Не знаю, як ви, друзі мої, а особисто я, чесно кажучи, у подібні історії вірю. Тим більше, якщо вони відбуваються напередодні різдвяних свят. Про одну із таких неймовірних історій розповіла днями популярна англійська газета Metro.

Кірсті Бортофт чекала повернення з роботи свого чоловіка Стюарта. Але, коли він зайшов до помешкання, то раптом побачив дружину, яка лежала на дивані без свідомості. Тут же зателефонував у службу порятунку. Та медики, які приїхали досить швидко, лише розвели руками, сказавши чоловікові, що шансів на виживання у Кірсті практично немає. І все ж таки жінці вдалося вижити. От як це відбувалося.

Кірсті розповіла журналістам, що вирішальною для неї була перша ніч, проведена у лікарні. Все виглядало не дуже добре. «Стюарту сказали, що він повинен готуватися до найгіршого, що я не виживу… Але він не був готовий до цього», — згадує жінка.

Лікарі боролися з численними зупинками серця пацієнтки. Її була введена в стан медикаментозної коми. Пізніше Кірсті розповіла:
«Ніхто не знав, що відбувається зі мною, окрім моєї сім'ї. Але несподівано моя подруга-екстрасенс зв'язалася з моєю сестрою і запитала, що зі мною трапилося. Вона повідомила, що нібито мій дух щойно був у її вітальні, і я попросила її скласти списки для моїх хлопчиків і тата. Я, мовляв, сказала своїй подрузі, що моє тіло руйнується і я не думаю, що вже зможу повернутися у нього. Але вона була сувора зі мною і наказала повернутися. Тим часом у лікарні моїй родині сказали, щоб вони готувалися до кінця…»

Коли медики вирішили вивести Кірсті зі стану штучної коми, жінка прийшла до тями буквально миттєво, і тут же попросила покликати Стюарта. Ще дивовижнішим було те, що на зроблених через певний час знімках пошкодження її легень і серця були практично відсутні.

Кірсті згадує: «Я пам'ятаю, що, нарешті повернувшись у своє тіло, вже точно знала, що мені потрібно зробити, аби зцілитися. Наче хтось завантажив мені цю інформацію. Я зрозуміла, що ти не вмираєш доти, доки твоя місія тут ще не закінчилася… Я сказала лікарю, що щойно сама вилікувала свої легені. Тоді він здивовано запитав, як саме. Тож я поділилася з ним своєю історією. Я поверталася додому, відчуваючи піднесений настрій і якусь спокійну радість від свого несподіваного одужання.»

Ну, і хто казав, що не передріздвяні дива відбуваються лише у казках для дітей?

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.