Чому зменшують кількість і розмір субсидій, наскільки вже подорожчав газ для населення: порахував Павло Розенко

«Сьогодні в Україні заборгованість по зарплатах складає приблизно 4 млрд гривень»

— Павле Валерійовичу, нещодавно ви сказали, що в Україні вперше за всю історію спостерігається рекордна заборгованість по зарплатах. Кому та скільки недоплатили найбільше?

- Передовсім, є тенденція до зростання заборгованості по зарплатах по всім секторам економіки. Це найбільш тривожна проблема, адже свідчить, що економіка країни в цілому знаходиться у кризі. Аби це відбувалось в одному секторі, можна було б сказати, що йдеться про складнощі на зовнішніх ринках чи падінні внутрішнього споживання. Проте проблеми полягають в тому, що сьогодні загалом по Україні заборгованість по зарплатах складає приблизно 4 млрд гривень. І що важливо, така тенденція спостерігається по економічно активним підприємствам. Тобто тим, які працюють.

Особливе занепокоєння викликає невиконання державою своїх фінансових зобов'язань перед шахтарями, лікарями, працівниками культури та іншими. А це вже свідчить, що, на жаль, з виконанням кошторису, а головне, з бюджетною дисципліною і, напевно, економічною ситуацією в цілому в країні не так все райдужно, як нам про це розповідають.

— Хто найбільше потерпає від невиплат зарплат?

— Особливо хотів би наголосити на заборгованості зарплат по медиках. За останньою інформацією, яка в мене є, заборгованість досягає приблизно 100 млн гривень. Приблизно 2 млрд гривень залишається не виплачено військовослужбовцям, вони не входять у загальну суму заборгованості, проте 2 млрд — це грошове забезпечення, відпускні, бойові, виплата на винайм житла тощо. Така ситуація є неприпустимою. Подібного я не пам'ятаю за всю історію незалежної України. Особливо, коли йдеться про військо країни, що воює.

Читайте також: Про зменшення субсидій, захмарні зарплати деяких чиновників і чесний прожитковий мінімум — в інтерв’ю з Галиною Третьяковою

— Але ж сьогодні лише початок жовтня, а подібні проблеми раніше, якщо й виникали, то лише під кінець року. Що ж буде через кілька місяців?

— На жаль, зараз заборгованість зростає практично щомісяця і ми не бачимо тенденції до її суттєвого зменшення. Є коливання, але говорити про те, що заборгованість зменшується — не можна.

«38 млрд гривень на наступний рік на субсидії вочевидь не вистачатиме»

— На фоні заборгованості по зарплатах ще актуальнішим стає питання субсидій. У вересні прем'єр-міністр запропонував парламенту додатково виділити 12 млрд гривень з бюджету. Як вважаєте, цих грошей вистачить?

— По-перше, про нестачу грошей на субсидії всі експерти говорили ще з моменту затвердження бюджету на 2021 рік. Тоді ми звертали увагу уряду на те, що при збільшенні ціни на газ, а вона, як і вартість ЖКП, у нас зростає щороку, це показують дані Держкомстату, не може зменшуватись кількість субсидіантів. Власне, як і не може суттєво зменшуватись розмір субсидій. Тому тих 35 мільярдів вочевидь не вистачало. У вересні урядовці побачили, що 95% коштів на цей рік використано, та почали говорити, мовляв, нам не вистачає 12 млрд гривень на субсидії. Так ми ж заздалегідь попереджали про це.

Аналогічна історія і з 2022 роком. Якщо цьогоріч разом з додатково виділеними коштами на субсидії буде 47 млрд гривень, то наступного пропонують 38 млрд гривень. Тобто на 9 млрд гривень менше, ніж нинішнього року. У мене постає питання — внаслідок чого має відбутись таке зменшення? Невже, у нас суттєво зростатиме зарплата? Ні. Протягом року зарплати збільшаться на 200 грн, пенсії на 160. Ціни на газ, як і ЖКП, теж не падатимуть, а навпаки зростатимуть. Так чому ж менше грошей на субсидії закладається?

38 млрд гривень на 2022 рік на субсидії вочевидь не вистачатиме.

— А на цей рік додатково виділених 12 млрд гривень все ж вистачить?

— Було б дивно, аби вони розрахували цих 12 млрд гривень і їх би не вистачило. За моїми оцінками, цьогоріч на субсидії мали б направити 50 млрд гривень. Вони кажуть — 47, тобто на 3 млрд менше. Звісно, десь зменшать, комусь відмовлять, тому грошей вистачить.

«В Україні принципово нічого не змінилось, так чому ж кількість субсидіантів зменшилась удвічі?»

— Аналізуючи ці цифри стає зрозумілим, що прийдешнього опалювального сезону далеко не всім, хто дійсно потребує субсидію, вдасться її оформити.

— Безумовно! Хочу сказати, що за 2,5 останні роки кількість субсидіантів зменшилась щонайменше вдвічі. Причиною цьому є урізання норм розрахунку субсидій, тобто зменшились нормативи використання того ж газу. З іншого боку, ввели додаткові критерії для неотримання цієї допомоги.

З 1 квітня уряд прийняв постанову про нові правила нарахування субсидій, які ще більше ускладнюють доступ до неї. Це просто дискредитація реформи, яка робилась 2015 року. Тоді надавалась можливість отримати цю допомогу від держави всім, хто її потребував. В тому ж 2018 році 7 млн домогосподарств отримувало субсидії. Це реальні цифри. Справді, у нас бідні люди, бідна країна. Казати сьогодні, що лише 2,5 млн домогосподарств потребує такої допомоги від держави — неправда. Бо з 2018 року, коли 7 млн домогосподарств отримували субсидії, пенсії не зросли удвічі, як не відбулось такого суттєвого збільшення зарплат. Власне, ціни на газ теж не знизились. В Україні принципово нічого не змінилось, так чому ж кількість субсидіантів зменшилась удвічі? Це відбулось лише через запровадження урядом додаткових критеріїв і обмежень.

Читайте також: В Україні ввели нові «штрафи» за борги по комуналці: чи потрібно платити, які наслідки за ігнорування платіжок

— Виправдовуючи таке зменшення кількості субсидіантів, чиновники кажуть, мовляв, раніше допомогу отримували заможні люди, їх відсіяли й тепер бачимо реальну кількість тих, хто потребує підтримки держави. Невже багатії отримували субсидії?

— Це брехня і маніпуляція. У 2016−2017 роках теж була верифікація і виявляли нечесних отримувачів субсидії. Ну знайшли чоловік 300 чи більше. Так, були люди, які здійснили дорогу покупку чи поїхали у коштовну поїздку закордон відпочивати. Але ж це одиниці. Скорочувати кількість субсидіантів на понад ніж удвічі через поодинокі випадки шахрайства — неприпустимо. Зараз міністр соцполітики говорить, що 200 тисяч людей не пройшло верифікацію, але, вибачте, хто ці люди? Невже хтось думає, що багатії отримували субсидії? Не повірю і як людина, яка професійно займалась темою субсидій, можу стверджувати — заможна людина ніколи не піде в управління соцзахисту, не стоятиме в чергах, не принижуватиметься, не носитиме довідки для отримання субсидії у розмірі 1,5 чи 2 тисячі гривень.

— Багатії цінують свій час, бо час — це гроші.

— Звісно! За субсидіями йдуть не від гарного життя. Мені люди масово пишуть і скаржаться, що їх позбавили допомоги. Це реально бідні українці, яким не вистачає на прожиття. Однак знаходять якісь зачіпки аби відмовити у її призначенні.

— В опалювальний сезон 2021−2022 років розмір субсидій на оплату ЖКП в середньому становитиме 2000 грн. Такі цифри озвучила міністерка соцполітики. На вашу думку, цього достатньо?

— Ні. У 2016−18 роках середня субсидія становила приблизно 2600−2700 гривень. Але згодом, через скорочення нормативів розрахунку, розмір субсидій, на жаль, зменшився.

Люди мені масово скаржаться, що раніше, при тих цінах на комуналку, вони мали 1700 гривень субсидії, а сьогодні лише 600.

До слова, заборгованість населення за ЖКП у майже 70 млрд свідчить, що людям немає чим платити через бідність. До того ж система субсидій зараз не працює, бо борг постійно збільшується. Такий стан справ демонструє, що навіть разом із субсидіями люди не можуть платити за ЖКП.

— Але ж сьогодні тарифи формуються на місцях, як твердять чиновники, додаючи, що такі наслідки децентралізації. Тож всі питання щодо їх вартості мають вирішуватись місцевою владою, бо вона має усі важелі?

— Ну це ж відверта брехня та маніпуляція. Уряд не може ж себе звинувачувати, тому вся відповідальність перекладається на місцеві органи влади. Хоча жодної можливості в останніх зменшувати чи хоча б стримувати тарифи — немає.

— Але ж децентралізація їм надала повноваження.

— Подивіться, хто сьогодні затверджує тарифи на газ для промисловості. Нагадую, це робить НАК «Нафтогаз» за рішенням уряду. А хто встановлює ціни на електроенергію? Відповідаю — НКРЕ КП, але це робиться теж за рішенням уряду. Хто встановлює ціни на розподіл та транспортування газу та електрики? Це робиться центральними органами влади. Ціна електрики, газу та його транспортування складає 80% від собівартості продукції, яку виробляє підприємство і 80% вартості тепла в містах. Тому, постає запитання: коли 80% вартості тепла сформовано й ціни на нього збільшено, яка можливість зменшувати тарифи є у місцевих органів влади? Це маніпулятивне перекладання відповідальності.

«Ми мусимо купувати харчові продукти, а на їх вартість безпосередньо впливає ціна газу для промисловості»

— Намагаючись стримати вартість ЖКП, президент Володимир Зеленський сказав, що до кінця опалювального сезону ціни на газ для населення залишаться незмінними. Що відбуватиметься з ними потім, злетять до небес?

— Перше. Ціни на газ для населення вже підвищились. Говорити про те, що є ціна для населення у 7,5 гривень — неправда. Кожен, хто відкриє свої платіжки, побачить — така цифра щонайменше без урахування транспортування, вартість якого в кожному регіоні різна. Сьогодні люди отримують платіжки на газ від 9 до 16 гривень. Тобто це далеко не ті 7,44 про які говорять представники влади.

Друге. У порівнянні з попереднім сезоном ця цифра теж збільшилась. Якщо взяти середню ціну на газ для населення, починаючи з початку року, то вона зросла удвічі. Влітку минулого року вартість газу складала 2,5 гривні, а нині приблизно 8.

Також вони кажуть про ціну газу для населення. А те, що промисловості продають газ по 35 гривень, він для кого? Промисловість виготовляє продукцію саме для споживачів. Це й випікання хліба, виробництво молочної продукції тощо.

— Кінець кінцем за все заплатить споживач.

- Безумовно! Якщо минулого року продавали газ по 7 грн, а сьогодні по 35. Ясна річ, що за це заплатить той же пенсіонер.

Ми мусимо купувати харчові продукти, а на їх вартість безпосередньо впливає ціна газу для промисловості. Постає питання, що буде з цінами далі? І тут мої прогнози дуже песимістичні. Все йде до кризи неплатежів.

— На вашу думку, чи можливо знизити тарифи на ЖКП при нинішній світовій ціні на газ?

- Принаймні можна було не допустити такого величезного зростання. У 2015−16 роках Україна була в дуже непростій ситуації, коли відбувались коливання і ціни суттєво зросли. Проте тоді 7 млн домогосподарств отримували субсидії. У 2019 році система газового ринку вже була стабілізована й середньозважена ціна газу, разом з доставкою, становила приблизно 6 гривень. Сьогодні це 10−15 гривень. Це для населення. Для підприємств, установ, організацій — 35 гривень. Тому ситуація не лише не покращилась, а в рази погіршилась.

У продовженні інтерв'ю, яке вийде незабаром, читайте, чому не варто запроваджувати накопичувальні пенсії лише для певних категорій громадян, чим завершиться скандал з офшорами представників влади та скільки держава заборгувала українцям за лікарняними листками.

Читайте також: Про імпорт російської та білоруської електроенергії, як зміниться порядок призначення субсидій: ексміністр ЖКГ

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News