ПОИСК
Світ

«Лише пряме втручання НАТО зупинить війну в Україні», — колишній командувач сил альянсу в Європі Веслі Кларк

9:50 15 червня 2022
Веслі Кларк

У середу, 15 червня, у Брюсселі заплановано чергову зустріч лідерів майже 50 країн, які погодилися надавати Україні військову допомогу та підтримку. Формат цих самітів отримав неофіційну назву «Рамштайн», тому що перша зустріч відбулася на однойменній американській військовій базі у Німеччині. У Брюсселі буде вже третій саміт.

Україна закликає його учасників прискорити постачання важких озброєнь. Міністерство оборони України заявило напередодні, що за час після «Рамштайну 1» наша країна отримала всього 10% від тієї зброї, яку просила і яка нам життєво потрібна для здійснення перелому у війні, розв'язаної росією.

«Нашій протиповітряній обороні вдалося „підрізати крила“ російським ракетам. Частину ракет, які окупанти направили проти наших міст, вдалося збити. І це врятовані життя, це врятована інфраструктура. Але вдалося збити лише частину. На жаль, є жертви, руйнування. Сьогодні удар був у Львівській та Тернопільській областях. Ми знову і знову повторюємо нашим партнерам, що Україні потрібна сучасна протиракетна зброя. Затягування з її наданням не може мати виправдання» — заявив 14 червня президент України Володимир Зеленський.

У понеділок, 13 червня, американський аналітичний центр «Атлантична рада» провів онлайн-дискусію щодо ситуації в Україні. Колишній командувач збройних сил НАТО в Європі, генерал у відставці Веслі Кларк виступив із різкою заявою. Він наголосив, що озброєння з країн альянсу надходить в Україну вкрай повільно та в недостатній кількості. А у росії надто велика перевага у вогневій потужності.

«Якщо ми не можемо поставити зброю й одночасно не можемо допустити поразки України від росії, дивлячись на співвідношення сил і втрат, враховуючи той факт, що ми не надаємо Україні літаки та ППО, про що тоді ми взагалі говоримо?» — обурився випускник Вест-Пойнта, учасник воєн у В'єтнамі та колишній Югославії.

Кларк, який брав безпосередню участь у підписанні Дейтонської угоди в 1995 році, що поклала край війні в Югославії, порівняв нинішню ситуацію з тією, що була тоді.

«Лише після того, як Слободан Мілошевич зрозумів, що досяг фінішу у військовому плані, він почав шукати дипломатичні шляхи. Він захотів угоди, яка б могла дати йому хоч якісь гарантії», — нагадав Кларк.

«Настав час повернутися до уроків, які ми вивчили. Потрібно подумати про те, про що ми не наважуємося думати. Нам потрібне пряме втручання НАТО. Потрібно оголосити про це втручання. Потрібно втрутитися у конфлікт і наказати росії припинити вогонь, зупинити війну. Її неможливо зупинити без втручання НАТО», — заявив Веслі Кларк.

Його підтримав генерал Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі. Він підкреслив, що допомога, яку отримує нині Україна, є недостатньою і несуттєвою особливо в тому, що стосується протиповітряної оборони. Її потрібно значно збільшити.

Наступного дня після дискусії в Гаазі відбулася зустріч генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга з лідерами семи країн альянсу — Нідерландів, Данії, Польщі, Румунії, Латвії, Португалії та Бельгії. На пресконференції керівник альянсу заявив: «Україна абсолютно залежить від західної військової допомоги, щоб вистояти проти жорстокого російського вторгнення». Столтенберг закликав західні країни відправити Україні більше важкої зброї, щоб допомогти їй стримати настання російських військ на сході країни.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив у Гаазі: «У нас не буде виправдань, якщо ми дозволимо росії перемогти. Це буде повний провал і катастрофа для Європейського Союзу, наших цінностей і НАТО».

857

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.