водночас наразі не йдеться про повне перезавантаження уряду. Думаю, це питання вирішиться в жовтні-листопаді. У нас збіглася «кадрова революція» у парламенті, можливо, будуть ще й зміни у складі комітетів. Ми не хочемо все це робити одночасно.

— Хто з міністрів може втратити свою посаду?

— Вочевидь, треба посилювати економічний блок. Можливо, й соціальний. Незадовільна робота Міністерства екології — про це вже навіть йшлося на засіданні РНБО. Стосовно Міноборони — це прерогатива президента України. До того ж в цьому міністерстві ще влітку на рівні заступників міністра відбулась ротація. Має пройти якийсь час, щоб робити певні висновки. Для президента напрямок оборони та вступу до НАТО є надважливим, тому він обиратиме найкращих професіоналів.

— Все ж, під ким з міністрів хитається крісло?

— Не хочу називати конкретні міністерства, бо, щойно оголошується прізвище, як цьому міністру хоч бери й не ходи на роботу, оскільки всі чекають наступника.

— Сьогодні непроста ситуація на ринку газу. Профільний міністр може потрапити в перелік тих, кого відправлять у відставку?

— Не думаю. Ба більше, його зараз менше чути й видно, хоч в цей період він, можливо, й мав би активніше комунікувати з пресою. Проте міністр дуже зайнятий роботою з «Нафтогазом». Після підписання всіх необхідних контрактів можна буде й ходити на ток-шоу. Бо у нас був такий міністр охорони здоров'я, який активно давав інтерв'ю, а вакцинація не йшла. Зараз очільник МОЗ ніби менше відвідує ток-шоу, зате можна в будь-якому місті чи селищі щепитись тією вакциною, якою забажаєш.

— Після висловлювань пані Третьякової щодо смерті Антона Полякова, написаних нею у депутатському чаті, деякі депутати почали вимагати звільнення її з посади голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

— Слова Галини Третьякової, без сумніву, обурливі. Але це закритий чат, де щодня хтось про щось пише. У нас на день може обговорюватись по 15 тем. Але те, що це листування «злили» через 10−15 хвилин з моменту його появи, не дуже добре характеризує колег, які це зробили.

З моральної точки зору, я не поділяю її слова. Особливо неприємно й важко такі висловлювання читати рідним, напевно. Але знову ж, це не характеризує Галину Третьякову з точки зору роботи як голови комітету, де вона працює над дуже складними законопроєктами, які стосуються накопичувальної пенсії. Мало знаю фахівців, здатних опрацювати такий масив даних. Вона цю роботу робить від раннього ранку до пізнього вечора без вихідних та канікул.

Читайте також: Як рятуватимуть пенсіонерів від бідності, — розповідає Галина Третьякова

— Ще один скандал, пов'язаний із народним депутатом з фракції «Слуга народу» Олександром Трухіним, який, за даними ЗМІ, 23 серпня став винуватцем ДТП, перебуваючи за кермом у стані алкогольного сп'яніння. Як проходить розслідування цього інциденту, адже є побоювання, що його «замнуть»…

— Аби стверджувати, що він нетверезий кермував автівкою, потрібно, щоб справа була передана до суду. Це як мінімум. Незалежно від того, йдеться про нардепа чи про звичайну людину, процесуальні дії однакові. До слова, Олександр каже, що не був за кермом. Наразі справою займається ДБР. Нацполіція їм її передала, бо за законом правопорушення, де задіяний нардеп чи інший високопосадовець, мають розслідувати саме вони. Власне, як і звітувати про перебіг розслідування. Впевнена, журналісти триматимуть цю справу на контролі. Коли будуть певні результати, тоді й можна буде робити висновки — винен чи ні. Я, як депутат, не можу виконувати роботу правоохоронних органів.

У продовженні інтерв'ю з Євгенією Кравчук, яке вийде незабаром, «ФАКТИ» з'ясували, скільки коштуватиме газ для населення й закладів комунальної сфери, чи вистачить його на опалювальний сезон, та проаналізували офшорний скандал.

Фото зі сторінки Євгенії Кравчук у Facebook

8331

Читайте нас у Facebook