- 16:11 В Україні запровадили європейську норму для покращення мобільного зв’язку: що вона дасть споживачам
- 16:08 Військовий звинуватив Порошенка у брехні, коли той виправдовував своїх синів-ухилянтів
- 15:55 «Суцільний вогонь!»: мережа у захваті від нової пісні YAKTAK
- 15:34 Зеленський назвав можливих гарантів безпеки України: США, Євросоюз і Туреччина
- 15:23 З 1 березня на Україну чекає паливний колапс через припинення роботи АЗС? Що кажуть експерти
- 15:05 Ціни в Україні продовжать зростати: фінансові аналітики оновили прогноз на рік
- 14:40 Трамп передумав? Принцу Гаррі загрожує кримінальне переслідування у США
- 14:37 У росії два футболісти-одноклубники померли уві сні: один раніше жив в Україні, інший — воював
- 14:25 «У мене перше побачення»: переможниця «Холостяка» про нове кохання
- 14:07 «Зливав» ворогу дані про ексзасуджених, що погодились воювати за Україну: на Київщині затримано агента росії
- 14:07 Приречені на голодну старість? «Пенсійний калькулятор» показав майбутню пенсію багатьох українців у 2025 році
- 13:45 «У нас спільне бачення»: Макрон розповів Зеленському, що обговорювалося на Саміті європейських лідерів у Парижі

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час випуску: 1992
Скульптор: Salvador Furió
Висота: 53 cm
Лімітована серія
Із експозиції «Shvets Museum»
На березі великого гірського озера жив старий, навчений життєвим досвідом, морський капітан. Після виходу на заслужений відпочинок він перебрався від морських берегів подалі в гори, де його ніхто не знав, де йому ніхто не набридав спогадами про колишні життєві випробування, де його ніхто не турбував дрібними проханнями і не набридлив настирливими пропозиціями пропустити ввечері келих міцного місцевого пива.
Йому подобалося жити життям пустельника — доглядати невеликий город, на якому росло все, чим була багата гірська природа, та іноді на невеликому човні вирушати на середину озера, щоб виловити кілька рибин на вечерю.
Якось, сідаючи в човен, він почув, як сусідський хлопець просить затриматися хоч на хвилинку.
- Щось важливе? — спитав капітан.
- Не знаю, як для вас, а для мене це питання важливіше за багато інших, — зніяковіло відповів той. — І до кого б я з ним не звертався, до ладу відповісти на це запитання ніхто з наших так і не зумів. Можливо, ви допоможете.
- Ну, розказуй, що це за запитання таке, — капітан поклав у човен весла і приготувався слухати.
- Ось поясніть, чому Бог, думаючи про кожного з нас і наділяючи кожного почуттями любові, доброти і справедливості, водночас припускає існування зла, проблем, нещасть та жорстокої озлобленості, які доводиться переживати нам час від часу на собі?
Замість відповіді капітан запропонував хлопцеві сісти з ним у човен і, відштовхнувшися від берега, почав щосили гребти одним веслом. Човен кружляв на місці все більше і більше, але при цьому ні вперед, ні назад він, природно, не плив.
- Ну, це просто якась дурість! — вигукнув юнак. — То човен нікуди не попливе. Якщо ми хочемо досягти іншого берега, необхідно взяти до рук і друге весло!
- А ти, я бачу, не такий уже дурний хлопець, яким здався мені спочатку, — усміхнувся старий капітан і взяв у руки друге весло. — Ось і відповідь на твоє запитання…
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: