Олена Гребенюк: «Ми не знаємо, що буде завтра, тож заплановане треба встигнути здійснити сьогодні»
«Майбутнє приховано навіть від тих, хто його творить», — вважав французький письменник Анатоль Франс. І це правда. Ми можемо планувати й намагатися робити прогнози, але далеко не все залежить від нас. І в цьому ми ще раз переконалися, коли почалася пандемія. Однак це не означає, що потрібно сидіти склавши руки та піддаватися песимізму. Навпаки, треба творити добро й нести прогрес, щоб світ довкола ставав кращим.
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей. Раніше своїми думками щодо нових реалій життя з «ФАКТАМИ» поділилися Андрій Курков, Іван Марчук, Еліна Світоліна, Валерій Борзов, Ольга Сумська, Остап Ступка, Ніна Матвієнко, Олег Скрипка, Олександр Пономарьов, Артем Пивоваров, Андре Тан, Діма Борисов, Євген Клопотенко…
Сьогодні наша співрозмовниця — відома українська оперна співачка Олена Гребенюк.
«На проєкті „Зважені та щасливі“ я схудла на 30 кілограмів»
— Олено, як пандемія позначилася на вашому житті?
— Особливо складним випробуванням був перший карантин. Програми скасувалися, довелося сидіти вдома. Але оскільки я, крім того, що співаю, ще й викладаю, почала робити це онлайн. Коли ж знову з'явилася можливість виступати, для мене це було щастя. Зараз маю багато роботи. Весь час розписаний, практично як до пандемії. Стільки всього, що не встигаю підняти голову. Знову, як і раніше, постає питання, яке вбрання обрати на черговий захід, адже я не можу виступати у тій самій сукні. Для артистів це вічна проблема.
— До пандемії ви брали участь у телепроєкті «Зважені та щасливі» та суттєво схудли. Цю вагу вдалося зберегти? Адже багато хто на карантині через малорухливий спосіб життя і через те, що став більше їсти, набрав зайві кілограми.
— На телепроєкті «Зважені та щасливі» я скинула 30 кілограмів — за пів року зі 107 схудла до 77. Схуднення давалося тяжко. Скидала вагу дуже повільно. А коли схудла, виявилося, що співати у новій ваговій категорії мені стало складно. Голос перестав звучати так, як мені хотілося. Він ніби відмовлявся слухатись мене. Щоб співати, як раніше, я спиралася руками на рояль, докладаючи таким чином зусиль. То була якась катастрофа. Зараз я важу 83 кілограми, і мені дуже комфортно. Я обговорила з дієтологом свій раціон і режим і виявилося, що мені доцільно перейти на іншу схему харчування. Зараз воно у мене дворазове: я снідаю, а потім обідаю годині о п'ятій. Вечері нема. Раніше ж могла приїхати додому після виступу, годині об одинадцятій вечора, страшенно голодна та сісти їсти.
— У вас, Олено, залізна воля.
— Дякую. За сніданком та обідом я зараз з'їдаю трохи більше, ніж раніше. Наприклад, сьогодні у мене о восьмій ранку був такий сніданок: шматочок бездріжджового житнього хліба, политий оливковою олією, на ньому — половинка авокадо та натерта морква, також омлет із двох яєць зі слайсами кабачка та спаржевою квасолею. Ну й чашка кави. Опівдні — перекус. Це може бути грейпфрут або апельсин та яблуко. Іноді можу доповнити це тонким шматочком сиру з огірком. Також можна дозволити собі до 200 г сиру або йогурту. А на обід їм 80−100 грамів каші. Це може бути гречка, булгур чи дикий рис. Також з'їдаю шматочок курки, індички або телятини чи рибу — з тушкованими овочами. Їх беру грамів 150−200. Обов'язково додаю до обіднього раціону ложку оливкової олії. І ввечері їсти не хочеться. Незадовго до сну можу з'їсти шматочок сала з чорним хлібом. Точніше, роблю це перед тим, як піти гуляти з собакою. А потім уже лягаю спати.
— Солодкого зовсім не вживаєте?
— Сухофрукти їм практично щодня. Шоколад можна вживати 5 грамів на день, але я його не люблю. Щодня випиваю 2−2,5 літри води.
«У здоровому суспільстві цінності мають бути не матеріальними, а духовними»
— Спортом займаєтесь?
— На це зараз немає часу, але маю намір купити абонемент у спортзал. Адже під час проєкту я займалася у спортзалі чотири години на день.
— Пандемія якось змінила ваш світогляд?
— Знаєте, раніше ми жили планами на рік чи пів року наперед. А зараз через обставини ми живемо «на завтра». І це відчуття іншого життя. Воно вже не таке спокійне, як раніше. Ми не знаємо, що буде завтра, тож заплановане треба встигнути здійснити сьогодні. Темп життя пришвидшився.
— Як вважаєте, чи зміниться ставлення людей до роботи? Колись казали: «Робота не вовк — до лісу не втече». Сьогодні багатьом доводиться бігати у пошуках роботи.
— Мені, наприклад, подобається опановувати щось нове. Нещодавно мені запропонували бути музичним коучем на зйомках фільмів. І це мене дуже зацікавило. Вважаю, що в нашому світі готовність долучитися будь-якої миті до процесу якогось нововведення — дуже важливий фактор.
— Чи змінить пандемія, на ваш погляд, поняття успіху?
— Багато хто з людей зрозумів, що гроші з собою не забереш, і головне — це здоров'я та щоб після тебе щось залишилося: дитина, якісь досягнення… Ти живий, поки про тебе пам'ятають. Чимало людей дійшли розуміння важливості зміцнення стосунків у сім'ї, з друзями. І я не вийняток. У здоровому суспільстві цінності мають бути не матеріальними, а духовними.
«Люди мають зрозуміти, що найголовніша цінність — це життя»
— Ви сказали, що стали більше зміцнювати стосунки у сім'ї. Що ви маєте на увазі?
— Раніше щосуботи моя мама робила піцу з сиром та ковбасками. І це було так класно — зібратися всією родиною та разом поснідати. Нещодавно ми повернули цю чудову традицію. А ще я стала більше бувати зі своєю тринадцятирічною донечкою Єлизаветою у місцях, де їй цікаво. І це також дуже важливо. Всі ми в сім'ї стали приділяти один одному більше уваги.
— Чи з'явились у вас під час пандемії якісь страхи?
— Знаєте, страх — дивна річ. Мені здається, страхи притягують неприємності. Проте у кожної людини вони є через інстинкт самозбереження. Чи з'явились у мене нові страхи? Швидше, це не назвеш страхом, це щось інше: моя свідомість не може прийняти те, що людина була ще вчора та раптом її не стало, те, що ковід може знищити людину буквально за лічені дні. Страшно те, що жодним чином не можна допомогти, і все відбувається дуже швидко.
— А що вас сьогодні, у такий непростий час, надихає?
— Музика, люди, котрі прагнуть рухатися вперед.
— Як пандемія може змінити мистецтво?
— Думаю, театр стане техногеннішим. Онлайн-формат врятує цей вид мистецтва у нових реаліях. Подивитися виставу тепер можна прямо вдома. Такі приклади вже є і в Україні, і за кордоном. Наприклад, великий крок уперед у цьому зробила австрійська опера. У Відні виставу, що йде в театрі, водночас показують на великих екранах прямо на вулиці. І люди із задоволенням дивляться. Таким чином мистецтво почало виходити за звичні рамки.
— А як пандемія, на вашу думку, змінить світ?
— Зміни вже очевидні. Насамперед переосмислюються цінності. Люди мають зрозуміти, що найголовніша цінність — це життя.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТІВ»?
— Любіть життя, навколишній світ, людей. І будьте щасливі!
Раніше Олена Гребенюк в інтерв'ю «ФАКТАМ» зізналася у бажанні покинути сцену.
Фото у заголовку з альбому Олени Гребенюк
2631Читайте нас у Facebook
