ПОИСК
Здоров'я та медицина

«Я заразився коронавірусом після двох щеплень, але завдяки вакцині у мене були слабкі симптоми хвороби», — академік Сергій Комісаренко

14:55 17 грудня 2021
академік Сергій Комісаренко
Пройшло рівно два роки з того часу, коли в Китаї в містечку Ухань було зафіксовано перший спалах захворювання COVID-19. Центральна проблема боротьби з ним у тому, що досі на ринку немає специфічних ліків, призначених спеціально для боротьби з коронавірусом. Коли вони з'являться в аптеках? Чи обов'язково робити третє щеплення тим, хто вже вакцинований двома? Якщо так, то коли? У чому особливості штаму «Омікрон»? Чи з'являтимуться нові штами? Чи слід розраховувати на те, що COVID-19 перестане забирати життя людей і буде рядовим респіраторним захворюванням? На ці та інші актуальні запитання, пов'язані з пандемією, ми попросили відповісти директора Інституту біохімії НАН України академіка Сергія Комісаренка.

«Існуючі вакцини можуть виявитися недостатньо ефективними проти «Омікрону»

— Днями з Великобританії надійшло повідомлення про смерть людини від нового штаму «Омікрон». До цього подібних випадків не фіксувалося, хоча «Омікроном» вже заразилися тисячі людей. Це можна розцінювати як те, що ковід стає менш небезпечним і незабаром люди будуть переносити його як рядове ГРЗ?

— Я не поспішав би з таким висновком. Просто набір мутацій зробив «Омікрон» таким, яким він є. Розумієте, коронавірус не має закодованої програми розвитку. Тому йому не властиве прагнення стати більш чи менш небезпечним. Виникнення нових штамів є результатом випадкових мутацій. Цілком можливо, що з часом з'являться його нові різновиди (штами), від яких помиратимуть люди, як і від попередніх.

— І все ж таки багатьма вірусологами висловлювалася думка, що рано чи пізно COVID-19 стане цілком звичайним вірусом, безпечним для життя. Оскільки йому це не вигідно — мовляв, у його інтересах просто передаватися від людини до людини, а не вбивати людей. Ви вважаєте, немає гарантій, що ці прогнози здійсняться?

— Не обов'язково, що станеться саме так. Скажімо, один із попередників коронавірусу SARS-COV-1 (він з'явився в Китаї в 2002 році) фактично зник через те, що в ньому відбулися дуже суттєві мутації — випала ціла ділянка з 29 нуклеотидів. Крім того, проти його поширення в Китаї було вжито найсуворіших заходів. Летальність від SARS-COV-1 становила 11 відсотків — у рази більше, ніж від COVID-19.

Інший попередник нинішнього коронавірусу MERS (виник у Південно-Східній Азії у 2012 році, мав летальність 34 відсотки) теж швидко мутував, але все ж таки повністю не зник — зрідка випадки захворювання MERS досі фіксуються на Аравійському півострові. Так що майбутнє COVID-19 може бути різним.

— «Омікрон» відрізняється від штамів коронавірусу, що передували йому?

— Так, причому суттєво. Від першого уханьського варіанта відрізняється більш ніж 50 мутаціями. З них понад 30 чіпають шипоподібний білок, який відповідає за проникнення коронавірусу в клітини людини. Саме проти цього білка зроблено більшість вакцин, що застосовуються нині.

Читайте також: Агресивний «Омікрон» наступає: вчені з'ясували, як швидко знижується імунітет і чи потрібне третє щеплення

— Виходить, ці вакцини можуть бути недостатньо ефективними проти «Омікрону»?

— Так, це логічний висновок. Імунна відповідь, яку викликають дані вакцини, може бути менш ефективною щодо «Омікрону», ніж проти інших варіантів COVID-19. Але поки що це припущення не підтверджено практикою.

Слід розуміти, що так звані штами з'являються постійно. Коли людина заражається COVID-19, кожні 10−12 днів у її організмі відбуваються мутації цього вірусу. Але щойно пацієнт одужує, вірус зникає разом із мутаціями. Виходить, на сьогодні виникали мільйони штамів, але майже всі вони загинули. Залишилися ті нечисельні, які відрізняються стабільністю (так звані варіантні). Один із них — «Омікрон».

— В Україні масова вакцинація від коронавірусу стартувала у квітні-травні цього року. У багатьох людей після отримання двох щеплень минуло чотири-шість місяців, у когось ще більше. Є сенс робити третє щеплення?

— Так, після другого щеплення третю (бустерну дозу) потрібно отримати за пів року. Я, наприклад, уже намагався це зробити, коли вакцинували співробітників нашого інституту. Прийшов на щеплювальний пункт разом із колегами, пояснив ситуацію, попросив про третє щеплення. Мені відмовили. Не допомогло й те, що назвав усі свої основні посади та регалії, мав розмову з головним лікарем. Він пояснив, що Міністерство охорони здоров'я України на той момент ще не дало дозволу на вакцинацію третім щепленням. (Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підписав наказ про додаткову дозу. Згідно з наказом отримати додаткову дозу вакцини проти COVID-19, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися раніше, рекомендується: людям з ВІЛ-інфекцією, онкологією, після трансплантації органів, особам, які проходять імуносупресію або імуномодулюючу терапію, та особам з низкою інших імунодефіцитних станів. — Авт.).

Читайте також: Чи потрібне третє щеплення: ізраїльські вчені про захист від важкої форми ковіду

— Для цього використовуватимуться ті вакцини, якими щепили до цього?

— Так. Хоча, за великим рахунком, треба було щеплювати вже від конкретних варіантів (штамів) коронавірусу — «Дельти», «Омікрону».

— Такі вакцини вже є?

— Поки що ні.

«Особливість нашої вакцини в тому, що вона діє одразу проти двох видів білків коронавірусу»

— Яка з наявних вакцин показала себе найефективнішою?

— Це непросте питання. Втім, можна сказати, що «Модерна», мабуть, найефективніша. Але слід враховувати важливий факт: доза Moderna містить 100 мікрограмів мРНК, а однотипного Pfizer — втричі менше.

— З цієї причини антитіла, які з'являються в організмі внаслідок вакцинації Pfizer, вірогідно, зникнуть швидше?

— Так. Особисто я прищепився AstraZeneca і дуже нею задоволений, попри те, що позаминулого тижня відчув легке нездужання, з'явився нежить. Зробив тест. Виявилося, що заразився COVID-19. Симптоми через кілька днів пройшли (завдяки тому, що вакцинований), але все ж таки довелося самоізолюватися на дачі, адже був вірусоносієм.

Читайте також: «Якби не вакцинація, ми б опинилися в епіцентрі цунамі»: вчені пояснили, чому не вдалося уникнути нової хвилі ковіду

— Ще на початку цього року кілька світових фармацевтичних компаній оголосили про початок випробувань ліків проти коронавірусу. Коли препарати, розроблені проти COVID-19, можна буде купити в аптеках?

— На сьогодні цілеспрямовано розроблено два препарати проти COVID-19. Одним займається компанія Pfizer, іншим, створеним фірмою Merck Sharp & Dohme, — AstraZeneca. Обидва вони показують при випробуваннях свою дієвість, різко знижують тяжкість перебігу захворювання і небезпеку летального результату. Особливо це стосується препарату компанії Pfizer, що перешкоджає проникненню коронавірусу в клітини людини.

— А як діє препарат, створений компанією Мерк шарп енд доум?

— Він змушує коронавірус хаотично мутувати. Тим самим збудник захворювання сам себе знищує.

— На якій стадії випробування цих препаратів?

На завершальній, зараз проходять випробування на великих групах пацієнтів. Цілком можливо, що вже на початку наступного року з'являться на ринку. Але слід враховувати, що ми поки що не знаємо, скільки вони коштуватимуть. Крім того, потреба в них величезна, а щоб налагодити масове виробництво потрібен час. Отже, не зрозуміло, коли вони стануть доступними в Україні й за якою ціною.

Нагадаю, відразу після початку пандемії вчені та лікарі намагалися застосовувати проти COVID-19 певні ліки. Це, наприклад, робилося у рамках програми «Солідарність», екстрено прийнятої Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Йшлося про використання для лікування хворих на коронавірусну інфекцію вже наявних зареєстрованих препаратів. Усі ці ліки створювалися проти інших хвороб. На жаль, вони виявили низьку ефективність у лікуванні ковідних пацієнтів.

Читайте також: Питання про походження COVID-19 дискутується, але я поділяю думку, що його створено в лабораторії, — Ольга Голубовська

— А що можете сказати про розробку українських вакцин проти коронавірусу? Адже ваш інститут займається створенням однієї з них?

— Ми завершуємо її доклінічні випробування. Нещодавно я спробував домовитися зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я, щоб вона посприяла з проведенням на базі закордонних наукових центрів випробування нашої вакцини на тваринах: перевірити, чи вакцина захищатиме їх від зараження. Поки що з цими випробуваннями не склалося, але ми, певен, все ж таки знайдемо, де їх провести.

Одна з особливостей нашої вакцини в тому, що вона діє одразу проти двох видів білків коронавірусу: s-білка та n-білка. Це значно посилює її ефективність. Знаю, що українсько-американський консорціум займається вакциною лише проти n-білка.

Як повідомлялося, власну вакцину від COVID-19 створюють вчені Інституту біології клітини НАН України зі Львова.

— Скільки приблизно часу знадобиться вашому інституту для проведення випробувань своєї вакцини?

— Відповісти на це запитання неможливо. Взагалі, на мій погляд, ні нам, ні нашим колегам не варто багато говорити про результати, поки препарати не пройшли всі належні випробування і не готові до застосування. Ось приклад справедливості такої точки зору. Свого часу я працював у всесвітньо відомому Інституті Пастера у Парижі. Саме тоді один французький учений зробив сенсаційну заяву, що знайшов спосіб боротьби зі злоякісними пухлинами. Популярний журнал «Парі Матч» написав, що вчений винайшов ліки проти раку. А через деякий час з'ясувалося, що це були лише гучні та безпідставні заяви. В Інституті Пастера дали зрозуміти їх автору, що некоректно займатися такою саморекламою.

Читайте також: «Коли чую фразу, що ковіду не існує, сміюся», — патологоанатом Вадим Українець про загрози та особливості нинішньої хвилі пандемії в Україні

— На початку пандемії багато фахівців заявляли, що коронавірус не є сезонною хворобою — мовляв, у теплу пору року захворюваність COVID-19 на спад не піде. При цьому посилалися на приклади Індії, Мексики, Бразилії та інших південних країн, де стояла тепла погода, але населення масово заражалося коронавірусом. Проте в Україні наприкінці весни та влітку цього року відзначався суттєвий спад захворюваності. Чи випливає з цього, що COVID-19 все ж таки сезонна недуга, як і інші гострі респіраторні захворювання?

Я вважаю, що справа не в сезонності, а в тому, що динаміка пандемії COVID-19, як і взагалі інфекційних захворювань, розвивається за синусоїдою: зростання кількості хворих змінюється спадами, а потім настає новий сплеск. І так може продовжуватись досить довго. Наочна ілюстрація цього — пандемія грипу «Іспанка» в 1918—1920 роках. Тоді теж підйом захворюваності змінювалися спадами — незалежно від пори року.

«Іспанка» забрала життя 50 мільйонів людей. Коронавірус — вже шість мільйонів, незважаючи на сучасний високий рівень розвитку науки і медицини.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що Україна підписала договір з Pfizer про закупівлю інноваційного лікарського засобу таблеток «Паксловід» для амбулаторного лікування коронавірусу.

Читайте також: Довгострокові наслідки вакцинації: вчені відповіли на важливе запитання

Фото надане академіком Сергієм КОМІСАРЕНКОМ

1917

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів