- 17:03 Чи нарахують субсидію, якщо частина сім'ї перебуває за кордоном: у Пенсійному фонді розповіли про нюанс
- 16:45 Антитютюнові активісти заплуталися у власній бухгалтерії та не хочуть звітувати за отримані гранти
- 16:42 Рада поновила правила нарахування страхового стажу пенсіонерів: що змінилося
- 16:21 Терпець урвався: після атаки на Ізраїль ЄС вводить нові санкції проти Ірану
- 16:04 Поплатилася за голу вечірку: скандальну Анастасію Івлєєву оштрафували в рф
- 15:38 Біженці та ТЦК: у Міноборони зробили важливу заяву
- 15:15 І краплю соку в глазур: «бабусина» паска від Валентини Кущ
- 14:52 Новий хіт: Артем Пивоваров та загадкова Klavdia Petrivna випустили спільну роботу
- 14:24 Українців зможуть бронювати від мобілізації через «Дію»: як це працюватиме
- 14:02 «Богемна» пожежа: легендарного млина «Мулен Руж» у Парижі більше немає
- 13:39 Загинули військові та поранені рятувальники: стала відома причина НП у Миколаєві
- 13:29 Бахматов спростував інформацію щодо своєї декларації: заява нардепа
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2013
Скульптор: Juan Carlos Ferri Herrero
Розмір: 35×21 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
Якось старий самурай вирішив вирушити з учнями у подорож. Їхній шлях пролягав через важкопрохідні гірські перевали та густі лісові хащі. Одного чудового дня, побачивши вдалині блакитне озеро, вони вирішили зупинитися на відпочинок, бо всім дуже хотілося пити.
Коли дійшли до місця і зручно влаштувалися під покровом дерев, самурай сказав наймолодшому і нетерплячому учневі: «Не міг би ти принести мені трохи води?»
Учень вирушив до озера, але, коли він підійшов до нього, то побачив, що через нього проїжджає візок, запряжений биками. З кожним їхнім кроком чиста озерна вода ставала дедалі каламутнішою. Побачивши це, учень подумав: «Ні, я не можу принести вчителю таку брудну воду». Він подався назад і сказав учителю: «Вода в озері дуже каламутна. Я не думаю, що нам варто її пити».
Минуло трохи часу, і самурай знову попросив того ж учня сходити до озера та принести води. Учень послухався. Але вода в озері залишалася, як і раніше, каламутною. Повернувшись, він сказав: «Ми не можемо пити цю воду. Якщо ми не хочемо померти від спраги, нам потрібно вирушити до найближчого міста і попросити води там».
Вчитель нічого не відповів, продовжуючи сидіти у тіні дерев і загадково посміхаючись. Через якийсь час він ще раз попросив учня сходити до озера та принести води. Хлопець не наважився сперечатися з учителем, і втретє вирушив до озера. Щоправда, всередині все буквально закипало від обурення. Він не розумів, навіщо вчитель ганяє його туди й назад. Невже й так було незрозуміло, що вода каламутна та пити її не можна?
Однак, підійшовши до озера, учень здивовано побачив, що вода в озері стала чистою, наче скло. Він набрав повну посудину і приніс її вчителю. Той лише глянув на воду і спитав: «Знаєш, що ти зробив, щоб її очистити?» Учень не зрозумів запитання і збентежено знизав плечима. Адже він навіть не намагався очистити воду.
І тоді старий самурай пояснив: «Ти просто почекав, не чіпаючи воду. З часом піднятий з дна бруд знову осів, і вода очистилася. Зрозумій: розум подібний до цієї води. Коли він замутнений, йому просто потрібно на якийсь час дати спокій. Не будь нетерплячим. Навчися терпіти. І згодом усе заспокоїться. Тобі для цього не доведеться докладати зайвих зусиль. Все, що турбує твій розум, піде само, якщо ти не намагатимешся його утримати…»
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня.