«Діти залишилися з чоловіком, а я пішла на війну»: львів'янка Ірина Клейменова стала солдатом
24 лютого вранці я зрозуміла абсолютно просту річ. Якщо ці нелюди зайдуть у місто, я буду однією з перших, кого поставлять до стіни та розстріляють. Тому зробила все, щоб потрапити до армії. Жила й живу з думкою: якщо судилося померти, то в бою, а не інакше. Не боюся своєї смерті, але боюся програшу огидному ворогові без людського обличчя. Я обіцяю собі, що мої діти дихатимуть чистим повітрям під вільним небом, і сирени чутимуть лише під час навчальних тривог. Я обіцяю вам, що зроблю все, щоб виконати завдання та вижити", — написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» мама двох дітей волонтерка Ірина Клейменова зі Львова, яка пішла добровольцем на війну. Чоловік залишився вдома з дочкою та сином.
«ФАКТИ» зв'язалися з Іриною. Зрозуміло, що запитувати про підрозділ, у якому вона служить, які завдання виконує, поки що не можна. Тож розмовляли про особисте.
— Як чоловік поставився до того, що ви вирішили піти на війну?
— Ми з ним ще наприкінці 2014-го домовилися: якщо ворог рушить на Київ, то дітей вивеземо у безпечне місце та удвох підемо воювати. Але коли почалася велика війна, ми вирішили по-іншому, бо комусь із нас все ж таки треба залишитися з дітьми. У нашій сім'ї войовничіша я. Тож пішла у військкомат. Чоловік підтримав це моє рішення.
Моя мати спочатку дуже переживала. Думала, що я ще стою у чергах до військкомату, намагалася відмовити. Зараз вона намагається всіляко підтримати мене. А я — її. Шлю їй смішні фотки — що їла, або свої знімки у солдатській касці.
— Що сказали офіцери у військкоматі, коли ви вперше туди прийшли?
— Відмовляли, мовляв, «ми жінок не беремо», «ви не військовозобов'язана». Хоча насправді це не так — я підпадаю під 313-й наказ Міністерства оборони України, бо психолог за освітою. У ньому — перелік спеціальностей, після здобуття яких жінки стають військовозобов'язаними. Тому я цим наказам аргументувала, що маю право йти в армію. Врешті я перемогла, стала солдатом.
— Вас збирали до армії всією волонтерською командою?
— Форму я собі купила сама, бо маю дещо нестандартний розмір. Рештою речей забезпечили військова частина та волонтери.
Читайте також: 21-річна дівчина з Вінниччини пішла на передову, щоб помститися за смерть батька
— Напевно, найважче відпускати вас з дому було дітям. Як ви їм пояснили те, що йдете в армію?
— Дочці дещо простіше, бо вона сприймає ситуацію по-дитячому, не повністю розуміє, що відбувається, адже їй лише сім рочків. Вона пишається тим, що мама в армії — це ж так круто. Сину 12. Він уже все розуміє, тому трохи переживає. Всіх нас розраджує те, що ми часто зізвонюємося. Якщо не вдається зателефонувати, надсилаю відео або звукове повідомлення.
— Що в армії стало для вас найскладнішим?
— Психологічно звикнути до виконання наказів. Я багато років працювала у різних бізнесах, мабуть, тому чітко відчуваю різницю між дорученням та наказом — це дві різні речі. Тому що в бізнесі ти можеш щось пропонувати, обговорювати, а в армії наказали — виконуєш. У перші дні служби це було найважче — не ставити зайві запитання, а чітко робити те, що тобі сказали.
— Як вирішуєте повсякденні побутові проблеми — помитися, випрати речі?
— Це не так уже й складно. Зокрема, тому, що цивільні щиро стараються допомогти українським військовим.
— Чи користуєтесь косметикою?
— Немає ні часу, ні бажання робити макіяж, фарбувати нігті. Я зараз косметикою взагалі не користуюсь.
— Навколо вас чоловіки. Вони виділили вам окремий куточок?
— Ми жодним чином не заважаємо одне одному.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що концертна гримерка MONATIK Олена Бушинська вступила до тероборони, як тільки почали бомбардувати Київ.
Фото зі сторінки Ірини Клейменової
2098Читайте нас у Facebook
